ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 Справа № 914/2392/23
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «АГРОПРОСПЕРІС БАНК»
до відповідача-1: Фермерського господарства «ДУБРОВА»
відповідача-2: ОСОБА_1
про: стягнення 487 500,00 грн.,
представники:
позивача: Яременко О.В.,
відповідача-1:не з'явився,
відповідача-2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
08.08.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» до відповідача-1: Фермерського господарства «ДУБРОВА», відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення 487500,00 грн.
10.08.2023р. Господарським судом Львівської області, в порядку ст.176 ГПК України, було сформовано запит та надіслано 10.08.2023р. до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМСУ у Львівській області та органу місцевого самоврядування стосовно надання відомостей щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 . Станом на 21.08.2023 р. надійшла відповідь на вказаний запит.
22.08.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 13.09.2023р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнано обов'язковою.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.
Суть спору: спір у справі виник у зв'язку із порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по тілу кредиту за період з 16.11.2021р. по 16.12.2021р.
Правова позиція учасників справи.
Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути солідарно з відповідачів 487 500,00 грн. заборгованості по тілу кредиту.
Відповідачі, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, відзиви на позов не подали, позовні вимоги не заперечили.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
11.09.2018р. між Публічним акціонерним товариством «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (кредитор) та Фермерським господарством «ДУБРОВА» (позичальник), укладено Генеральний кредитний договір №326, відповідно до пункту 1.1. якого, кредитор надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами, що укладатимуться в межах даного договору, а позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти та сплатити кредитору проценти та інші платежі в порядку та на умовах, що визначені цим договором та відповідними додатковими угодами, укладеними в межах цього договору.
Згідно із пунктом 1.3 договору, форма надання кредиту (невідновлювальна/відновлювана відклична кредитна лінія/кредит), валюта надання кредиту (долар США або гривня). Доступний кредитний ліміт, обмеження щодо цільового використання кредиту встановлюються додатковими угодами, укладеними в межах цього договору. Під «невідновлювальною/відновлюваною кредитною лінією» сторони розуміють форму надання кредиту частинами (траншами) та/або одним траншем в межах ліміту, встановленого додатковою угодою до договору. При цьому, у разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник не може/може повторно отримати кредит на умовах договору в межах ліміту.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що сума кредиту, наданого в межах цього договору, не може перевищити еквівалент 10000000,00 грн. за курсом, встановленим Національним Банком України на дату надання/погашення чергового траншу кредиту за договором та/або укладення додаткової угоди в межах цього договору щодо надання кредитних коштів (надалі загальний ліміт кредитування).
Відповідно до пункту 1.6 договору, термін дії цього договору встановлюється - 10.09.2025р. Строк користування Кредитом, виданим в межах цього договору встановлюється додатковою угодою.
Згідно із пунктом 1.9 договору, датою погашення зобов'язань за договором вважається дата зарахування коштів на рахунок визначений у відповідній додатковій угоді.
Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 договору, кінцевий термін погашення кредиту відповідно до додаткової угоди до договору не може перевищувати термін дії, встановлений пунктом 1.6. цього договору. Надання кредитних коштів здійснюється кредитором на підставі додаткової угоди та письмової заяви позичальника, складеної за формою згідно додатка №1 до цього договору та наданої кредитору в день, що передує дню фактичного отримання кредиту, але не пізніше кінцевого терміну надання кредиту, встановленого додатковою угодою до договору.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за правочинами, укладеними в рамках цього договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за цим договором та правочинами, укладеними в межах цього договору не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів), зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за правочинами, укладеними в межах цього договору.
Відповідно до пункту 15.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дати погашення всіх зобов'язань, що виникли на підставі цього договору.
Згідно із пунктом 15.2 договору, даний договір також втрачає чинність на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, передбачених цим договором, додатковими угодами, укладеними в його межах, або у разі порушення позичальником та/або майновим поручителем обов'язків згідно договорів забезпечення.
Пунктом 16.3 договору передбачено, що зміни у даний договір оформлюються договорами про внесення змін та доповнень до цього договору.
11.09.2018р. між кредитором та позичальником укладено додаткову угоду №1-326, відповідно до умов якої кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в формі невідновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в сумі 1 462 500,00 грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди, погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (додаток №1 до додаткової угоди). Кінцевий термін погашення кредиту 15.12.2021р. (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за цією додатковою угодою).
Крім того, між кредитором та позичальником було підписано договір про внесення змін та доповнень №1 від 11.09.2019р. до Генерального кредитного договору №326 від 11.09.2018р. та договір про внесення змін та доповнень №1 від 19.12.2019р. до кредитної угоди №1-326 від 11.09.2018р., якими частково вносилися зміни та доповнення до генерального кредитного договору №326 від 11.09.2018р. та кредитної угоди №1-326 від 11.09.2018р.
Кредитні кошти в рамках додаткової угоди були надані відповідачу-1 на підставі заяви на видачу кредитних коштів №1 від 11.09.2018р.
11.09.2018р. між Публічним акціонерним товариством «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (банк) та громадянином ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №326-пор-СМТ, відповідно до пункту 1.2 якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати в повному обсязі за зобов'язаннями Фермерського господарства «ДУБРОВА» (ідентифікаційний код 39172577) (надалі позичальник), які виникають з умов додаткової угоди №1-326 від 11.09.2018р. до Генерального кредитного договору №326 від 11.09.2018р. з усіма змінами та доповненнями до нього (надалі кредитний договір), за умови якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 462 500,00 грн., а позичальник зобов'язується перед банком повернути кредитні кошти, шляхом сплати суми кредиту (частини кредиту), відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, щомісячної сплати процентів, комісій, а також штрафів та пені, в розмірах, строки та на умовах, обумовлених кредитним договором. Строк повернення кредиту за кредитним договором 15.12.2021р., а в разі зміни дії кредитного договору в строк, визначений відповідним договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору.
Пунктом 1.3 договору поруки передбачено, що сторони встановлюють, що зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в пункті 1.2 договору не потребують.
Відповідно до пункту 1.4 договору поруки, поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, в обсязі визначеному у пункті 1.2 цього договору, в тому числі й в разі пред'явлення банком вимоги до позичальника достроково виконати зобов'язання за кредитним договором згідно його умов.
Згідно із пунктом 2.1 договору поруки, сторони цього договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з позичальником за кредитним договором. Банк має право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором як від позичальника, так і від поручителя, так і від них обох одночасно. Банк, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від іншого солідарного боржника.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/183/21 стягнуто заборгованість з відповідачів за Додатковою угодою №1-326 від 11.09.2018 року до Генерального кредитного договору №326 від 11.09.2018 року, яка виникла станом на 29.12.2020р., а саме присуджено до стягнення з них солідарно заборгованість у сумі 888 000,00 грн.
Рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2021р. у справі № 914/183/21 в апеляційному порядку не оскаржувалось, 06.07.2021р. набрало законної сили.
Як вказано у позовній заяві, станом на момент подання позовної заяви вимоги банку щодо повного погашення заборгованості за кредитною угодою не були виконані ні позичальником, ні поручителем.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути солідарно з відповідачів 487 500,00 заборгованість по тілу кредиту.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, як підставні та обгрунтовані, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Щодо змісту поняття користування кредитом Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує чужі грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018р. у справі № 444/9519/12).
Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023р. у справі № 910/4518/16).
Згідно ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У відповідності до ст. 554, 555 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що перший відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасної сплати заборгованості за кредитом та не повернув у строк, узгоджений в кредитному договорі, що підтверджується розрахунком суми позову.
Згідно наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості за кредитною угодою, станом на 02.08.2023р., становить 487 500,00 заборгованості по тілу кредиту.
Відповідачами доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти, зміст позовних вимог, з огляду на те, що відповідачами не виконано своєчасно належним чином взяті на себе зобов'язання, суд вважає правомірними вимоги позивача та, з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 487 500,00 грн. заборгованості по тілу кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
В підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду позивачем надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №16258307 від 13.07.2023р. на суму 7 312,50 грн.
Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи, а саме, 7 312,50 грн. судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, необхідно покласти на відповідачів в рівних частинах пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме по 3 656,25 грн.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути солідарно з Фермерського господарства «ДУБРОВА» (місцезнаходження: Україна, 82489, Львівська обл., Стрийський р-н, село Воля-Задеревацька, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 13; ідентифікаційний код: 39172577) та з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (місцезнаходження: Україна, 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3; ідентифікаційний код: 35590956) прострочену заборгованість по тілу кредиту, що виникла за період з 16.11.2021 року по 16.12.2021 року включно за Генеральним кредитним договором №326 від 11.09.2018 року у розмірі 487 500,00 грн.
3.Стягнути з Фермерського господарства «ДУБРОВА» (місцезнаходження: Україна, 82489, Львівська обл., Стрийський р-н, село Воля-Задеревацька, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 13; ідентифікаційний код: 39172577) на користь Акціонерного товариства «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (місцезнаходження: Україна, 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3; ідентифікаційний код: 35590956) 3 656,25 грн. судового збору.
4.Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» (місцезнаходження: Україна, 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3; ідентифікаційний код: 35590956) 3 656,25 грн. судового збору.
5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено 30.10.2023 р.
Суддя Король М.Р.