Справа № 369/3427/23
Провадження № 2/369/3406/23
РІШЕННЯ
Іменем України
23.10.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу № 369/3427/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації, -
ВСТАНОВИВ:
22.06.2023 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму майнової шкоди в розмірі 78748,68 грн та суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 01.05.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» було укладено договір страхування наземного транспорту № 530/19-Т/Ц2-252, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Фіат», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
02.01.2020 року сталася ДТП за участю автомобіля «Фіат», д.н. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/2551/20.
У зв'язку з названою подією, відповідно до рахунку № УККЗ016078/0000039303 від 09.01.2020 року, вартість відновлювального ремонту складає 81248,68 грн.
На підставі умов договору Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодувало 78748,68 грн на користь страхувальника, за врахуванням франшизи в розмірі 3106,25 грн.
Позивач вказує, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП не була застрахована, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» має право звернутися до відповідача про відшкодування шкоди.
11.05.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
22.06.2023 року представником відповідача через канцелярію суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, в цей же день представником відповідача через канцелярію суду було зареєстровано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю сторін.
23.06.2023 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановлено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ломанова Д.О. про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін - задовольнити. Здійснити перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
15.09.2023 року представник позивача через канцелярію суду зареєстрував заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
23.10.2023 року представником відповідача через канцелярію суду зареєстровано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
23.10.2023 року сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.05.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та Акціонерним товариством «Таскомбанк» було укладено договір страхування наземного транспорту № 530/19-Т/Ц2-252, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Фіат», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
02.01.2020 року сталася ДТП за участю автомобіля «Фіат», д.н. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/2551/20.
У зв'язку з названою подією, відповідно до рахунку № УККЗ016078/0000039303 від 09.01.2020 року, вартість відновлювального ремонту складає 81248,68 грн.
Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) в порядку, визначеному цим Законом.
Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2014 року № 7-рп/2014 по справі № 1-6/2014 вбачається, положення п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961) необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі. Конституційний Суд України зазначив, що особа, якій заподіяно шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування. У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено особливості його застосування у випадках заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортних пригод, винуватцями яких є окремі категорії громадян, та обов'язкові умови, за наявності яких певні категорії фізичних осіб вважаються такими, чия цивільно-правова відповідальність застрахована. Так, для учасників бойових дій та інвалідів війни, що визначені законом, інвалідів I групи умовою їхнього страхування є особисте керування належними їм транспортними засобами.
Отже, особи, наведені у п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а потерпілі особи мають право на відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені у цьому пункті особи, за рахунок коштів МТСБУ. При цьому аналіз положень ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує на те, що умовами відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є особи, наведені у п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є керування транспортним засобом, який належить учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі, тому Конституційний Суд України вважає, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі.
Оскільки, відповідач ОСОБА_1 , який особисто керував 02.01.2020 року автомобілем марки «Сузукі», д.н. НОМЕР_2 , під час ДТП, є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , він є звільненим від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно з пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
З приводу заяви представника відповідача про відшкодування відповідачу витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.
За ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано: копію договору № 10062023-1КП про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2023 року, акт виконаних робіт від 20.10.2023 року до договору № 10062023-1КП про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2023 року та прибуткові касові ордери № 1/30082023 від 30.08.2023 року та № 1/20102023 від 20.10.2023 року.
Враховуючи вище викладене та виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат та суми заявлених відповідачем судових витрат при поданні відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, розміру задоволених позовних вимог та виконаної адвокатом роботи по справі та відповідає розміру витрат.
Керуючись ст. ст. 3-6, 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 13, 38-1, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ: 33908322, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Текст судового рішення складено 31.10.2023 року.
Суддя А.В. Янченко