Справа № 159/5292/23
Провадження № 2/159/1170/23
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шишиліна О.Г.,
за участі секретаря Панечко К.В.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 2001року. Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області 11 листопада 2001 року, актовий запис №483. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Родина фактично розпалася через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, планів на майбутнє не планують. Подальші шлюбні відносини та збереження родини вважає неможливим. Спору про поділ спільного майна подружжя немає. Наполягає на розірванні шлюбу, не надаючи строку для примирення. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Відповідно до ухвали суду від 19.09.2023 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У визначений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві в порядку ст. 83 ЦПК України суду не надав.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, пояснив, що з позивачкою спільно проживає більше 20 років, на даний час вона перебуває у Польщі, з ним проживає їх неповнолітня дочка, домовленості на утримання дитини між сторонами не встановлено. Наполягає на присутність позивачки при розгляді справи. Клопотань відповідачем не заявлено.
Вивчивши позовну заяву, перевіривши викладені у ній обставини, заслухавши доводи відповідача дослідивши надані докази, судом встановлено наступні фактичні обставини та визначено зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області 11 листопада 2001 року, позивач та відповідач 11 листопада 2001 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №483 (а.с.3).
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як вбачається з позовної заяви, позивач з відповідачем мають різні погляди на сімейне життя, спільного господарства не ведуть , шлюбні стосунки фактично припинені, мають на утриманні неповнолітню дитину.
Слід зазначити, що за час перебування справи в суді а ні позивач, а ні відповідач не надали суду доказів на підтвердження, що бажають мати час для примирення, що ними здійснювалися дії, направлені на збереження сім'ї та навпаки позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Судом було роз'яснено право відповідача клопотати перед судом щодо надання строку для примирення відповідно до ст.111 СК України, але відповідач не скористався наданим йому правом, не наполягав на примиренні.
Згідно ст.105 СК України вбачається, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як встановлено, сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, підстави для надання строку для примирення сторін відсутні, родина розпалась кінцево і у подальшому збережена бути не може.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Вирішуючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає неможливим в подальшому зберегти їх сім'ю, шлюб сторін досить тривалий час носить формальний характер, подальше перебування їх у шлюбі суперечить інтересам кожного та порушує засади добровільності шлюбу тому повинен бути розірваний.
Оскільки позивачка ОСОБА_2 відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 інвалід другої групи, та згідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн. необхідно покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 141, 280 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 11 листопада 2001 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області 25 березня 2014 року, актовий запис №483 розірвати.
Прізвище позивачу залишити без змін « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( паспорт серії НОМЕР_3 виданий 22.08.1996 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 30.10.2023 року.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .