ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.10.2023Справа № 910/8968/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни
до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсними одностороннього правочину
за участю представників:
від позивача: Доброва К.Ю.
від відповідача: Лопатнікова А.В.
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Фізична особа-підприємець Дмитрук Тетяна Юріївна звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" оформленого у вигляді повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку №20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 та визнання дії Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих Фізичній особі-підприємцю Дмитрук Тетяні Юріївні в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" протиправними.
Процесуальні дії у справі
Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.06.2023 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
26.06.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі №910/8968/23 на 25.07.2023.
17.07.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 25.07.2023 у справі № 910/8968/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.07.2023 відмовив у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни про участь у судовому засіданні 25.07.2023 в режимі відеоконференції.
21.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 25.07.2023 представники учасників судового процесу не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.07.2023 відклав підготовче засідання у справі №910/8968/23 на 30.08.2023.
28.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
04.08.2023 на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 30.08.2023 у справі № 910/8968/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
23.08.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 30.08.2023 у справі № 910/8968/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2023 заяву Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, постановлено судове засідання, призначене на 30.08.2023 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua та забезпечити участь представника Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни та представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у розгляді справи № 910/8968/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 30.08.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.09.2023.
04.09.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 12.09.2023 у справі № 910/8968/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
06.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.09.2023 заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнив, постановив судове засідання, призначене на 12.09.2023 проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua, забезпечити участь представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у розгляді справи № 910/8968/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі та заперечення проти долучення до матеріалів справи додатків до заперечень відповідача.
У підготовчому засіданні 12.09.2023 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.10.2023.
14.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення по справі.
03.10.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог про визнання дії Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих Фізичній особі-підприємцю Дмитрук Тетяні Юріївні в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" протиправними.
У судовому засіданні 03.10.2023 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 17.10.2023.
11.10.2023 на електронну пошту суду від представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в справі №910/8968/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.10.2023 заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнив, постановив судові засідання проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua, забезпечити участь представника Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" у розгляді справи № 910/8968/23 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни про відмову в частині позовних вимог та закрито провадження у справі № 910/8968/23 в частині позовних вимог про визнання дій Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" із зупинення фінансових операцій на поточних рахунках, відкритих Фізичною особою-підприємцем Дмитрук Тетяною Юріївною в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" протиправними.
Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2023 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 17.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
У позовній заяві позивач вказує, що 20.03.2023 на підставі анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, https://privatbank.ua/terms та які разом складають договір банківського обслуговування (далі - договір) ФОП Дмитрук Тетяні Юріївні в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
18.04.2023 на електронну адресу ФОП Дмитрук Т.О. надійшло повідомлення №20.1.0.0.0/7-230418/246 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в оскаржуваному повідомленні відповідач не наводить жодної ознаки наявності в банківських операціях позивача легалізації кримінальних доходів чи фінансування тероризму, ухилення від сплати податків чи здійснення безтоварних операцій, не наводить жодних доказів та пояснень на підтвердження наявності підстав встановлення неприйнятно високого ризику.
Позивач вважає, що такі дії відповідача підривають авторитет ФОП Дмитрук Т.О., яка має позитивну ділову репутацію та позитивну податкову історію. Фактично, відповідач заблокував нормальну господарську діяльність позивача, оскільки заблоковано і видаткові, і прибуткові операції на рахунках.
Крім того, позивач звернув увагу, якщо контрагенти ФОП Дмитрук Т.О. є клієнтами АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вони не можуть здійснювати розрахунки.
Позивач посилається на те, що оскаржуване повідомлення про розірвання договору і закриття рахунків від 18.04.2023 не містять правових підстав для одностороннього розірвання договору банківського обслуговування у зв'язку із встановленням клієнту неприйнятно високого ризику, а тому даний правочин не відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України, а в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
У відповіді на відзив позивач посилався на наступні обставини:
- у своєму відзиві відповідач не наводить належних, допустимих доказів того, що діяльність позивача та ТОВ є фіктивною чи має ознаки фіктивної діяльності згідно ст. 55-1 ГК України;
- відповідачем не надано рішення суду, прийнятого в порядку статті 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, рішення суду про визнання правочинів з контрагентами позивача/ТОВ недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішення суду щодо позивача/ТОВ щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо;
- відповідач жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України не довів обґрунтованості підстав вважати, що позивач/ТОВ вчиняли платіжні операції, які містять ознаки здійснення ризикової діяльності та наражає на ризик застосування до банку відповідних заходів впливу. Зокрема, незаконними джерела походження коштів позивача, інших його активів або прав на такі активи, а також не довів наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів;
- відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб/фізичних осіб-підприємців, оскільки вони перебувають поза межами його впливу;
- відповідач своє право на витребування у позивача документів щодо уточнення інформації про клієнта на підтвердження чи спростування підстав припинення договірних відносин не реалізував, відразу припинивши договірні відносини з клієнтом та зупинивши банківські операції по рахунку.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач заперечив позовні вимоги, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки спірний правочин відповідає ст. 203, 215 ЦК України, вчинений АТ КБ "ПриватБанк" з дотримання вимог законодавства про фінансовий моніторинг, а позовні вимоги ФОП Дмитрук Т.Ю. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідач зазначає, що відповідно до норм Цивільного кодексу України у взаємозв'язку з нормами Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України № 65 від 19.05.2020, банки наділені прямим обов'язком встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин стосовно клієнтів у разі, зокрема неможливості виконувати визначені Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
Відповідач звернув увагу, що зазначене вище стосується також відмови від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка через встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, яка також є обов'язковою для банків за Законом.
Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилався на те, що припинення правовідносин з ФОП Дмитрук Т.Ю. має місце як наслідок того, що така особа є засновником та була кінцевим бенефіціарним власником ТОВ, яке використовує банківські продукти АТ КБ "ПриватБанк" (поточні рахунки 2600*) в схемній операції, яка забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального та державного сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах, шляхом здійснення транзитних безтоварних операцій з фактом зміни номенклатури платежів через рахунки підконтрольної групи компаній.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилався на наступні обставини:
- Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що наявність у суб'єкта первинного фінансового моніторингу обґрунтованих підозр здійснення фіктивної діяльності є достатнім для прийняття певних рішень відносно клієнтів;
- посилання позивача на відсутність у справі рішень суду про визнання правочинів недійсними/фіктивними та/або рішень судів про визнання недійсними фінансових операцій, рішень податкового органу є безпідставним та не кореспондується з нормами спеціального законодавства про фінансовий моніторинг. Позивачем не вказано, якою саме нормою передбачений імперативний обов'язок суб'єкта первинного фінансового моніторингу отримувати та/або керуватися виключно вказаними позивачем рішеннями;
- позивачем самостійно надана інформація про запит АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ, щодо якого проводилася перевірка, та засновником і кінцевими бенефіціарними власниками якого є/була Дмитрук Т.Ю . Тобто, фактично суб'єкт фінансового моніторингу скористався своїм правом на витребування додаткової інформації, документів від ТОВ. Отримані АТ КБ "ПриватБанк" на запит документи та інформація не спростували підозри суб'єкта фінансового моніторингу, що призвело до встановлення клієнтам неприйнятно високого ризику та припинення ділових відносин.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
20.03.2023 ПАТ КБ «Приватбанк» (Банк, відповідач) відкрив Фізичній особі-підприємцю Дмитрук Тетяні Юріївні (Клієнт, позивач) поточний рахунок № НОМЕР_1 на підставі анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за якими ФОП Дмитрук Т.Ю. приєдналась до Умов, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, https://privatbank.ua/terms та які разом складають договір банківського обслуговування (далі - договір).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до довідки №230421SU14361903 від 21.04.2023 ПАТ КБ «Приватбанк» 20.03.2023 відкрито рахунок клієнту - Фізичній особі-підприємцю Дмитрук Тетяні Юріївні № НОМЕР_1 , валюта UAН (Українська гривня).
18.04.2023 позивач через електронну поштову скриньку отримав від відповідача повідомлення №20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
Зі змісту повідомлення АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 вбачається, що Банком, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону про ПВК/ФТ, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65, внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, прийнято 17.04.2023 рішення про відмову від підтримання ділових /відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору, у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику / ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей / неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників / подання недостовірної інформації/ подання інформації з метою введення в оману Банк.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач жодних документів у позивача не запитував та не витребував, до моменту отримання оскаржуваного повідомлення та блокування операцій по рахункам у відповідача не виникало жодних питань/сумніві/уточнень щодо господарських операцій та розрахунків за ними, що проводились позивачем.
Позивач зазначає, що зі змісту повідомлення про розірвання договору та закриття рахунків від 18.04.2023, не вбачається, на підставі яких критеріїв відповідно до Наказу Міністерства фінансів № 584 від 08.07.2016, та за якими алгоритмами з дотриманням вимог чинного законодавства щодо процедур із зупинення фінансових операцій було встановлено неприйнятно високий ризик.
Також позивач посилається на те, що в оскаржуваному повідомленні відповідач не наводить жодної ознаки наявності в банківських операціях ФОП Дмитрук Тетяни Юріївни легалізації кримінальних доходів чи фінансування тероризму, ухилення від сплати податків чи здійснення безтоварних операцій, не наводить жодних доказів та пояснень на підтвердження наявності підстав встановлення неприйнятно високого ризику.
Позивач вважає, що такі дії відповідача підривають авторитет позивача, яка має позитивну ділову репутацію та позитивну податкову історію, відповідачем заблоковано господарську діяльність позивача,
Оскільки повідомлення № 20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку не містить правових підстав для одностороннього розірвання договору банківського обслуговування, у зв'язку із встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, позивач вважає, що даний правочин не відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України та в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторонами було укладено договір банківського обслуговування шляхом приєднання на підставі поданої позивачем анкети-заяви до вищевказаних Умов та Правил, що при розгляді справи сторонами не заперечується.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.
Частиною першою статті 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Спір у справі виник у зв'язку з неправомірним розірванням договору банківського обслуговування в односторонньому порядку з боку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Як встановлено судом, позивач отримав від відповідача повідомлення №20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
Обґрунтовуючи розірвання договору в односторонньому порядку, відповідач посилався ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України № 65 від 19.05.2020, у зв'язку з встановленням неприйнятно високого рівня ризику / ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей / неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників / подання недостовірної інформації/ подання інформації з метою введення в оману Банк.
Проаналізувавши зміст повідомлення відповідача №20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023, суд дійшов висновку, що викладене у вказаному повідомленні рішення відповідача про розірвання договору і закриття рахунку за своєю правовою природою є правочином - односторонньою відмовою від договору.
За змістом частини першої ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 ЦК України).
У відповідності до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 1075 Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", (далі - Закон про ПВК/ФТ), спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
За приписами п. п. 6, 66 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ верифікація - заходи, що вживаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб'єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність; фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до пунктів 39, 41 ч. 1 ст. 1 Закону про ПВК/ФТ неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; об'єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов'язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
За приписами ч. 6 ст. 7 Закону про ПВК/ФТ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії (ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 № 65 затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі - Положення), яким установлюються загальні вимоги Національного банку України щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу.
Де-рискінг - явище, за якого суб'єкт первинного фінансового моніторингу відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними (п.п. 13 п. 5 Положення).
Згідно пунктів 11 та 12 Додатку № 1 до Положення Банк з урахуванням ризик -профілю клієнта на постійній основі проводить моніторинг ділових відносин та фінансових операцій клієнтів, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у банку інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, за потреби, про джерело коштів, пов'язаних із фінансовими операціями) у порядку, визначеному в додатку 1 до Положення.
Якщо за результатами моніторингу ділових відносин клієнта банк виявляє підозрілі фінансові операції (діяльність), то банк за потреби вживає заходів щодо переоцінки рівня ризику таких ділових відносин з клієнтом та вживає посилені заходи належної перевірки (далі - ПЗНП) у разі присвоєння високого рівня ризику.
У відповідності до п. 61 Положення Банк установлює високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів, визначених у частині п'ятій статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підозра про здійснення ними операцій ВК/ФТ, учинення інших злочинів.
Банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ (п. 1 Додатку № 12 до Положення).
Згідно з пунктами 3.1.1.7.1., 3.1.1.7.1. Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті банку https://privatbank.ua/terms, Банк має право витребувати, а Клієнт зобов'язаний надати інформацію та/або офіційні документи, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством або внутрішніми документами Банку документи та відомості, які необхідні Банку з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Інформація, необхідна для вивчення Клієнта, встановлюється Банком на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від Клієнта (представника Клієнта) та засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
Банк відмовляється від підтримання ділових відносин/відмовляє особі (Клієнту) у обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовляється від проведення фінансової операції на підставах, визначених у підрозділі 1.1.7. «Належна перевірка Клієнта, вимоги FATCA, санкційні вимоги, зобов'язання з інформування, відмова від підтримання ділових відносин/ проведення операцій» цих Умов та Правил.
Отже, нормами чинного законодавства України, Положенням та Умовами та Правилами надання банківських послуг визначений обов'язок відповідача як на встановлення неприйнятного високого ризику ділових відносин щодо клієнтів у разі неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією та клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підозра про здійснення ними операцій ВК/ФТ, учинення інших злочинів, так і обов'язок відповідача на відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції, про що і було повідомлено позивача з посиланням на ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України № 65 від 19.05.2020.
Водночас, право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є необмеженим. Судам необхідно в кожному випадку, виходячи із встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19 та від 20 січня 2022 року у справі № 910/18504/20.
Відповідно до приписів частин 2-4 статті 7 Закону про ПВК/ФТ застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:
Національним банком України - для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду;
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
При визначенні критеріїв ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу.
Відповідно підпункту 12 пункту 4 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 № 537, Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до покладених на неї завдань здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, які затверджуються відповідними наказами Державної служби фінансового моніторингу України та розміщуються на її офіційному сайті.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної служби фінансового моніторингу України №122 від 21.12.2020, затверджено Типологічне дослідження «Відмивання доходів від податкових злочинів».
Так, згідно з розробленими типологічними дослідженнями, а саме п. 5.1. з кінця 2019 року широкого використання набули схеми «зустрічних потоків» та «скруток», в яких ухилення від сплати податків здійснюється через так звані «скрутки», а до створення можливості розрахунків з таким «мережевим маркетингом відповідних послуг» залучені торгівці тютюновими, алкогольними виробами та підприємства оптово-роздрібної торгівлі, які «продають» необліковану готівку. Необхідно зазначити, що так званий «продаж» необлікованої готівки здійснюється поза банківською системою, що значно ускладнює її виявлення. Практичний досвід показує, що активність таких мереж висока, як правило кількість та склад учасників постійно змінюється та діяльність окремих з них не тривала в часі (від декількох тижнів до декількох місяців), після чого реєструються нові компанії та запускаються нові учасники мережі. Бенефіціарними власниками учасників мережі часто є асоціальні особи, особи, які здійснюють за винагороду реєстрацію суб'єкта господарювання на себе або підставні особи.
Під час розгляду справи відповідачем було надано наступні документи: Витяг з Типологічного дослідження «Відмивання доходів від податкових злочинів», затвердженого Наказом Державної служби фінансового моніторингу України 21.12.2020 № 122; службову записку Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № Е.17.U.0.0/4-6839852 від 17.04.2023 "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ (...) та пов'язаними з ним особами /Гілка "Підозріла (ризикова) діяльність клієнта"/" з витягом з переліку осіб за контролем 1 (з урахуванням обмежень розкриття банківської таємниці); довідку АТ КБ "ПриватБанк" № 230528SU22381900 від 28.05.2023 про закриття рахунку № НОМЕР_2 ; досьє на контрагентів, посилання на які наявні в службовій записці Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № E.17.U.0.0/4-6839852 від 17.04.2023 (з урахуванням обмежень розкриття банківської таємниці); Політика у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затверджена рішенням Наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 55/22 від 10.10.2022, реєстраційний номер: 2022/7333806; Витяг з Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин / проведення фінансової операції, затверджене рішенням Правління АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 66 від 22.09.2022, реєстраційний № 2022/7333744; Витяг з Порядку відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнтів Банку, затвердженого рішенням Правління АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 23 від 18.05.2021, реєстраційний № 2021/6760383.
Як повідомлено відповідачем, Напрямком "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" проведено заходи ПЗНП та аналіз фінансових операцій клієнтів (їх сукупності) щодо наявності/відсутності індикаторів підозрілості фінансових операцій, за результатами яких виявлено обґрунтовані підозри про здійснення ТОВ (найменування та код ЄДРПОУ є банківською таємницею) та пов'язаними з ним особами, операцій ВК/ФТ, інших злочинів, що є підставою для встановлення клієнтам неприйнятно високого ризику ділових відносин.
Відповідно до Висновку НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ (...) та пов'язаними з ним особами /Гілка "Підозріла (ризикова) діяльність клієнта"/" з посиланням на п. 5.1. Типологічне дослідження «Відмивання доходів від податкових злочинів» відповідачем встановлено, що відповідні особи використовують банківські продукти АТ КБ "ПриватБанк" (поточні рахунки 2600*) в схемній операції, яка забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального та державного сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах, шляхом здійснення транзитних безтоварних операцій з фактом зміни номенклатури платежів через рахунки підконтрольної групи компаній.
Так, відповідач вказує, що з одним із засновників ТОВ, щодо якого проводилася перевірка та яке є центральною "фігурою" в відображеній вище схемі є Дмитрук Тетяна Юріївна , яка також в період здійснення фінансових операцій ТОВ, щодо яких проведено аналіз фінансового моніторингу, була також кінцевим бенефіціарним власником ТОВ.
Відповідно до Висновку НФМ. Розірвання ділових відносин з клієнтом ТОВ (...) та пов'язаними з ним особами /Гілка "Підозріла (ризикова) діяльність клієнта"/" відповідачем встановлено про здійснення ТОВ фінансових операцій на користь різних контрагентів, як юридичних осіб, які займаються діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та мають задекларовані від'ємні прибутки за рік та/або анульовані свідоцтва ПДВ, а також ФОП з ознаками фіктивності та/або певними обмеженнями.
На підтвердження зазначеного відповідачем також долучено до матеріалів справи досьє на контрагентів ТОВ, посилання на які наявні в службовій записці Напрямку "Фінансовий моніторинг" АТ КБ "ПриватБанк" № E.17.U.0.0/4-6839852 від 17.04.2023.
За результатами перевірки, зроблені висновки, що фінансові операції та/або дії клієнта є підозрілими за ознакою, визначеною ст. 12 Закону про ПВК/ФТ та Додатку 6 "Посилені заходи належної перевірки клієнта" Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, а саме:
1. є складними фінансовими операціями;
2. є незвично великими фінансовими операціями;
3. не мають очевидної економічної чи законної мети.
Зазначені операції мають наступні індикатори згідно Додатку 20 "Індикатори підозрілості фінансових операцій" до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: п. 15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку; п. 27. Фінансова операція / сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій не є характерною/характерними для звичайної діяльності клієнта (наприклад, цілі, тип та обсяг операції), а надані пояснення не є аргументованими; п. 16. За рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету); п. 53. Платежі клієнта - суб'єкта господарювання в призначеннях зазвичай не містять зрозумілої та чіткої мети (зокрема зазвичай містять лише посилання на номери контрактів або рахунків-фактур, не зазначаючи вид товару чи послуги)"; п. 29. Контрагентами клієнта є особи, стосовно яких у банку є негативна інформація [зокрема особи, яким банк відмовив у встановленні (підтриманні) ділових відносин у зв'язку з присвоєнням неприйнятно високого ризику ВК/ФТ].
За результатами проведеного аналізу фінансових операцій позивача, АТ КБ «Приватбанк» було встановлено, що характер операцій клієнта вказує на можливість використання рахунків, відкритих в AT КБ «Приватбанк», задля здійснення діяльності направленої на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Таким чином, надані суду документи підтверджують існування правових підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику.
З метою виконання суб'єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія) щодо застосування ними ризик-орієнтованого підходу затверджено наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2022 року № 465 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 лютого 2023 за № 258/39314№ 584 від 08.07.2016, Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Згідно з п. 4 Розділу І Критеріїв ризику, СПФМ розробляють власні критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням критеріїв ризиків, визначених розділами II-IV цих Критеріїв, типологічних досліджень у сфері запобігання та протидії, підготовлених Держфінмоніторингом та оприлюднених ним на своєму вебсайті, результатів національної оцінки ризиків, рекомендацій суб'єктів державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного СПФМ, а також зважаючи на особливості діяльності СПФМ.
За умовами пункту 5 Розділу І Критеріїв ризику СПФМ під час розробки власних критеріїв ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення також мають забезпечити виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх ризиків, притаманних їх діяльності (ризик-профілю СПФМ) та своїм клієнтам, а також своєчасне розроблення заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, їх мінімізації.
Рішення Наглядової ради АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 55/22 від 10.10.2022, реєстраційний номер: 2022/7333806 затверджено Політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Рішенням Правління АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 66 від 22.09.2022, реєстраційний номер: 2022/7333744 затверджено Положення про відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин/проведення фінансової операції, а також рішенням Правління АТ КБ "ПриватБанк" протокол № 23 від 18.05.2021, реєстраційний № 2021/6760383 затверджено Порядок відмови від підтримання ділових відносин та закриття рахунків клієнтів Банку.
За змістом п. 4.4.2 Положення про відмову, у разі виявлення уповноваженим працівником (визначеним п.4.4.1 цього Положення про відмову) підстав для відмови, визначених п. 4.1 цього Положення про відмову (крім випадків ненадання клієнтом необхідних для здійснення НПК документів чи відомостей для здійснення актуалізації даних та інформації про клієнта), такий працівник у порядку, визначеному Технологічною картою/описом процесу ініціює за допомогою СА Банку відповідне повідомлення Відповідальному працівнику Банку (особі, уповноваженій Відповідальним працівником/уповноваженому працівнику НФМ). У випадках, не пов'язаних із використанням СА Банку таке повідомлення надається гілкою "Ризикова діяльність", службовими записками в ПриватДок або іншим способом, визначеним ВДФМ. Надання будь-якого повідомлення (ескалації) супроводжується інформацією щодо ідентифікаційних даних клієнта, які надають змогу забезпечити, у разі прийняття рішення про відмову, внесення інформації про нього у реєстр відмов та подальше надання повідомлення СУО із зазначенням всіх даних, визначених законодавством у сфері ПВК/ФТ Уповноважені працівники, які визначені п.4.4.1 цього Положення про відмову, складають обґрунтовані висновки про відмову у формі службових записок у ПриватДок (згідно спеціально затверджених шаблонів), адресатом яких є Відповідальний працівник Банку (або особа яка тимчасово виконує його обов'язки). У кожному випадку висновок складається з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом/ обслуговуванні клієнта шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ). Висновки за клієнтами, які мають групові ознаки (підстави) для відмови, можуть формуватись однією службовою запискою. У разі наявності випадків ненадання клієнтом необхідних для здійснення НПК документів чи відомостей для здійснення актуалізації даних та інформації про клієнта, відмова від підтримання ділових відносин / обслуговування клієнта здійснюється на підставі розпорядження Відповідального працівника Банку, яким встановлюються загальні підходи до процесу відмови у підтриманні ділових відносин неактуалізованим клієнтам. При цьому окремі службові записки по кожному неактуалізованому клієнту не складаються.
Отже, внутрішні документи Банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Тобто, Банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Таким чином, в результаті перевірки, проведеної Банком в межах своїх повноважень як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, встановлено, що фінансові операції позивача є такими, які можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання відповідача з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про встановлення неприйнятно високого ризику та про відмову від підтримання ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин і закриття рахунків на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ.
Приписи ч. 1 ст. 15 Закону про ПВК/ФТ та п. 61 Положення, а також Умови та Правила надання банківських послуг зобов'язують Банк відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, чим спростовується довід позивача про неправомірне блокування господарської діяльності позивача.
Доводи позивача щодо не витребування відповідачем документів та відомостей для уточнення інформації про клієнта на підтвердження чи спростування підстав припинення договірних відносин є безпідставними, оскільки пунктами 3.1.1.7.1., 3.1.1.7.1. Умов та Правил надання банківських послуг та ч. 7 ст. 11 Закону про ПВК/ФТ передбачено право Банку, а не обов'язок щодо витребування інформації у клієнта.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що направлення відповідачем повідомлення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку №20.1.0.0.0/7-230418/246 від 18.04.2023 узгоджуються з приписами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу та внутрішніми документами ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк".
Враховуючи встановлені судом обставини, позов Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни задоволенню не підлягає.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Судом враховано висновки Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ВИСНОВКИ СУДУ
Підсумовуючи вище наведене, суд відмовляє у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Дмитрук Тетяни Юріївни до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним одностороннього правочину.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 31.10.2023.
Суддя О.В. Гулевець