Справа № 487/9050/21
Провадження № 2/487/482/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, в якій позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 29863 від 18.03.2021.
Позовна заява мотивована тим, що жодних повідомлень від відповідача про наявність та необхідність погашення боргу перед вчиненням виконавчого напису позивач не отримувала; виконавчий напис вчинено на виконання кредитного договору укладеного у простій письмовій формі, тому він є незаконним; валютою кредитного договору є долари, а у виконавчому написі зазначений гривневий еквівалент заборгованості без вказання курсу валюти на дату розрахунку боргу; нотаріусом стягнуто заборгованість без врахування рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.01.2015 по справі № 487/1877/14, яке залишене в силі ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05.10.2015. Також не враховано, що дія кредитного договору завершилася 08.08.2014. Щодо строку виникнення права вимоги, то строк позовної давності сплив 09.08.2017, а тому на час відступлення відповідачеві права вимоги за кредитним договором строк позовної давності сплив. Щодо судових витрат, то на час подачі позовної заяви позивачем понесено витрати з правової допомоги у розмірі 8000,00 грн. Остаточна сума витрат на правову допомогу та докази на їх підтвердження будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
23 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
23 лютого 2022 року надійшли письмові пояснення ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», відповідно до яких представник вважає, що вимоги позовної заяви є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного: сплив позовної давності як підстави для припинення зобов'язання норми глави 50 ЦК України не передбачають, зі спливом позовної давності, тим паче наявності рішення суду котрим із боржника стягнуто заборгованість, зобов'язання не припиняється (Верховний Суд України від 15.05.2017 у справі № 6-786цс17). Позивачем порушено умови взятого на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, доказів щодо повернення боргу не надано, що призвело до звернення до приватного нотаріуса для захисту своїх прав шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено в межах визначених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строках. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що зважаючи на відсутність повного детального опису та переліку вчинених дій адвокатом, у відповідача відсутні можливості висловити обґрунтовані заперечення. Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
27 вересня 2023 року надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі, позов визнає.
Третя особа в судове засідання повторно не з'явилася, причини не повідомила, пояснень не подав.
Враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи без її участі, повторну неявку представника відповідача, третьої особи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку:
Судом встановлено, що 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (Далі - приватний нотаріус) вчинено виконавчий напис № 29863, яким пропонує стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (ПАТ «БАНК «ФОРУМ» відступив право вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») заборгованість, що виникла за Кредитним договором № 163/07/02-А від 10.08.2007 року, за період з 17.03.2018 року по 01.03.2021 року. Сума заборгованості складає 354 860,56 грн.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову суд враховує, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Виконавчий напис вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача (пункт 1.4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Отже, підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Однак, ані Банк, ані приватний нотаріус не надав суду жодних доказів безспірності заборгованості, при тому, що позивач не вважає борг безспірним.
Більш того, відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Миколаївської області ухвалою від 05 жовтня 2015 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 163/07/02-А від 10.08.20007 станом на 15.09.2014 року в загальному розмірі 142 075,74 грн, яка складається з: простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів - 114 839,26 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 12945,29 грн; пені - 14 291,19 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Окрім цього, при вчиненні спірного виконавчого напису приватний нотаріус керувався зокрема пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Пунктом 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), передбачено, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі N 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року N 92.
Тобто на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису (18.03.2021) п. 2 Переліку, яким керувався приватний нотаріус, був визнаний незаконним та не підлягав застосуванню.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як видно з матеріалів справи, кредитний договір, на якому вчинений виконавчий напис, не посвідчений нотаріально.
Отже, вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус не врахував, що цей час не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, не посвідчених нотаріально.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 29863 від 18 березня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (Постанова ВП Верховного Суду від 21.09.2021 № 910/10374/17).
Враховуючи викладене, даючи оцінку наданим доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Розглядаючи розподіл судових витрат, суд дійшов такого.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем при звернення до суду було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн. Окрім цього, 13 грудня 2021 року було вжито заходів забезпечення позову до подання позовної заяви (справа № 487/8872/21), за подання якої сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн. Отже загальна сума судового збору сплаченого позивачем складає 1362,00 грн.
На підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості суду надано: 1) Договір про надання правничої допомоги від 10 грудня 2021, яким визначено гонорар адвоката у сумі 13000 грн, з яких 8000 грн. сплачується в день укладення договору; 2) акт № АП-0034 приймання-передачі наданих послуг; 3) квитанцію №14 від 10 грудня 2021 р. про сплату гонорару у сумі 8000 грн.; 4) ордер; 5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №546.
Отже позивачем надані докази, які підтверджують надання правничої допомоги та її оплату.
На переконання суду, характер правової допомоги відповідає умовам договору про надання правової допомоги, а розмір витрат є обґрунтованим.
Оскільки що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1362,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 18 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 29863, яким пропонується стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (ПАТ «БАНК «ФОРУМ» відступив право вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») заборгованість, що виникла за Кредитним договором № 163/07/02-А від 10.08.2007 року, за період з 17.03.2018 року по 01.03.2021 року. Сума заборгованості складає 354 860,56 грн.
Стягнути зТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ: 37616221.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.
Повне судове рішення складено 03 жовтня 2023 року.
Суддя: З.М. Сухаревич