РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
31 жовтня 2023 р. Справа № 120/9401/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" загальною площею 20,00 га, що розташований на території Козятинської об'єднаної територіальної громади та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Ухвалою від 04.07.2023 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки твердження позивача про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Козятинську міську раду вчинити дії спростовуються відсутністю на момент створення територіальної громади Козятинської міської ради земель заказника, на який б поширювалась компетенція ради.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки саме на Козятинську міську раду покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" загальною площею 20,00 га та встановлення їх в натурі (на місцевості), а саме замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення Вінницької обласної ради 28 сесії 5 скликання від 02.03.2010 року "Про створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" оголошено об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення територію, що має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність ботанічний заказник "Капличка", загальною площею 20,00 га, на території Махаринецької сільської ради Козятинського району.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" визначено, що Махаринецька сільська рада входить до складу Козятинської об'єднаної територіальної громади з адміністративним центром у м. Козятин.
Згідно з пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної і громади (далі - розформовані територіальні громади).
Таким чином, з дня набуття повноважень Козятинською міською радою Хмільницького району Вінницької області, фактично повноваження Махаринецької сільської ради як представника територіальної громади припинено.
При цьому, відповідно то підпункту 4 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
З огляду на вказане відповідачем по даному позову є Козятинська міська рада Хмільницького району Вінницької області, оскільки вона є правонаступником Махаринецької сільської ради.
Листом Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації від 23.05.2023 року №01-15-01/1793 повідомлено, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" не надходив.
Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом №0-2-0.6-2546/2-23 від 31.05.2023 року повідомило позивача, що у місцевому фонді документації із землеустрою відсутня інформація із землеустрою на об'єкт природно-заповідного фонду - ботанічний заказник місцевого значення "Капличка". Інформація про даний об'єкт не внесена до Державного земельного кадастру. Оскільки документація із землеустрою не розроблялася, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювались, правовстановлюючі документи не видавалися.
19.05.2023 року позивач звернувся до Козятинського міського голови Хмільницького району із листом №56-2393вих-23 у якому просив повідомити чи виготовлявся Козятинською міською радою Хмільницького району (а також Махаринецькою сільською радою Козятинського району) проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та чи встановлювались межі в натурі (на місцевості) вказаного об'єкту природно-заповідного фонду.
Листом Козятинської міської ради Вінницької області №844/23 від 25.05.2023 року повідомлено, що межі ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" не встановлені.
Позивач зазначає, що відповідачем протягом тривалого часу не вжито заходів щодо визначення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та не встановлено їх в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, тому існує ймовірність використання даної території не за цільовим призначенням, оскільки відсутні межі заказника і земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
В подальшому Хмільницькою окружною прокуратурою листом №56-2388вих-23 від 18.05.2023 року повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та запропоновано надати інформацію чи здійснювались впродовж 2018-2023 років заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання Махаринецькою сільською радою Козятинського району та Козятинською міською радою Хмільницького району вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Листом від 24.05.2023 року №1979/11/23 Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила, що 24.09.2019 року було проведено позапланову перевірку Махаринецької сільської ради на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства на території об'єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Капличка".
02.06.2023 року Хмільницька окружна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області із листом №56-2640вих-23, яким просили надати наступну інформацію:
- чи усунуто на даний час Махаринецькою сільською радою Козятинського району порушення, виявлені за результатами здійснення позапланової перевірки та зафіксовані в акті №624/ВН, або Козятинською міською радою Хмільницького району (яка є правонаступником Махаринецької сільської ради Козятинського району) порушення вимог природоохоронного законодавства в частині вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" загальною площею 20,00 га, що розташований на території Козятинської ОТГ Хмільницького району, та закріплення їх в натурі (на місцевості);
- чи вживались та чи планують вживатись Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області заходи щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства, у тому числі, у судовому порядку, щодо зобов'язання Козятинської міської ради вжити заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості);
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області листом №2098/6/2023 від 09.06.2023 року повідомила, що 24.09.2019 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проводився позаплановий захід державного нагляду контролю щодо додержання природоохоронного законодавства Махаринецькою сільською радою на підставі скарги виконавчого комітету Махаринецької сільської ради Козятинського району, яка скерована листом Прокуратури Вінницької області №05/1-1169-19 від 16.09.2019 року.
В рамках здійсненого заходу припис, щодо проведення робіт з винесенням в натурі (на місцевості) меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка", не видавався. Відповідно заходи щодо усунення порушення Махаринецькою сільською радою не перевірялись.
Крім того повідомили, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області заходи представницького характеру щодо зобов'язання Козятинської міської ради вжити заходів з організації проведення робіт із винесення меж об'єкту природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" не вживалися та не планується.
Зважаючи на необхідність реагування на виявлені порушення вимог законодавства, з метою їх усунення, Хмільницькою окружною прокуратурою листом від 22.06.2023 року повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про намір представництва прокуратурою, інтересів держави в особі Інспекції шляхом звернення до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно із статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до вимог частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами третьою, четвертою та п'ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з матеріалами справи прокурор, звертаючись до суду із цим позовом в інтересах держави, набув статусу позивача, оскільки у даному випадку орган, уповноважений звертатися до суду з позовом до Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості) відсутній.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Відповідно до пункту 1 абзацу п'ятого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" №1264-ХІІ від 25 червня 1991 року (далі - Закон №1264-ХІІ) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно зі статтею 5 Закону №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Пунктом "і" частини 1статті 19 Закону №1264-ХІІ передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
Згідно з частиною 2 статті 61 Закону №1264-ХІІ до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
Відповідно до частин другої, третьої статті 2 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України) суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно з пунктом "в" частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Пунктами "д", "к" частини 1 статті 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 ЗК України).
Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до частини сьомої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Частиною восьмою статті 79-1 ЗК України передбачено, що у разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" №2456-ХІІ від 16 червня 1992 року (далі - Закон №2456-ХІІ) межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Частиною третьою статті 26 Закону №2456-ХІІ передбачено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону №2456-ХІІ органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про землеустрій" №858-IV від 22 травня 2003 року (далі - Закон №858-IV) під проектом землеустрою розуміють сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до статті 19 Закону №858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Згідно із статтею 20 Закону №858-IV землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що підставою для здійснення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно із статтею 25 Закону №858-IV одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Статтею 47 Закону №858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою, зокрема: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов'язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.
Наведене убезпечує від використання землі на території природно-заповідного фонду (в тому числі заказника) не за цільовим призначенням та запобігає її протиправному привласненню.
Отже, оскільки відносно ботанічного заказника місцевого значення "Капличка", не вжито заходів щодо організації проведення робіт із винесення його меж та закріплення їх в натурі (на місцевості), що підтверджується матеріалами справи, то є ймовірність використання цієї території за нецільовим призначенням, що суперечить природоохоронному законодавству.
У зв'язку із наведеним, а також враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вчинити дії щодо організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З огляду на встановлені судом обставини під час судового розгляду справи, положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов'язати Козятинську міську раду Хмільницького району Вінницької області забезпечити відповідно до вимог чинного законодавства України організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Капличка" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (вул. Пушкіна, 34, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, ЄДРПОУ 02909909);
Відповідач: Козятинська міська рада Хмільницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 24, м. Козятин, Вінницька область, 22100, ЄДРПОУ 03084799);
Суддя Свентух Віталій Михайлович