ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2928/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Лінник І.А.,
розглянувши справу № 916/2928/23
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552)
в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585)
до відповідачів:
1) Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (67900, Одеська обл., Подільський район, смт Окни, вул. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 04379924),
2) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В. Черновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942),
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном;
представники сторін:
від прокуратури - Капустін М.В.,
від позивача - Черевиченко Д.О.,
від відповідача-1 - не з'явився,
від відповідача-2 - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (відповідач-2), за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1) визнати незаконним та скасувати рішення Окнянської селищної ради № 410/5-VIII від 24.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га;
2) визнати незаконним та скасувати п. 236 додатку до рішення Окнянської селищної ради № 410/5-VIII від 24.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради»;
3) усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
4) усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,5172 га з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, що розташована за межами населених пунктів Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (запис про речове право № 42157327 від 25.05.2021);
5) усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Окнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04379924, Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Комарова, 2) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (адреса м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га.
В обґрунтування позову прокурор посилається на встановлення порушень інтересів держави під час розпорядження та використання земель державної форми власності, зокрема земель оборони у межах прикордонної смуги державного кордону України. Вказує на безпідставне віднесення земельної ділянки до комунальної власності, наводить на підтвердження своїх доводів технічну документацію та практику Верховного суду. зазначає про спрямованість позову на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України та наводить інші обставини на підтвердження позовних вимог (а.с. 1-29 т.1).
Ухвалою від 17.07.2023 позовну заяву (вх. № 3418/23 від 10.07.2023) заступника керівника Одеської обласної прокуратури прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2928/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.08.2023.
26.07.2023 суд отримав від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у позові, посилаючись на відсутність порушень чинного законодавства в його діях, встановлення законом підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, фактичне здійснення реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі державним кадастровим реєстратором, при цьому така реєстрація протиправною не визнавалась. Вказує на відсутність повноважень щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходиться поза межами Львівської області, вважає себе неналежним відповідачем. Більш детально виклав свою позицію у відзиві (а.с. 127-134 т.1).
Також до суду 02.08.2023 надійшли пояснення третьої особи, в яких вона проти позову не заперечує, та зазначає про знаходження спірної земельної ділянки в прикордонній смузі та її примикання до державного кордону (а.с. 144-148 т.1).
08.08.2023 прокурор надав до суду відповідь на відзив, в якому повторно зазначив про неприпустимість передачі у комунальну власність земель оборони, незаконність такої державної реєстрації, знаходження земельної ділянки в межах 30-50 метрів уздовж державного кордону з Республікою Молдова, документальне підтвердження її розташування, порушення вимог земельного законодавства та прав позивача. Позовні вимоги підтримує (а.с. 162-166 т.1).
14.08.2023 суд отримав відзив на позовну заяву від Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (а.с. 180-182 т.1) з проханням у задоволенні позову відмовити. Посилається на перебування раніше спірної земельної ділянки у колективній власності КСП «Мир», припинення вказаного КСП, перехід вказаної земельної ділянки згідно з вимогами законодавства до комунальної власності територіальних громад як колишніх земель КСП, визначення статусу спірної ділянки як земель під польовою дорогою, відсутність демаркації державного кордону з Республікою Молдова, недоведеність факту знаходження земельної ділянки в межах прикордонної смуги та віднесення до земель оборони (а.с. 180-182 т.1). До відзиву надано копію протоколу № 2 від 01.03.2000 з книги протоколів СВК «Мир», графічний матеріал з плану землекористування, лист відділу № 6 головного управління держгеокадастру в Одеській області.
В судовому засіданні 16.08.2023 протокольною ухвалою підготовче засідання було відкладено на 06.09.2023 з метою надання сторонам можливості реалізувати свої повноваження щодо направлення відповідей на відзиви та заперечень по суті спору.
18.08.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якому додатково зазначено про набрання чинності з 01.01.2020 доповнень законодавства стосовно надання в постійне користування земельних ділянок шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші для облаштування необхідних прикордонних захисних споруд, підтвердження наявною технічною документацією межування спірної земельної ділянки з державним кордоном з Республікою Молдова. Вказує, що відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом (а.с 208- 212 т.1). До відповіді на відзив прокурором надано інформацію з Національної кадастрової системи, витяг з ДЗК, графічні матеріали з Публічної кадастрової карти.
29.08.2023 до суду надійшло клопотання від Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про розгляд справи за відсутності їх представника та зазначено про підтримку позову (а.с. 243-244 т.1).
04.09.2023 до суду від прокурора надійшло клопотання про приєднання доказів (а.с. 2-4 т.2), в якому прокурор просив залучити до матеріалів справи копію запиту Одеської обласної прокуратури № 15/1/1-1398ВИХ-23 від 17.08.2023, копію супровідного листа ДП «Одеській науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 940 від 21.08.2023, схему розміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388 відносно Державного кордону України з Республікою Молдова, а також поновити строк на подачу вказаних доказів.
Клопотання прокурора судом задоволено як в частині поновлення строку, так і в частині залучення до матеріалів справи наданих доказів.
В судовому засіданні 06.09.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 18.10.2023.
В судовому засіданні 18.10.2023 після заслуховування вступних промов присутніх представників, дослідження доказів, проведення судових дебатів та виходу до нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, суд встановив наступне.
Федосіївською сільською радою Окнянського району Одеської області 28.02.2019 прийняте рішення № 214-VII «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Федосіївською сільської ради Окнянського району Одеської області».
На виконання вказаного рішення, ТОВ «АРХІЗЕМ ГЕО» розроблено відповідну технічну документацію із землеустрою, виконано роботи з інвентаризації земель колишніх КСП «Мира» та КСП «Україна» загальною площею 169,0649га, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га з цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення.
Вказану технічну документацію було затверджено рішенням сесії Федосіївської сільської ради № 339-VII від 04.08.2020.
Відповідно до п.п. 15 п.1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» в Одеській області було утворено Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільськ) у складі територій Ананьївської міської, Балтської міської, Долинської сільської, Зеленогірської селищної, Кодимської міської, Куяльницької сільської, Любашівської селищної, Окнянської селищної, Піщанської сільської, Подільської міської, Савранської селищної, Слобідської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Внаслідок процедури реорганізації Федосіївської сільської ради шляхом її приєднання до Окнянська селищна рада, остання стала правонаступником Федосіївської сільської ради.
24.03.2021 Окнянська селищна рада Окнянського району Одеської області прийняла рішення № 410/5-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради», в якому серед інших земельних ділянок йшлося й про затвердження документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388 площею 0,5172 га. В додатку до вказаного рішення ця земельна ділянка вказана під номером 236.
З наданої до матеріалів справи технічної документації вбачається, що спірна земельна ділянка має межу з державним кордоном України з Республікою Молдова, наприклад, з наданого до кадастрового плану земельної ділянки та експлікації земельних угідь опису меж, координат поворотних точок меж земельної ділянки, схеми прив'язки межових знаків до об'єктів і контурів місцевості. Також до матеріалів справи прокурор надав відповідь Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 21.08.2023 № 940, згідно якої підприємством було ретельно опрацьовані матеріли та складено схему розміщення меж земельної ділянки по відношенню до Державного кордону України з Республікою Молдова, що також підтверджує доводи прокурора стосовно розташування спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України.
З наведеного вбачається, що спірна земельна ділянка, яка розташована у межах прикордонної смуги вздовж 30-50 метрів від лінії державного кордону, має відноситись до земель оборони та мати відповідний режим правового регулювання.
Згідно з ч.1 ст.77 Земельного Кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Ч.3 вказаної статті встановлює, що навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.
У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Ч.2 ст. 77 Земельного Кодексу України чітко визначає, що землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Є очевидним, що вказаний імперативний припис забороняє передачу та знаходження спірної земельної ділянки у будь-якій іншій власності, крім державної.
За таких обставин, будь-які рішення органів місцевого самоврядування стосовно передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону.
Разом з цим, на підставі рішення державного реєстратора Окнянської селищної ради Ремінного О.О. від 26.05.2021, за Окнянською селищною радою було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку.
Згідно з п.1. ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ст.37 вказаного Закону передбачає можливість оскарження рішень державного реєстратора в тому числі до суду.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З вказаних правових норм вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та/або законного інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими, доведеними належним доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується доводів відповідача-1 про перебування спірної земельної ділянки у колективній власності КСП «Мир», припинення вказаного КСП, перехід вказаної земельної ділянки згідно з вимогами законодавства до комунальної власності територіальних громад як колишніх земель КСП, визначення статусу спірної ділянки як земель під польовою дорогою, відсутність демаркації державного кордону з Республікою Молдова, недоведеність факту знаходження земельної ділянки в межах прикордонної смуги та віднесення до земель оборони суд зазначає наступне.
Входження земельної ділянки в минулому до складу земель КСП та законодавче встановлення процедури передачі таких земель до комунальної власності, на думку суду, не може спростувати обставини щодо існуючого на теперішній час правового регулювання земель оборони, в тому числі на межі з державним кордоном, та повинно враховувати діючі на теперішній час обмеження.
Як зазначалось раніше, обставини межування спірної земельної ділянки з державним кордоном суд вважає доведеними наданими доказами, а доводи відповідача щодо іншого розташування земельної ділянки суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
Наведені відповідачем-2 доводи стосовно процедури реєстрації прав, встановленого чинним законодавством переліку підстав для відмови у реєстрації, порядку скасування державної реєстрації та існуючи певні обмеження в тому числі з урахуванням запровадженого принципу екстериторіальності, суд не вважає достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки наведені доводи не спростовують встановлених судом фактів порушення інтересів держави та належності обраного прокурором способу захисту таких інтересів. Разом з цим, з урахуванням наведених відповідачем-2 обставин, приймаючи до уваги реєстраційний характер діяльності відповідача-2 а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, суд вважає за можливе з урахуванням приписів ч.9 ст.129 Господарського процесуального Кодексу України покласти судові витрати у вигляді судового збору на відповідача-1 у повному обсязі.
Щодо повноважень прокуратури на представництво інтересів держави суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.
З урахуванням зазначеного вище, суд вважає доведеною наявність підстав для подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі №915/646/18.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 53, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; код ЄДРПОУ 00022585)до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (67900, Одеська обл., Подільський район, смт Окни, вул. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 04379924), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В. Черновола, 4; код ЄДРПОУ 39769942), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Окнянської селищної ради № 410/5-VIII від 24.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради» в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га.
3. Визнати незаконним та скасувати п. 236 додатку до рішення Окнянської селищної ради № 410/5-VIII від 24.03.2021 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масивів земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Окнянської селищної ради».
4. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га шляхом скасування її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки.
5. Усунути перешкоди державі в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,5172 га з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, що розташована за межами населених пунктів Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (запис про речове право № 42157327 від 25.05.2021).
6. Усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання Окнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04379924, Одеська область, Подільський район, смт. Окни, вул. Комарова, 2) повернути у власність держави в особі Одеської обласної державної (військової) адміністрації (адреса м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 00022585) земельну ділянку з кадастровим номером 5123184900:01:002:0388, площею 0,5172 га.
7. Стягнути з Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (67900, Одеська обл., Подільський район, смт Окни, вул. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 04379924) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552) 13 420,00 грн витрат по сплаті судового збору.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18 жовтня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 30 жовтня 2023 р.
Суддя Р.В. Волков