УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 357/155/23
провадження № 51-6503ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу скаржника ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року про повернення апеляційної скарги.
Суть питання
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 17 липня 2023 року повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_4 , на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року, якою задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 45 цього Кодексу, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження стосовно неї, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111030003200, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційного суду ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, поза межами строку на касаційне оскарження, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про поновлення йому строку на звернення до Верховного Суду.
Обґрунтовуючи свою вимогу, ОСОБА_4 вказує на те, що про існування вищевказаної ухвали апеляційного суду він дізнався лише 20 жовтня 2023 року з сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень». Крім того, зазначає, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду ані він, ані його захисник не отримували. Також вказує, що тривалий час перебуває за кордоном.
З огляду на викладене ОСОБА_4 вважає, що строк на касаційне оскарження ним був пропущений з поважних причин, а тому просить поновити цей строк.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб, зокрема потерпілих, перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК України. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду була постановлена 17 липня 2023 року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для ОСОБА_4 було 18 жовтня 2021 року.
Однак ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою лише 24 жовтня 2023 року (згідно з поштовими даними на конверті), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК України строку на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Верховний Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом трьохмісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Так, ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі не зазначає, яких саме достатніх заходів він вживав для того, щоб поцікавитись про результати розгляду апеляційної скарги його захисника, враховуючи, що з моменту винесення рішення апеляційним судом до моменту його зацікавленості цим рішенням пройшло більше 3 місяців. Беручи до уваги ще й те, що він перебуває за кордоном, як він сам вказує в касаційній скарзі.
Зокрема не вказує, що перешкоджало йому звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідним запитом у порядку, передбаченому законами України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», для отримання інформації про результати розгляду апеляційним судом апеляційної скарги його захисника, з огляду на те, що касаційна скарга підписана ОСОБА_4 власноручно.
Суд враховує також і те, що ОСОБА_4 мав можливість раніше ознайомитись з прийнятим рішенням апеляційного суду, яке було оприлюднено на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» 25 липня 2023 року.
Таким чином, незацікавленість ОСОБА_4 результатами розгляду апеляційної скарги його захисника, на думку Верховного Суду, не можна визнати поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.
Крім того, як вказує сам ОСОБА_4 у касаційній скарзі, 24 липня 2023 року він та його адвокат подали до апеляційного суду спільну заяву про усунення недоліків, тобто вони знали про ухвалу апеляційного суду, якою апеляційну скаргу захисника залишено без руху. Однак ОСОБА_4 не вжив ніяких заходів, щоб дізнатися про стан розгляду скарги сторони захисту, що свідчить, на думку колегії суддів, про формальний його підхід до подання скарги та його незацікавленість у результатах її розгляду.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не навів переконливих доводів щодо наявності поважних причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, а тому заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки ОСОБА_4 подав її після закінчення строку касаційного оскарження, а з його клопотання не вбачається підстав для його поновлення.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання скаржника ОСОБА_4 про поновлення йому строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 липня 2023 року.
Повернути касаційну скаргу ОСОБА_4 з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3