ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.10.2023Справа № 910/10331/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
про внесення змін до договору
за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина"
про стягнення 243554,22 грн.
за участі представників:
від позивача (відповідача за зустрічним): Максимчук С.П.
від відповідача (позивача за зустрічним): Козлюк М.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", в якій просив внести зміни до п. 3.1 Договору та пункту 11.1 Договору поставки запасних частин до спецтехніки в асортименті від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина", як постачальником, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", як замовником, у частині строку поставки товару та строку дії договору шляхом викладення їх в наступній редакції: пункт 3.1. "Товар постачається у строк до 30.06.2023 року"; пункт 11.1. "Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 30.06.2023 року, а в частині оплати за поставлений товар та виконання гарантійних зобов'язань що передбачені цим Договором-до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
18.07.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" до розгляду (спільно з первісним позовом). Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання за зустрічним позовом ухвалено провести разом із підготовчим засіданням за первісним позовом. У зустрічній позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 152554,23 грн. пені та 90999,99 грн. штрафу, нарахованих за несвоєчасну поставку товару.
У відзиві на первісний позов відповідач зауважив, що оскільки позивач поставив товар у повному обсязі, внесення змін до договору щодо строку виконання зобов'язань є безпідставним. До того ж, наведені позивачем обставини не доводять наявності чотирьох підстав для внесення змін до договору за рішенням суду.
У відповіді на відзив на первісний позов позивач наголосив, що законом не встановлено заборон на внесення змін щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань за ним у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження. У той же час, позивач внаслідок бойових дій втратив товар та був вимушений залучати кредитні кошти для виконання зобов'язань за договором.
У відзиві на зустрічний позов відповідач просив зменшити розмір нарахованої неустойки на 90 %, пославшись на те, що внаслідок істотної зміни обставин не мав об'єктивної можливості поставити товар у встановлений договором строк. У свою чергу, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів понесення ним збитків унаслідок прострочення відповідачем поставки товару.
У відповіді на відзив на зустрічний позов позивач зазначив, що мало місце тривале прострочення з поставки товару, та наведені відповідачем твердження про поважність та винятковість причин порушення строку не є істотною зміною обставин.
У запереченнях на відповідь на відзив на зустрічний позов відповідач звернув увагу, що обґрунтовує свої доводи щодо існування виключних обставин для зменшення розміру неустойки не лише доказами скрутного фінансового стану, а й істотною зміною обставин.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
21.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина", як постачальником, та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція», як замовником, укладено договір поставки запасних частин до спецтехніки в асортименті № 53-124-01-22-18735, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність замовнику в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід'ємною частиною Договору.
Предметом поставки по даному договору є товар: код 34330000-9 (Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових). Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області (пункти 1.2, 1.3 договору).
Відповідно до п. 3.1. договору строк поставки товару становить 15 календарних днів з дати укладання сторонами цього договору.
Ціна товару по договору становить 1083333,33 грн., крім того ПДВ 216666,66 грн., всього ціна договору: 1299999,99 грн. (пункт 4.1 договору).
Згідно з пунктом 12.2 умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням вимог ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», шляхом укладення додаткових угод.
Додатковою угодою № 1 від 31.03.2023 до договору сторони внесли зміни до п.11.1. договору та змінили строк його дії до 31.05.2023 року.
31.05.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору щодо внесення змін до пункту 4.1 договору, яким встановлено нову ціну договору, а саме 1018091,58 грн. з ПДВ, а також погоджено нові специфікацію №1 та технічну специфікацію до додаткової угоди №2 договору від 21.11.2022 №53-124-01-22-18735.
Поряд із цим, 24.04.2023 ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» звернулося до Запорізької торгово-промислової палати щодо надання висновку про істотну зміну обставин за договором від 21.11.2022 №53-124-01-22-18735.
У відповідь листом від 01.05.2023 № 03.4/504 Запорізька ТПП надала висновок про істотну зміну обставин при виконанні договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022, що можуть бути підставою для внесення змін до умов договору, а саме - щодо строків поставки товару, з урахуванням строків закупівлі товару ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» у нового постачальника.
Надалі, ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» звернулося до ДП «НАЕК «Енергоатом» із листом від 30.05.2023 № 30/05-1, до якого додано копію висновку Запорізької ТПП від 01.05.2023 № 03.4/504 та проект додаткової угоди щодо внесення змін до договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022 у частині продовження строку поставки товару та строку дії договору до 30.06.2023 року.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу приписів статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На обґрунтування істотної зміни обставин та необхідності у зв'язку з цим внести зміни до договору в частині продовження строку поставки товару, постачальник зазначив, що після введення воєнного стану на території України підприємство фактично не здійснювало свою діяльність до кінця 3 кварталу 2022 року. У той же час, за наслідками проведеної інвентаризації у лютому 2022 року встановлено, що на складі зберігається необхідна кількість товару, що слугувало підставою для укладення відповідного договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022 року. Разом із цим, через заборону військових у грудні 2022 року на в'їзд на територію, де розташований склад за адресою: вул. Центральна, 4, смт Велика Новосілка, Донецької області, представники постачальника отримали доступ до складу лише в січні 2023 року. Однак, унаслідок авіаудару 14.04.2022, частина товару мала непридатний для продажу стан, частина товару була викрадена, що слугувало підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Разом із цим, постачальник для належного виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022 здійснював закупівлю товару в інших постачальників. Відтак, постачальник наголосив, що не міг передбачити настання відповідних обставин, та така зміна обставин є істотною, оскільки постачальник не укладав би договір поставки від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735. Також постачальник послався на висновок Запорізької ТПП від 01.05.2023 № 03.4/504 щодо підтвердження істотної зміни обставин за договором поставки від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735.
На відміну від форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20.
Разом із цим, у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, у тому числі у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому, така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Судом прийняті до уваги заперечення позивача проти застосування даної правової позиції Верховного Суду через відмінність фактичних обставин у даній справі та справі № 910/15264/21. Разом із цим, суд звертає увагу, що в наведеній вище правовій позиції міститься виключно пояснення щодо загального застосування пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, що чинна й станом на час розгляду даної справи).
Судом установлено, що строк дії договору з урахуванням додаткової угоди від 31.03.2023 № 1 тривав до 31.05.2023 (окрім строку на оплату за поставлений товар), у той час як строк поставки товару сторонами залишений без змін - 15 календарних днів з дати укладання сторонами договору 21.11.2022 року.
При цьому, постачальник повністю виконав умови договору поставки від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735 щодо поставки товару на загальну суму 1018091,58 грн. із ПДВ згідно з додатковою угодою від 31.05.2023 № 2 до договору.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «ТБ «Схід-Запчастина» звернулося до ДП «НАЕК «Енергоатом» із листом від 30.05.2023 № 30/05-1 щодо внесення змін до договору з проектом додаткової угоди в частині продовження строку поставки товару та строку дії договору до 30.06.2023 року.
З огляду на те, що строк дії договору закінчився 31.05.2023 (окрім строку на оплату за поставлений товар) та зобов'язання постачальника з поставки товару в повному обсязі є виконаними, правові підстави для внесення до договору змін у частині продовження строку поставки товару та строку дії договору відсутні.
Судом прийняті посилання позивача на необхідність розподілити між сторонами справедливою мірою втрату позивачем майна внаслідок бойових дій, через що позивач витрачав додаткові кошти для виконання зобов'язань за договором та не отримав жодної вигоди, у той час як відповідач за первісним позовом отримав усе передбачене за договором.
Водночас, наведені позивачем обставини не відносяться до правових підстав для внесення змін до договору за рішенням суду.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення змін до договору поставки від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735.
Щодо вимог зустрічного позову про стягнення з постачальника 152554,23 грн. пені та 90999,99 грн. штрафу, нарахованих за несвоєчасну поставку товару, суд дійшов висновку про наступне.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору постачальник здійснив поставку товару на суму 1018091,58 грн. з ПДВ, що підтверджується наступними доказами: 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0550 від 27.12.2022 на суму 36 593,46 грн. з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0551 від 27.12.2022 на суму 32 270,76 грн. з ПДВ; - 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0552 від 27.12.2022 на суму 71 545,54 грн. з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0554 від 28.12.2022 на суму 20 995,08 грн. з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0557 від 30.12.2022 загальною вартістю 26 162,70 грн. з ПДВ; 25.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0020 від 06.01.2023 на суму 64 829,34 грн. з ПДВ; 03.02.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0022 від 01.02.2023 на суму 166 720,68 грн. з ПДВ; 03.02.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0028 від 01.02.2023 на суму 66 255,06 грн. з ПДВ; 09.02.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0060 від 08.02.2023 на суму 22 609,44 грн. з ПДВ; 01.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0257 від 01.05.2023 загальною вартістю 46 790,76 грн. з ПДВ; 03.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0253 від 03.05.2023 на суму 43 238,34 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0258 від 03.05.2023 на суму 59 936,40 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0259 від 03.05.2023 на суму 26 973,36 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0261 від 03.05.2023 на суму 5 945,16 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0271 від 04.05.2023 на суму 18 366,36 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0275 від 04.05.2023 на суму 50 811,18 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0284 від 04.05.2023на суму 8 521,20 грн. з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0301 від 05.05.2023 на суму 34 005,54 грн. з ПДВ; 09.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0305 від 08.05.2023 на суму 46 790,76 грн. з ПДВ; 11.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0254 від 01.05.2023 на суму 46 790,76 грн. з ПДВ; 15.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0308 від 10.05.2023 на суму 53 631,42 грн. з ПДВ; 15.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0309 від 10.05.2023 на суму 29 926,38 грн. з ПДВ; 19.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0319 від 16.05.2023 на суму 38 722,90 грн. з ПДВ.
З огляду на те, що за умовами договору товар мав бути поставлений до 06.12.2022 включно (15 календарних днів з дати укладання сторонами договору 21.11.2022), постачальник прострочив поставку всієї партії товару.
У той же час, після поставки постачальником товару на суму 1018091,58 грн., сторонами укладено додаткову угоду від 31.05.2023 № 2 до договору, якою встановлено нову ціну договору в розмірі 1018091,58 грн. з ПДВ, а також погоджено нові специфікацію №1 та технічну специфікацію до додаткової угоди №2 договору від 21.11.2022 №53-124-01-22-18735.
Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 8.2. договору встановлено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
За арифметичним перерахунком суду, нарахована пеня в розмірі 152 554,23 грн. за період прострочення поставки товару за договором за період з 07.12.2022 по 31.05.2023 та штраф 7 % у сумі 90 999,99 грн. підлягають стягненню в заявленому розмірі.
Разом із цим, відповідач просив зменшити розмір нарахованої неустойки на 90 %, посилаючись на те, що фактично не здійснював свою діяльність до кінця 3 кварталу 2022 року та отримав доступ до складу, який розташований за адресою: вул. Центральна, 4, смт Велика Новосілка, Донецької області, лише в січні 2023 року. Однак, унаслідок авіаудару 14.04.2022 частина товару мала непридатний для продажу стан, частина товару була викрадена. У свою чергу, відповідач для добросовісного виконання зобов'язань з поставки товару за договором залучив кредитні кошти та придбав товар в іншого постачальника. До того ж, стягнення неустойки в повному обсязі призведе до негативних наслідків для господарської діяльності відповідача та неможливості сплати заробітної плати, на підтвердження чого відповідачем долучено довідки про заборгованість за кредитом, копії фінансової звітності за 2022 рік.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Приймаючи до уваги наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" обставини для зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи повне виконання ним зобов'язань з поставки товару, майновий стан обох сторін, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд дійшов висновку зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки на 20 %, у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня в розмірі 122043,38 грн. та 72799,99 грн. штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Понесені позивачем за первісним позовом витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача. Поряд із цим, витрати позивача за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом у повному обсязі.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" відмовити повністю.
Позовні вимоги зустрічного позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" (69084, м. Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, 7; ідентифікаційний код 36652101) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20; ідентифікаційний код 21313677) 122043 (сто двадцять дві тисячі сорок три) грн. 38 коп. пені, 72799 (сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. штрафу, а також 3653 (три тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 31 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 30.10.2023 року.
Суддя К.В. Полякова