РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
31 жовтня 2023 р. Справа № 120/9525/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби з урахуванням пільгової вислуги років.
Ухвалою від 05.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки умовою для виплати одноразової грошової допомоги є наявність загальної вислуги більше 10 років (у позивача 31 рік), а її розмір визначається з кількості саме повних календарних років служби (у позивача 28 років), тому військова частина НОМЕР_1 правомірно при звільненні позивача виплатила йому таку допомогу саме за 28 років служби.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №165 від 28.08.2020 року, підполковника ОСОБА_1 , старшого інженера відділу аналізу, розробки та вдосконалення повітряних суден управління головного інженера авіації командування логістики Повітряних Сил Збройних Сил України, з 31 серпня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Також вказано, що станом на дату звільнення його вислуга років становить:
- календарна: 28 років 00 місяців;
- пільгова: 31 рік 00 місяців.
Крім цього, наказом визначено відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплатити підполковнику ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні у запас в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повних 28 років календарної служби.
Позивач вважає, що грошова допомога підлягала обрахунку з урахуванням пільгової вислуги років, а тому звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, визначено Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
У відповідності до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Таким чином, для визначення розміру грошової допомоги застосовується саме календарна вислуга років - в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність вислуги 10 років і більше.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №806/2104/17, від 24 листопада 2020 року у справі №822/3008/17 та 22 липня 2021 року у справі №200/10368/18-а, від 29 квітня 2022 року у справі № 580/2497/21.
Судом встановлено, що при обрахунку вислуги років для виплати грошової допомоги при звільненні позивачу було враховано саме календарну вислугу років - 28 років, що повністю відповідає законодавчим вимогам.
Доводи позивача, що одноразова грошова допомога при звільненні має виплачуватися з врахуванням пільгового стажу суд вважає безпідставними, оскільки для визначення розміру грошової допомоги застосовується саме календарна вислуга років, що підтверджується вищевикладеними нормами права та правовою позицією Верховного Суду, яка відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що позивач помилково ототожнює поняття "умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги" із поняттям "обчислення розміру одноразової грошової допомоги", оскільки вони є відмінними, адже до складу першого включається як календарна та пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна.
Виходячи із наведеного правового регулювання спірних правовідносин, і встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік служби з врахуванням пільгового стажу.
Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №560/5193/22 від 16 червня 2023 року.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про врахування правових позицій Верховного Суду у справах № 805/3923/18-а та № 822/3008/17, оскільки предметом спору у справах, що розглядалися Верховним Судом, була наявність права особи на отримання пенсії за вислугу років та права на виплату одноразової грошової допомоги, а також порядок визначення вислуги років для визначення наявності або відсутності такого права, натомість предметом спору у даній справі є правильність обрахунку одноразової грошової допомоги, яку виплачено позивачу та обґрунтованість обрахунку такої допомоги за кожен календарний рік служби позивача, а не за кожний пільговий рік.
Отже, оскільки позивачу правомірно виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Свентух Віталій Михайлович