ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. справа № 300/4204/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн., починаючи з 13.03.2023;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн., починаючи з 13.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2011 році ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення”. В квітні 2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки. Листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 19.05.2022 за № 4414-3982/Л-02/8-0900/23 року повідомлено позивача, що з 13.03.2023 року відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, однак відповідач відмовив у застосуванні показника середньої заробітної плати в Україні за три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком посилаючи на те, що позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії ще з 29.12.2010. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки відповідач повинен був призначити пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-20222 роки в розмірі 12236,71 грн. відповідно до положення частини 2 статті 40 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. З наведених підстав, просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.18).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.24).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.09.2023, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 29.12.2010 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення”. В подальшому, на підставі поданої позивачем заяви від 13.03.2023, її було переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком ОСОБА_1 було враховано середній заробіток по Україні за три попередні роки (2014-2016) за матеріалами електронної пенсійної справи - у розмірі 7405,03 (1,197 (6168,32*1,197). Представник відповідача вважає, що немає підстав для застосування ОСОБА_1 при розрахунку пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, оскільки позивач уже отримувала пенсію за вислугу років з 29.12.2010 (а.с.30-31).
Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 01.09.2023 по 15.09.2023 перебував у відпустці, у зв'язку з чим, строк розгляду справи продовжено.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 29.12.2010 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.
Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати.
13.03.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки 2020-2022 роки 12236,71 грн.
За результатами розгляду заяви, листом ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 19.05.2023 за № 4414-3982/Л-02/8-0900/23 повідомлено позивача, що з 13.03.2023 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням страхового стажу 43 роки 2 місяці 16 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,43167). Стаж враховано по 31.12.2022. Також зазначено, що немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки - 12236,71 грн., оскільки позивачка уже отримувала пенсію за вислугу років (а.с.9-10).
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивачка звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 51 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно зі статтею 10 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Частиною першою статті 9 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог частини другої цієї статті 45 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Частиною 3 статті 45 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом № 1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом № 1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачка з 29.10.2010 отримувала пенсію за вислугу років згідно ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Після досягнення 60-ти років, позивачка звернулася із заявою від 13.03.2023 до органу Пенсійного фонду України про призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вперше.
Таким чином, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, внаслідок чого, у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.
Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом № 1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суд, зазначеній в постановах від 23.10.2018 в справі № 317/4184/16, від 13.12.2018 в справі № 185/860/17, від 06.02.2019 в справі № 333/1856/17, від 15.08.2019 в справі № 263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі № 363/1493/17, від 17.07.2020 в справі № 335/13894/16-а, та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постанові від 31.10.2018 в справі № 577/2576/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений статтею 40 Закону № 1058-ІV.
Згідно з частиною першою статті 40 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини другої статті 40 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Для призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачка звернулася вперше 13.03.2023, внаслідок чого, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за правилами Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020-2022 роки відповідно до вимог частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 26.07.2023 підтвердила сплату судового збору на суму 1073,60 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при переведенні на пенсію за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, починаючи з 13.03.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців,15, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.