ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
"31" жовтня 2023 р. справа № 300/7365/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову акціонерного товариства "Українська залізниця" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Годованець Віти Йосипівни Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Годованець Віти Йосипівни Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Таким чином, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Наведене узгоджується й з положеннями статті 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом позовної заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Годованець Віти Йосипівни Коломийської міської ради № 68765806 від 07.08.2023 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати відповідача зареєструвати об'єкт нерухомості - електростанція, з реєстраційним номером 510671526232, що розташований по вул. Богуна І, будинок 5-А, м. Коломия, Івано-Франківська область за суб'єктом АТ "Українська залізниця".
Позивач у позовній заяві вказав, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення в зв'язку з тим, що наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме на об'єкт нерухомого майна, щодо якого заявлено речове право, вже зареєстровано право державної власності в особі Міністерства інфраструктури України.
Отже, предметом спору у цій справі є захист права позивача, зокрема права власності, на думку позивача, порушеного держаним реєстратором, яка відмовила у здійсненні реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - електростанція, з реєстраційним номером 510671526232, що розташований по вул. Богуна І, будинок 5-А, м. Коломия, Івано-Франківська область.
По своїй суті, доведення позивачем протиправності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Годованець Віти Йосипівни Коломийської міської ради № 68765806 від 07.08.2023 про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна є спором про доведення права на таке майно.
З огляду на наведене, спірні правовідносини мають приватно-правовий характер і виникли між позивачем і Міністерством інфраструктури України щодо реалізації цивільного права, що в свою чергу виключає можливість його розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Враховуючи вищенаведене та те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом цивільного права акціонерного товариства "Українська залізниця", враховуючи участь у ньому Міністерства інфраструктури України суд вважає, що цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.
При цьому, слід роз'яснити позивачеві, що даний спір віднесено до юрисдикції господарського суду, згідно територіальної підсудності.
Водночас, на переконання суду, відмова у відкритті провадження в даній адміністративній справі, саме Івано-Франківським окружним адміністративним судом не є обмеженням права на доступ до суду, а лише заходом, що унеможливить подальше скасування майбутнього судового рішення по справі, оскільки відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити акціонерному товариству "Українська залізниця" у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Годованець Віти Йосипівни Коломийської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.