УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 334/2481/20
провадження № 51-859 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року,
встановив:
За вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, що є у його власності, крім житла.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 задоволено частково, вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року змінено. Постановлено виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду, як на доказ, протокол огляду від 24 березня 2020 року, протокол огляду від 27 березня 2020 року, протокол огляду від 30 березня 2020 року.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений просить переглянути вказані судові рішення в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
У частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, в прохальній частині касаційної скарги засуджений просить призначити йому покарання із застосуванням положень статті 75 КК, однак у мотивувальній частині касаційної скарги не наводить доводів такої позиції та обґрунтувань можливості його виправлення без ізоляції від суспільства.
Тобто, у касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні, навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 рокузалишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3