ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2023 р. справа № 300/5847/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення відповідача щодо оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням у позивача виник обов'язок припинити іноземне громадянство. Позивач вказує, що іноземним громадянством для неї є громадянство російської федерації. Просить врахувати, що відмовитись від такого громадянства позивач з 24.02.2022 не може, оскільки, існують незалежні від неї обставини, що перешкоджають отриманню документа про припинення російського громадянства, а саме: нездійснення процедури припинення громадянства консульствами російської федерації внаслідок призупинення прийому громадян в Україні. Для вирішення вказаного питання в російському консульстві в Польщі, позивачу необхідно особисто прибути, що також є неможливим, оскільки паспорт для виїзду за кордон не виготовляють на підставі тимчасового посвідчення громадянина України. 14.07.2023 позивач звернулась до відповідача із зверненням одночасно подавши декларацію про відмову від іноземного громадянства. Однак, листом від 09.08.2023 відповідачем відмовлено у прийнятті такої декларації з підстав відсутності актуальної незалежної причини для її подання. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують її права, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
11.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.49-53). Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві та просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що позивачем не надано доказів відмови компетентного органу російської федерації, в тому числі й на території Польщі, у прийнятті до розгляду клопотання про вихід з громадянства рф.
Також, представником відповідача заявлено клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, в задоволенні якого відмовлено згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив, не скористалась.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив таке.
05.10.2021 позивачем подано заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (а.с.56-58).
Разом з вказаною заявою позивачем надано зобов'язання припинити іноземне громадянство, згідно якого позивач зобов'язувався протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України припинити громадянство (підданство) російської федерації, і подати органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. Також, позивач зазначив про те, що у разі неотримання ним з незалежних причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації, позивач зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави (а.с.59).
Судом встановлено, що позивачу видане тимчасове посвідчення серії НОМЕР_1 , яке відповідно до Закону України "Про громадянство України" посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України (а.с.18).
14.07.2023 позивач звернулася до управління ДМС в Івано-Франківській області із заявою, в якій повідомила про те, що нею було взято на себе зобов'язання після набуття громадянства України відмовитись від громадянства російської федерації, однак отримати документ про припинення громадянства російської федерації, вона не може з незалежних від неї причин, а тому просила прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства (а.с.60,61).
До вказаної заяви позивачем долучено Декларацію про відмову від іноземного громадянства (а.с.10,11).
Листом управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області від 09.08.2023 позивача повідомлено про те, що згідно із статтею 1 Закону України "Про громадянство України" незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури. Відповідач вказав, що позивач повинен подати до ДМС документ про припинення іноземного громадянства протягом двох років з моменту набуття громадянства У країни. Водночас, відповідач зазначив, що Законом визначено категорії осіб (іноземців), які разом із заявою про набуття громадянства України можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства замість зобов'язання припинити іноземне громадянство. А тому, відповідач дійшов висновку, що УДМС в Івано-Франківській області не має підстав для прийняття декларації позивача про відмову від іноземного громадянства (а.с.8).
Вважаючи такий лист протиправною відмовою органу ДМС у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" (далі Закон №2235-III).
Відповідно до визначень, які містить частина 1 статті 1 Закону №2235-III громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 6 Закону №2235-III встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Згідно частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1статті 1 Закону №2235-III).
Згідно частини 1 статті 1 Закону №2235-III декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Поряд з цим, частиною 1 статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
В той же час, згідно частини 1 статті 1 Закону №2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури іноземною державою.
Відтак, суд вважає, що незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення громадянства іноземної держави є три самостійні обставини: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури іноземною державою.
Також частиною 6 статті 8 Закону №2235-III встановлено, що для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано: 1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні; 2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заяву про зміну громадянства; 3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя; 4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя; 5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.
У спірному випадку, відмовляючи у прийнятті декларації позивача про відмову від іноземного громадянства, відповідач покликається на те, що позивачем необхідно подати до органу ДМС документ про припинення іноземного громадянства.
При цьому, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відмовитись від російського громадянства з 24.02.2022 року не може, оскільки, існують незалежні від неї обставини, що перешкоджають отриманню документа про припинення російського громадянства, а саме, нездійснення процедури припинення громадянства консульствами російської федерації внаслідок призупинення прийому громадян в Україні, а також неможливістю особистого прибуття до консульства рф в Польщі.
З листа Міністерства закордонних справ України від 12.04.2023 №202/36-149-41462 вбачається, що 23.02.2022 Міністерство отримало ноту російської сторони про евакуацію цього ж дня персоналу свого посольства та консульських установ рф на території України у зв'язку із ухваленням відповідного рішення керівництвом російської федерації.
Відповідно, 23.02.2022 всі консульські посадові особи та консульські службовці установ рф на території України, які були акредитовані МЗС, виїхали з України.
Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3).
На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи в суді дія воєнного стану продовжена згідно з відповідними Указами Президента України.
У зв'язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну 24.02.2022 були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією.
Це означає, що посольства та консульства російської федерації в Україні припинили свою діяльність.
Крім цього, з 24.02.2022 Укрпошта не здійснює пересилання відправлень до російської федерації, в тому числі шляхом транзиту через інші країни.
Суд вважає, що у спірному випадку відповідачем при розгляді заяви позивача про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства не було надано оцінку обставинам, зазначеним у зверненні позивача до відповідача при поданні декларації, в тому числі щодо розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією та відсутності посольств та консульств російської федерації в Україні, можливості пересилання поштової кореспонденції та неможливості особистого прибуття до консульства рф в Польщі.
При цьому, відсутність у чинному законодавстві України альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими Законом №2235-III.
Отже, суд дійшов висновку, що неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від нього причин, відтак суд вважає, що позивачу кореспондує право звернення з Декларацією про відмову від іноземного громадянства, яким, у даному випадку, позивач і скористався.
Однак, відповідачем подана Декларація по суті не була розглянута, а повернута позивачу без розгляду.
Відтак, на думку суду, відмова у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, оформлена листом від 09.08.2023 є протиправною.
Таким чином, суд приходить до переконання, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2023 про прийняття Декларації про відмову від громадянства російської федерації та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства, та прийняти рішення про видачу довідки про реєстрацію особи - ОСОБА_1 громадянином України, що є підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України та видати такий паспорт, то суд зазначає, що позов у цій частині не підлягає до задоволення з огляду на передчасність таких позовних вимог, оскільки, суд вважає, що паспорт громадянина України, серед іншого, видається лише після припинення особами іноземного громадянства або в разі подання, прийняття та розгляду відповідним територіальним органом ДМС України декларацій про відмову від іноземного громадянства.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. згідно квитанції від 21.08.2023 (а.с.1).
Частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 536,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010) про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, оформлену листом від 09.08.2023.
Зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 14.07.2023 про прийняття декларації про відмову від громадянства російської федерації та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486, вул. Академіка Гнатюка, 29, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.