ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.10.2023Справа № 910/11534/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»
до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
про стягнення 11959,21 грн,
Представники:
не викликались
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду звернулося з позовом товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про стягнення 11959,21 грн, в тому числі: 6270,37 грн боргу, 1860,15 інфляційного збільшення, 3576,68 грн пені, 252,02 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані такими обставинами.
Позивач та відповідач уклали договори страхування щодо одного об'єкта. Позивач як один із страхувальників за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів після виплати потерпілій особі страхового відшкодування у розмірі 16540,73 грн звернуся до відповідача з вимогою про сплату 6270,36 грн (16540,73/2 - 2000) страхового відшкодування. Відповідач вимогу не задовольнив, чим порушив права позивача.
Суд своєю ухвалою від 21.07.2023 відкрив провадження у справі № 910/11534/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що йому не було забезпечено можливості приймати участь в розслідуванні страхового випадку (участі в огляді пошкодженого майна та проведення оцінки розміру заподіяної шкоди, і відповідно встановленні розміру страхового відшкодування).
Наданий позивачем аварійний сертифікат №25-D/87/2 від 13.04.2021, складений ОСОБА_1 , не є тим документом, на підставі якого визначається розмір шкоди. Такими документами, на думку відповідача, є звіт про оцінку або висновок автотоварозначого дослідження.
Також відповідач не погодився з визначеним позивачем розміром витрат на послуги адвоката.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
07 квітня 2021 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем Toyota, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.05.2021 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» за полісом № 202170466 та публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» за полісом № ЕР201534127.
Власник автомобіля Toyota, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 звернувся до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою від 12.04.2021 про виплату страхового відшкодування.
На підставі пунктів 34.1, 34.2, 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 1961-IV) позивач направив свого представника (аварійного комісара ОСОБА_1 ) до місцезнаходження пошкодженого автомобіля для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до аварійного сертифікату № 25-D/87/2, від 13.04.2021, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу склала 22968,88 грн.
Позивач своїм листом від 14.04.2021 повідомив відповідача про настання події з транспортним засобом, який забезпечено декількома договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що 05.07.2021 складено страховий акт на суму 16540,75 грн.
Позивач перерахував ОСОБА_5 16540,73 грн (платіжне доручення від 05.07.2021).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 12.08.2021 про виплату страхового відшкодування. До цієї вимоги, серед іншого було додано кіпою аварійного сертифіката № 25-D/87/2 від 13.04.2021.
Відповідач відмовив у задоволенні вимоги (лист № 441 від 28.08.2021).
Вирішуючи питання про обов'язок відповідача відшкодувати 6270,36 грн (50% від суми сплаченого страхового відшкодування - 2000 грн франшизи) суд виходить з такого.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до п. 2.1 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов'язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Водночас врегулювання питання щодо виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачено Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженим протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020 (надалі - Порядок).
Страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
- невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку (підпункт «а» ст. 3.2 Порядку);
- забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (в тому числі у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна) (підпункт «б» ст. 3.2 Порядку);
- повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення (підпункт «в» ст. 3.2 Порядку).
Відповідно до ст. 4.3 Порядку страховик, який отримав усі необхідні для проведення страхового відшкодування документи, зобов'язаний повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які уклали по відношенню до одного забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування, про можливість прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, розміри оціненої шкоди та страхового відшкодування, який він може виплатити. У разі якщо зазначені страховики не повідомили у письмовій формі такого страховика про подальші його дії, то останній для недопущення порушення ним строків розгляду заяви про виплату страхового відшкодування може самостійно виконати свої зобов'язання за договором страхування. У такому разі страховик, який планує здійснити виплату самостійно зобов'язаний виконати обов'язок, передбачений підпунктом «в» пункту 3.2 статті 3 цього Порядку.
Згідно з п. 5.1 Порядку страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону № 1961-IV має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування. У разі, якщо заявник не погодив з усіма іншими страховиками розмір шкоди, то до заяви про страхове відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженням транспортного засобу, обов'язково долучається звіт про оцінку або висновок автотоварознавчого дослідження.
Розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 ЦК України у залежності від розміру шкоди за формулою: Ск=Св/Кс-Ф, де Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку, Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку, Ф - розмір франшизи (п. 5.2 Порядку).
Відповідно до п. 5.3 Порядку страховик за внутрішнім договором страхування у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум за відповідну шкоду, за усіма чинним на момент настання страхового випадку внутрішніми договорами страхування зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Як зазначено вище, до вимоги від 12.08.2021 про виплату страхового відшкодування, серед іншого було додано кіпою аварійного сертифіката № 25-D/87/2 від 13.04.2021.
В силу вимог Порядку відповідач повинен був перерахувати позивачеві 6270,36 грн страхового відшкодування до 28.08.2021.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не перерахував позивачеві цю суму, тому вимоги про стягнення з відповідача 6270,36 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).
Як зазначено судом вище, обов'язок відповідача зі сплати страхового відшкодування ґрунтується за приписах актів цивільного законодавства. Цей обов'язок є простроченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки у відповідача виник обов'язок із сплати страхового відшкодування, тобто виникло грошове зобов'язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Ця норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов'язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1860,15 грн інфляційних, 292,19 грн 3% річних за період з 02.02.2022 по 05.06.2023.
Згідно з п. 36.5 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України).
За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3576,68 грн пені за період з 02.02.2022 по 05.06.2023 (489 днів).
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару із складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022).
Позивач надав належні докази понесення 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019, акт прийому-передачі від 12.06.2023, платіжна інструкція, ордер, свідоцтво).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити повністю позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС».
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код 20474912) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код 32382598) 6270,36 грн боргу, 3576,68 грн Іллінське пені, 1860,15 грн інфляційних втрат, 252,02 грн 3% річних, 2684,00 грн судового збору, 5000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун