Окрема думка від 08.08.2023 по справі 910/8115/19

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С.

на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21) провадження № 12-42гс22 у господарській справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв'язоктехсервіс» в особі ліквідатора Шевцова Євгена Вікторовича доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тек Україна» про визнання договору недійсним

8 серпня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнила частково.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що між ТОВ «Зв'язоктехсервіс» і ТОВ «Ай-Тек Україна» укладено договір відступлення права вимоги, якому не притаманні ознаки, характерні для договору факторингу, а тому відмовила в задоволенні позову ТОВ «Зв'язоктехсервіс» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

При цьому Велика Палата сформулювала наступний висновок. «Якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші умови договору притаманні як договору відступлення права вимоги, так і договору факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату, тобто позики або кредиту) попередньому кредитору, відсутні й підстави вважати такий правочин договором факторингу, а не договором відступлення права вимоги. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 51)».

На мою думку, формулюючи такий висновок, Велика Палата повинна була окремо наголосити, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 Цивільного кодексу України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Таким чином, укладення фізичною особою з банком договору про переуступку дебіторської заборгованості, внаслідок чого укладається з іншою фізичною особою договір позики або кредиту, тобто надається фінансова послуга, договір між банком та новим кредитором (фізичною особою) має кваліфікуватися як договір факторингу.

Суддя О.С. Ткачук