КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року справа №320/10502/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиплати позивачу в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2022 рік;
- зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нарахувати та виплатити на користь позивача доплату до щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з врахуванням виплаченої суми допомоги, що складає суму доплати 8179,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у червні 2022 року він отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учасник бойових дій у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що до повноважень Департаменту не відноситься безпосередньо нарахування і виплата компенсацій і допомог, зокрема разової грошової допомоги до 5 травня. Такими повноваженнями наділено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Крім того, зазначив, що не є розпорядником бюджетних коштів по виплаті зазначеної допомоги та не встановлює її розмір.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та надає йому право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 12 Закону №3551.
Вважаючи, що таку допомогу у 2022 році йому було виплачено у розмірі, меншому за визначений статтею 12 Закону №3551, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення виплати у належному розмірі, проте отримав відмову з посиланням на те, що розмір цієї допомоги визначається постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - постанова №540).
Не погоджуючись з такою позицією відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Починаючи з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати таку виплату, відповідно до статті 12 Закону №3551 у такій редакції «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Порядком №540 Уряд встановив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо суми разової грошової допомоги до 5 травня, на отримання якої має позивач у 2022 році як учасник бойових дій.
Так, подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22, розглянутої Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформовано такі правові висновки:
« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 грн, II групи - 3906 грн, III групи - 3391 грн, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Одночасно Верховний Суд у зазначеній постанові відійшов від висновків, раніше викладених в постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22, щодо правомірності нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540.
Як було зазначено вище, позивач є учасником бойових дій, має відповідне посвідчення та на нього поширюється дія статті 12 Закону №3551.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у справі №560/8064/22, норми Порядку № 540 не можуть бути застосовані у відносинах виплати щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році.
Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій здійснив Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в розмірі 1491,00 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів т утриманих податків.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Київським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст.13 установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02) дійшов висновку, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За таких обставин, оскільки позивач має право на отримання у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону №3551 у редакції Закону №367-ХІV, а відповідач-1 здійснив таку виплату у розмірі, визначеному Додатком до Порядку №540, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
При цьому суд не вбачає за доцільне зобов'язувати відповідача нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій конкретну суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення розрахунку та нарахування коштів замість органу, на який покладено такі повноваження.
Враховуючи те, що виплату разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн здійснено Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, тому позовні вимоги звернуті до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач-1 не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, 7, код ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 31.10.2023.
Суддя Кушнова А.О.