ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 жовтня 2023 року Справа № 280/6760/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІАН» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 9, ЄДРПОУ 31166456), представник адвокат Загрія Роман Олегович (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39А; 69019, м. Запоріжжя, а/с 107; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, ВП ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІАН» (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2023/000053/2 від 11.08.2023, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22; код ЄДРПОУ 43350935);
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110150/2023/000247 від 11.08.2023, прийняту Дніпровською митницею Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22; код ЄДРПОУ 43350935);
стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ 43350935).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.04.2023 між ВАТ «Майлуу-Сууйский ламповий завод» як продавцем та позивачем як покупцем укладено Договір поставки світлотехнічної продукції № 174/07. Для митного оформлення ввезених на територію України товарів Позивачем було подано митну декларацію № 23UА110150011099U0 від 07.08.2023. Митну вартість товарів за поданою декларацією визначено за першим методом - ціною договору, а розмір митних платежів відповідно до графи 47 «нарахування платежів» становить 1 221 946,95 грн. Митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи (для здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару). У відповідь на вищевказане повідомлення представником декларанта для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи. Незважаючи на надання вичерпного та достатнього переліку документів для підтвердження митної вартості товару, 11.08.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА110150/2023/000053/2. Коригування митної вартості товару стало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110150/2023/000247 від 11.08.2023. Враховуючи, що позивачем під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні та достовірні дані, то піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару, відповідач неправомірно здійснив коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, прийнявши оскаржуване рішення та Картку відмови, з огляду на що вони мають бути визнані протиправними та скасованими, а порушені права позивача відновленими.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
28 вересня 2023 року до суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву. Митниця не згодна з доводами позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову та зазначає, що позивачем до митного контролю та оформлення ЕМД від 07.08.2023 №23UA110150011099U0 (№UA110150/2023/011099) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр. 44) від 25.04.2023 №174/07 ОАО "Майлуу-Сууйский ламповый завод", доповненням (заявкою) від 19.06.2023 № 363, рахунками-фактурами від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929. Поставка товару здійснена на умовах FCA KG Шамалди-Сай. Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом 09.08.2023 додатково надіслано листи від 09.08.2023 №№ 370/Ю, 371/Ю, 372/Ю, 373/Ю, 374/Ю, в яких зазначені роз'яснення щодо помилок в документах, наданих до митного оформлення, а також надано додаткові документи. Декларантом не надано додаткові документи у спростування виявлених невідповідностей та розбіжностей. У зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості. Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства. Відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.10.2023 задоволено клопотання представника Дніпровської митниці про заміну відповідача в адміністративній справі та допущено заміну відповідача у справі № 280/6760/23 «Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935)» на належного відповідача «Дніпровську митницю (ВП ЄДРПОУ 43971371)».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІАН» (ЄДРПОУ 31166456) (далі - ТОВ «НВП «ВІАН») зареєстроване як юридична особа 26.09.2000.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД:
46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний);
27.51 Виробництво електричних побутових приладів;
46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;
46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;
46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Україна, 69032, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 9.
Між ВАТ «Майлуу-Сууйський ламповий завод» (продавець) та позивачем (покупець) 25.04.2023 укладено договір № 174/07 на постачання світлотехнічної продукції (далі - Договір від 25.04.2023 № 174/07). За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати за наявності вільних обсягів, а покупець прийняти і оплатити світлотехнічну продукцію, асортимент і кількість якої уточнюється в заявках покупця, які є невід'ємною частиною даного договору.
Загальна ціна договору складає 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США (п. 1.3. Договору від 25.04.2023 № 174/07).
Ціну встановлює продавець на умовах FCA за 1 штуку і зазначає в протоколі погодження відпускних цін, що підписується обома сторонами з накладенням відтиску печаток і в рахунках-фактурі. Валютою платежу є долар США. Умови оплати: попередня оплата в розмірі 100% здійснюється банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця.
Постачання продукції проводиться на умовах FCA смт. Шамалди-Сай, згідно «Інкотермс 2010» з віднесенням транспортних витрат, митних зборів та інших послуг на рахунок покупця.
Договір діє з дати укладання (підписання) до 31.12.2023.
19 червня 2023 року позивач направив продавцю заявку на відвантаження партії ламп.
31 травня 2023 року позивачем перераховано продавцю вартість замовленої партії товару у розмірі 46 240,12 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митну декларацію (МД) № 23UA110150011099U0.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 23UA110150011099U0 позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.
Так, Дніпровською митницею було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
1. Відповідно до п. 1.1 зовнішньоекономічного договору від 25.04.2023 №174/07, продавець передає у власність покупця продукцію за асортиментом та кількістю, зазначеними в заявці покупця, які є невід'ємною частиною контракту. Відповідно до п. 2.1 договору від 25.04.2023 №174/07, ціни встановлює продавець на умовах FCA за 1 штуку та зазначає в протоколі узгодження відпускних цін, підписаних обома сторонами з доповненням відбитків печаток та в рахунках-фактурах. Протоколи узгодження відпускних цін, підписаних обома сторонами з доповненням відбитків печаток не надані до митного оформлення;
2. Відповідно до положень контракту від 25.04.2023 №174/07 визначена сума договору та валюта платежів - долар США. При цьому, згідно інвойсу від 03.07.2023 №0002023-050-0000929 визначені ціни по артикульно у киргизьких сомах;
3. Рахунки-інвойс від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929 не містять реквізитів зовнішньоекономічного контракту та відомостей щодо комерційних умов поставки;
4. Відповідно до пункту 2.4 контракту від 25.04.2023 №174/07 визначено умови оплати: попередня оплата у розмірі 100%.
5. В графі 70 «Призначення платежу» наданого платіжного доручення в іноземній валюті від 31.05.2023 №17 зазначено реквізити виключно контракту від 25.04.2023 №174/07 без зазначення реквізитів доповнення (заявки) до контракту від 19.06.2023 №363 та рахунків-фактур від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929;
6. В рахунку-проформі від 30.05.2023 №23.05.05 відсутня інформація щодо артикула Б240-150-2 А60 Е27(108);
7. В прайс-листі від 30.05.2023 б/н відсутня інформація щодо артикулів Б240-150-2 А60 Е27(108), Б235-75-4 К50 Е27(154);
8. В заголовку прайс-листа від 30.05.2023 б/н вказано, що ціни на продукцію зазначені для покупців України на умовах поставки FCA, при цьому відсутні відомості щодо поіменованого місця доставки. Однак в таблиці самого прайс-листа зазначено ціни за 1 шт товару в доларах США на умовах поставки Ex-Works при умові 100 % передоплати. Ціни за штуки в дол.США згідно електронного інвойсу ЕМД №UA110150/2023/011099, що заявлені на умовах FCA Шамалды-Сай, відповідають вказаним у прайс-листі від 30.05.2023 б/н. Вищезазначене свідчить про не включення всіх складових митної вартості, а саме витрат на навантаження, що передбачені умовами поставки EXW;
9. Наданий висновок експерта ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 08.08.2023 №113/556 містить інформацію щодо вартості оцінюваних артикулів на умовах поставки FOB Киргизстан, декларантом заявлено умови поставки FCA.
10. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 269144,90 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір про перевезення від 25.05.2023 №25/05-01, заявка на перевезення від 26.05.2023 №26/05-1, договір про перевезення від 07.02.2023 №07/02-23, довідка про транспортні витрати від 28.07.2023 № 83, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.07.2023 №КТ-0091. Платіжний документ додаток № 1 (договір-заявка), який підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. Декларантом не підтверджено витрати на транспортування згідно заявленої суми, яка є складовою митної вартості товару.
Декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
09 серпня 2023 року позивачем додатково надіслано листи від 09.08.2023 №№ 370/Ю, 371/Ю, 372/Ю, 373/Ю, 374/Ю, в яких зазначені роз'яснення щодо помилок в документах, наданих до митного оформлення, а також надано додаткові документи, а саме: - висновок експерта ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 08.08.2023 №113/556; виписка з валютного рахунку від 31.05.2023 б/н; рахунок-фактура від 03.07.2023 № 0002023-050-0000929; рахунок-фактура від 03.07.2023 № 0002023-050-0000928; заявка на придбання валюти від 31.05.2023 № 17; каталог товарів виробника б/н; лист-відповідь директора ОАО «Майлуу-Сууйский ламповый завод» від 09.08.2023 № 05/01-32/907 з роз'ясненнями щодо помилок в документах, наданих до митного оформлення; прайс-лист виробника б/н; протокол узгодження відпускних цін на товар від 25.04.2023 б/н; рахунок-фактура від 30.05.2023 № 23.05.2023; оборотно-сальдова відомість по рахунку 312 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 333 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 334 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 01.05.2023-09.08.2023 від 01.05.2023б/н.
За результатами розгляду додатково наданих документів виявлено наступні недоліки:
1. Виписка по рахунку від 31.05.2023 та заявка на купівлю валюти від 31.05.2023 не містять реквізитів рахунку-фактури та/або рахунку-проформи для ідентифікації ввезеного товару. В призначенні платежу згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 31.05.2023 №17 вказано виключно реквізити контракту від 25.04.2023 №174/07. Надані платіжні документи неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. У відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
2. В повідомленні митниці зазначалось, що рахунки-інвойс від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929 не містять реквізитів зовнішньоекономічного контракту та відомостей щодо комерційних умов поставки. Декларантом додатково надано копії рахунків від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929, в яких додано інформацію з реквізитами контракту та умови поставки. Вказаний допис вчинено директором ТОВ НВП «ВІАН» (отримувачем) та засвідчено печаткою імпортера. Вищевказане викликає сумніви в достовірності наведених даних та не спростовує виявлену розбіжність, оскільки такий документ видає Продавець, тому внесення змін має здійснити теж Продавець, а в даному випадку це вчинено Покупцем.
3. Декларантом також додатково надано прайс-лист, в якому внесено зміни щодо ціни за 1 шт на умовах 100% передплати: змінено умови поставки EXW на FCA. Відповідно до п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
4. Протокол погодження відпускних цін від 25.04.2023, засвідчений ОАО «Майлуу-Сууйский ламповый завод» та ТОВ НВП «ВІАН» не містить інформації щодо поіменованого місця доставки на умовах FCA. Декларантом не надано додаткові документи у спростування виявлених невідповідностей та розбіжностей.
З огляду на викладене та не надання позивачем інших додаткових документів 11.08.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2023/000053/2.
11 серпня 2023 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110150/2023/000247.
Вказані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до п. 1 ч. ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом за ціною договору (контракту).
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідачем стало те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт) № 174/07 з додатками; прас листи; рахунок-фактуру від 30.05.2023 № 23.05.05; упаковочний лист; банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують вартість послуг з транспортування товару тощо).
09 серпня 2023 року позивачем додатково надано митному органу листи від 09.08.2023 №№ 370/Ю, 371/Ю, 372/Ю, 373/Ю, 374/Ю, в яких зазначені роз'яснення щодо помилок в документах, наданих до митного оформлення, а також: висновок експерта ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 08.08.2023 №113/556; виписку з валютного рахунку від 31.05.2023 б/н; рахунок-фактуру від 03.07.2023 № 0002023-050-0000929; рахунок-фактуру від 03.07.2023 № 0002023-050-0000928; заявку на придбання валюти від 31.05.2023 № 17; каталог товарів виробника б/н; лист-відповідь директора ОАО «Майлуу-Сууйский ламповый завод» від 09.08.2023 № 05/01-32/907 з роз'ясненнями щодо помилок в документах, наданих до митного оформлення; прайс-лист виробника б/н; протокол узгодження відпускних цін на товар від 25.04.2023 б/н; рахунок-фактура від 30.05.2023 № 23.05.2023; оборотно-сальдова відомість по рахунку 312 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 333 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 334 від 31.05.2023 б/н; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 01.05.2023-09.08.2023 від 01.05.2023б/н.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4 ст. 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є достатніми для підтвердження усіх складових митної вартості за першим (основним) методом.
З приводу зауважень відповідача щодо того, що виписка по рахунку від 31.05.2023 та заявка на купівлю валюти від 31.05.2023 не містять реквізитів рахунку-фактури та/або рахунку-проформи для ідентифікації ввезеного товару. Відповідач зазначає, що в призначенні платежу згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 31.05.2023 №17 вказано виключно реквізити контракту від 25.04.2023 №174/07. Надані платіжні документи неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216).
Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Отже, чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.
Таким чином, суд зазначає, що відсутність у банківських документах посилання на рахунок-фактуру та/або рахунок-проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року по справі №810/2784/18, у постанові від 11 квітня 2022 року по справі № 1.380.2019.006980, у постанові 25 травня 2021 року по справі № 520/10386/2020.
Окрім того, листами ТОВ НВП «ВІАН» від 31.05.2023 № 220-Ю та листом АТ «Креді Агріколь Банк» від 10.08.2023 № 36514-40-148 ТОВ «НВП «ВІАН» підтверджено надання обслуговуючому банку позивача відомостей щодо контракту № 174/07 від 25.04.2023 та копії рахунку фактури № 23.05.05. від 30.05.2023.
Щодо зауважень відповідача з приводу того, що рахунки-інвойс від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929 не містять реквізитів зовнішньоекономічного контракту та відомостей щодо комерційних умов поставки суд зазначає наступне.
Відповідач вказує, що декларантом додатково надано копії рахунків від 03.07.2023 №0002023-050-0000928, 0002023-050-0000929, в яких додано інформацію з реквізитами контракту та умови поставки. Вказаний допис вчинено директором ТОВ НВП «ВІАН» (отримувачем) та засвідчено печаткою імпортера. Вищевказане викликає сумніви в достовірності наведених даних та не спростовує виявлену розбіжність, оскільки такий документ видає Продавець, тому внесення змін має здійснити теж Продавець, а в даному випадку це вчинено Покупцем.
Водночас, суд зазначає, що такий документ, як рахунки-інвойс, є документом для здійснення оплати за зазначений та його форма не передбачає внесення інформації щодо комерційних умов постачання. Комерційні умови постачання чітко та детально викладені в договорі від 25.04.2023 №174/07.
Також, відповідач зазначає, що декларантом додатково надано прайс-лист, в якому внесено зміни щодо ціни за 1 шт на умовах 100% передплати: змінено умови поставки EXW на FCA. З приводу помилок у прайс-листах позивачем надано документи з поясненнями з приводу їх виправлення
Водночас незрозумілими є посилання відповідача на те, що відповідно до п.8 статті 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації, оскільки в митній декларації первинно зазначено умови поставки FCA, визначені договором від 25.04.2023 №174/07.
Відповідач також зазначив, що протокол погодження відпускних цін від 25.04.2023, засвідчений ОАО «Майлуу-Сууйский ламповый завод» та ТОВ НВП «ВІАН» не містить інформації щодо поіменованого місця доставки на умовах FCA.
Умовами поставки за договором від 25.04.2023 №174/07 визначено FCA термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Згідно умов договору від 25.04.2023 №174/07, в межах виконання якого складено протокол погодження відпускних цін, місцем доставки на умовах FCA є смт. Шамалди-Сай.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16 та 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Також, Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.
З огляду на відсутність у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2023/000053/2 від 11.08.2023 інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, суд вважає, що відповідач належним чином не обґрунтував правомірність свого рішення.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є відмінною від заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2023/000053/2 від 11.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110150/2023/000247 від 11.08.2023, прийнятих Дніпровською митницею.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 9 765,23 грн.
Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення у сумі 9 765,23 грн.
Доказів понесення позивачем інших витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВІАН» (69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, буд. 9, ЄДРПОУ 31166456), представник адвокат Загрія Роман Олегович (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39А; 69019, м. Запоріжжя, а/с 107; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110150/2023/000053/2 від 11.08.2023, прийняте Дніпровською митницею (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22; ЄДРПОУ ВП 43971371);
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110150/2023/000247 від 11.08.2023, прийняту Дніпровською митницею (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22; ЄДРПОУ ВП 43971371);
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 765,23 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, ЄДРПОУ ВП 43971371).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 жовтня 2023 року.
Суддя О.О. Артоуз