ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"30" жовтня 2023 р. Справа № 300/7003/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» про зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що у квітні 2023 року звертався до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із проханням повідомити про наявність у матеріалах його пенсійної справи довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Отримавши негативну відповідь, направив до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» заяву про видачу вищезазначеної довідки. Враховуючи викладене вище, просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду.
Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, судом враховано таке.
Зміст позовної заяви та сформовані вимоги вказують на те, що позивач звернувся до суду з метою захисту права на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення.
Відтак, початок перебігу строку звернення до суду судом розглядається в розрізі порушення права позивача на перерахунок пенсії, а не на отримання довідки, як елементу в процесі реалізації згаданого права.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Зміст пунктів 2 та 3 Порядку №45, вказують на те, що видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій, визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як передбачено п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відтак, позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 посилається на лист Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, із змісту якого йому, нібито, стало відомо про нездійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Водночас, ані до позовної заяви, ані до заяви про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 не додано копій його звернення до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області та коментованого вище листа пенсійного органу.
При цьому, позивач звернувся до суду 11.10.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
Також суд зауважує, що натомість у матеріалах справи наявний лист Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» від 14.09.2023 №33/29-71-381, яким позивача повідомлено про відсутність законних підстав для видачі оновленої довідки про розиір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Однак отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та від 12.04.2023 у страві №380/14933/22.
Окрім того, розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів наведених позивачем, суд зазначає таке.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Таким чином, суддя вважає, що позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 25.10.2023, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 132, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення ОСОБА_1 до суду із його позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій.
У задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду від 25.10.2023 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.