ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2921/23
31 жовтня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю за участю сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дерть Рокитнівського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, раніше судимого за вироком Рокитнівського районого суду Рівненської області від 04.11.2022 за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 рік з відрахування із суми грошового забезпечення 10 (десять) відсотків в дохід держави, покарання не відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.І ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, 24 лютого 2023 року не пізніше 07 години 00 хвилин самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відправившись за місцем фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де обов'язки щодо проходження військової служби не виконував та проводив час на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєному злочині визнав повністю, щодо фактичних обставин справи не заперечував, щиро кається в скоєному.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Таким чином суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто дезертирство - самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання в в межах санкції ч. 4 ст. 408 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Суд вважає, що призначення такого покарання ОСОБА_4 буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні остаточного покарання суд враховує вирок Рокитнівського районого суду Рівненської області від 04.11.2022 року, яким обвинуваченого було засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 рік з відрахування із суми грошового забезпечення 10 (десять) відсотків в дохід держави і яке фактично не відбуте, а тому частково приєднує невідбуте покарання за цим вироком.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 371, 374, 375 КПК України, ст. 71, 72, 408 КК України суд
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71, та ст. 72 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Рокитнівського районого суду Рівненської області від 04 листопада 2022 року та призначити у виді позбавлення волі строком на п"ять років і два місяці.
У строк відбуття покарання ОСОБА_4 зарахувати строк тримання під вартою із 23 серпня 2023 року.
Продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 30 грудня 2023 року включно.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1