ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. справа № 300/5431/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2023/000306 від 13.07.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2023/000093/2 від 13.07.2023.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зазначає про безпідставність посилання відповідача у спірному рішенні на те, що заявлена митна вартість товару нижча від подібних і аналогічних товарів. З огляду на вказане, позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
01.09.2023 на адресу суду від представника Івано-Франківської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву (а.с.24-27). У поданому відзиві представник відповідача щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечив, вказавши, що рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначає, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товару, тому, посадовою особою митного органу правомірно було направлено електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості. З огляду на викладене вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а відтак просить суд в задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено таке.
12.07.2023 декларантом в інтересах позивача подано відповідачу електронну митну декларацію №23UA206020012292U5, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме автомобіль вантажний, бувший у використанні, марки PEUGEOT, модель “3008”, номер VIN - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна - 1499 см.куб, потужність двигуна 96к.с., календарний рік виготовлення - 2019, колісна формула 4*2, загальна кількість місць для сидіння включаючи водія - 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування.
Декларантом заявлено фактурну вартість 9220,00 EUR по 40,17 грн., що склало 370339,74 грн., як складову митної вартості заявлено транспортування в розмірі 300 EUR, або 12050,10 грн. Загальна митна вартість визначена декларантом склала 382389,84 грн. (а.с. 28).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару до вказаної митної декларації декларантом долучено: рахунок-фактура (інвойс) від 16.03.2023, декларація про походження товару від 16.03.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.07.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення - довідка від 12.07.2023, акт огляду транспортного засобу від 12.07.2023, квитанція про оплату коштів від 16.03.2023, копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E1049595 від 10.07.2023, копія митної декларації від 12.07.2023, паспорт громадянина України (а.с.12-16, 28-42).
Згідно вимоги митного органу, запропоновано декларанту подати документи на підтвердження заявленої митної вартості: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи; в разі відсутності таких документів експертний висновок про вартість автомобіля, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с. 11, 45).
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, митним органом прийнято рішення №UA206000/2023/000093/2 від 13.07.2023 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару автомобіль легковий, вживаний, марки PEUGEOT, модель “3008”, номер кузова - НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1499 см.куб, потужність 96 KW, загальна кількість місць для сидіння включаючи водія - 5, кількість дверей - 5, календарний рік виготовлення - 2019, колісна формула 4*2, виробник - PSA AUTOMOBILES PEUGEOT, країна виробництва - FR призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування за резервним методом у розмірі 13700 EUR (замість 9220 EUR, що була заявлена декларантом) (а.с.9).
Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, митний орган вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за вартістю визначеною декларантом у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Відповідно до ч.2 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена: банківські платіжні документи про оплату, експертний висновок про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Документи не надано. Відповідно до вимог ч.6 ст.54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частині другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причин відсутності митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділу ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 07.07.2023 № UA204080/2023/010516, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного автомобіля): Автомобіль легковий, марка PEUGEOT, модель “3008”, номер кузова - НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік -2019, повна маса- 1990 кг, власна маса -1505кг, призначений для використання по дорогах загального користування, загальна кількість місць для сидіння включаючи водія - 5, тип двигуна - дизель, об'єм двигуна - 1499 см.куб, потужність 96 KW, колісна формула 4*2, тип кузова - універсал, кількість - 1 штука, категорія транспортного засобу - М1, торгівельна марка - PEUGEOT, країна походження - Франція (FR), бувший у використанні.
Цього ж дня, відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206020/2023/000306 від 13.07.2023 (а.с.10).
Як наслідок, позивачем подано нову МД №23UA206020012383U7, за якою автомобіль оформлений за резервним методом зі сплатою митних платежів (а.с.49).
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 Кодексу).
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Спір між сторонами виник з приводу невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із відсутністю банківських платіжних документів, за якими було сплачено вартість товару продавцеві та висновку про вартість, підготовленого спеціальною експертною організацією.
Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з ненаданням документів, передбачених частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів (обрання вірного методу) є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
З урахуванням норм права, що підлягають застосуванню, суд вважає, що коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації.
Відсутність платіжного документа про сплату вартості автомобіля та висновку про вартість, підготовленого спеціальною експертною організацією на думку суду, не викликає сумнівів в достовірності розрахунку митної вартості автомобіля, оскільки позивачем подано належні та допустимі докази, які підтверджують вартість товару, задекларовану позивачем.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Також суд зазначає, що митному органу надано документи, які підтверджують оплату, зокрема, квитанцію від 16.03.2023 (а.с. 16). Крім цього рахунок-фактура від 16.03.2023 містить відмітку продавця про сплату коштів (а.с. 14).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Разом з тим, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості, відповідач обґрунтовуючи числове значення митної вартості товару, скоригованого митним органом, в порушення вказаних вимог, обмежився посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, та зазначенням характеристик іншого автомобіля без врахування його технічного стану, умов використання тощо.
Зазначена декларація також не може вважатися співставною з умовами купівлі здійсненої позивачем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості.
Крім того, подані позивачем документи містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
За таких обставин, у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 60 Митного кодексу України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої ст. 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
В оскаржуваному рішенні відкориговану митну вартість визначено відповідачем за другорядним (резервним) методом відповідно до інформації, яка міститься в митній декларації від 07.07.2023 № UA204080/2023/010516.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, застосовуючи другорядний метод визначення митної вартості, відповідач використовував митну декларацію від 07.07.2023 № UA204080/2023/010516, при цьому, як зазначалося вище, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, та технічні характеристики іншого автомобіля, не навівши при цьому пояснень зроблених коригувань.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митниця не врахувала, що у спірних в цій справі рішеннях, крім вказаних вище зауважень, вона повинна також навести пояснення щодо зроблених висновків та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при відхиленні документів наданих позивачем на підтвердження визначеної товарної позиції.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206020/2023/000306 від 13.07.2023.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000093/2 від 13.07.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.