Ухвала
31 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 591/5948/22
Провадження № 51-4026 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 22 травня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 7 серпня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
Перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на відповідність ст. 427 КПК України встановлено, що її подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 КПК України у касаційній скарзі слід зазначити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак зазначених вимог закону захисником не дотримано, оскільки у поданій скарзі скаржник, посилаючись на незаконність оскаржуваних судових рішень не наводить належних обґрунтованих доводів, які б могли бути підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, з огляду на положення ст. 438 КПК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Всупереч наведеному, захисник, який не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудженого ОСОБА_5 через істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, лише формально цитуючи норми, передбачені ст. ст. 2, 17, 23, 86, 91, 92, 94, 370, 412 КПК України, з посиланням на практику Верховного Суду, без наведення жодної аргументації, вказує на неправильну кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 187 КК України.
Крім того, також формально вказуючи, що судом першої інстанції в основу обвинувального вироку відносно ОСОБА_5 було покладено докази, котрі не були безпосередньо предметом дослідження суду, не перевірено і належним чином не оцінено із точки зору їх достатності, захисник не конкретизує наведене ним, не зазначає, які саме докази всупереч вимогам ст. 23 КПК України не були дослідженні місцевим судом безпосередньо чи залишені поза увагою суду всупереч приписам ст. 94 КПК України.
Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено строк для усунення допущених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 22 травня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду
від 7 серпня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, її буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3