31.10.2023 Єдиний унікальний № 371/1499/23
провадження № 1-кс/371/335/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Миронівка
ЄУН 371/1499/23
Провадження № 1-кс/371/335/23
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 1202311622000128, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 125 ч. 1 КК України,
УСТАНОВИВ:
Скарга на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання призначена до розгляду ухвалою слідчого судді від 17 жовтня 2023 року.
Скарга обґрунтована тими обставинами, що постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області від 18 вересня 2023 року у кримінальному провадженні № 1202311622000128 йому відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки жодних достатніх та об'єктивних відомостей, які б давали підстави вважати, що йому у вказаному кримінальному провадженні завдано майнової, фізичної та/або моральної шкоди не має. Прийняте рішення вважає незаконним та просив його скасувати.
У поданій до суду заяві від 18 жовтня 2023 року заявник просив розгляд скарги здійснювати у його відсутності, вимоги підтримує та просить їх задовільнити.
Дізнавач про розгляд скарги повідомлений належно, в судове засідання не з'явився. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Частина 3 ст. 306 КПК України передбачає, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на стислі процесуальні строки для розгляду скарги, відсутність заявника, який не з'явився до суду з поважних причин та подав заяву про розгляд скарги без його участі, не повинна бути перешкодою для прийняття слідчим суддею відповідного процесуального рішення.
Оцінка доданих до скарги письмових доказів та доводи заявника, викладені у скарзі, вказують на наявність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
За положеннями пункту 5 частини 1 вказаної статті, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у провадженні сектору дізнання відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12023116220000128, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2023 року за ст. 125 ч. 1 КК України.
Згідно з наданими матеріалами, у кримінальному провадженні встановлюються обставини спричинення тілесних ушкоджень заявнику ОСОБА_3 , що вказує на ті обставини, що він, ймовірно, має статус потерпілого у кримінальному провадженні.
15 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до дізнавача у кримінальному провадженні № 12023116220000128 із заявою про визнання його потерпілим.
18 вересня 2023 року дізнавачем ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні.
Прийняте дізнавачем рішення вмотивоване фактом відсутності жодних достатніх та об'єктивних відомостей, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні завдано майнової, фізичної та/або моральної шкоди.
Слідчий суддя, відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення, за наслідками розгляду якої згідно вимог статті 307 КПК України постановляє відповідну ухвалу.
Оцінка змісту скарги, доданих до неї письмових доказів та досліджені матеріали кримінального провадження дають підстави для висновку, що прийняте рішення не відповідає вимогам закону.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
За правилами частини 2 вказаної статті, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 3 наведеної статті, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слідчим суддя наголошує, що кримінальне провадження за ст. 125 ч. 1 КК України, є провадженням у формі приватного обвинувачення.
Приватне обвинувачення - одна з форм обвинувачення в кримінальному процесі, що передбачає притягнення особи, винної у скоєнні кримінального правопорушення, до відповідальності кримінальної не інакше як за скаргою потерпілого.
За змістом частини 1 статті 56 КПК України, упродовж кримінального провадження потерпілий має право, в тому числі, бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені цим Кодексом; заявляти відводи та клопотання; давати пояснення, показання або відмовитися їх давати.
Слідчий суддя вважає, що мотиви відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 є повністю безпідставними.
Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що в рамках даного кримінального провадження встановлюються обставини заподіяння тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3 .
За частиною 2 статті 56 КПК України, під час досудового розслідування потерпілий має право на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, а також визнання його потерпілим.
Підставою для визнання потерпілої особи учасником кримінального провадження є фактичні обставини, які свідчать про заподіяння особі шкоди (майнової, фізичної, моральної) діянням, з приводу якого ведеться кримінальне переслідування.
Під час проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_3 у нього були виявлені ушкодження у виді саден та синців.
З цього слідує висновок, що особі, якій за певних обставин завдано тілесних ушкоджень, і яка звернулася до правоохоронного органу із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, дізнавачем відмовлено у визнанні потерпілим від кримінального правопорушення і таке рішення прийнято за умов отримання доказу про наявність у особи певного виду тілесних ушкоджень.
Вказані встановлені обставини свідчать про те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень частини 5 статті 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається, в тому числі, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина постанови повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення.
Оскаржуване рішення про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні не відповідає вказаним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 56, 110, 303 - 307, 369 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 1202311622000128, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 125 ч. 1 КК України, задовольнити.
Скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілиму кримінальному провадженні від 18 вересня 2023 року, прийняту дізнавачем ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1202311622000128, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 125 ч. 1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1