Ухвала від 19.10.2023 по справі 910/10505/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.10.2023Справа № 910/10505/20

За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника (боржника) Ландишева С.М.

В судовому засіданні приймали участь: Козирицький А.С. - керуючий реструктуризацією боргів боржника, Юрескул Н.С. - представник Повного товариства "УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЛОМБАРД "ГРОШОВИЧ'ОК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і Компанія", Мельник О.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/10505/20.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Верховного суду від 18.05.2023 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 року в частині розгляду грошових вимог Повного товариства "УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЛОМБАРД "ГРОШОВИЧ'ОК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і Компанія" (ідентифікаційний код 40485181).

В результаті автоматизованого розподілу справу № 910/10505/20 було передано судді Паську М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 прийнято справу № 910/10505/20 до провадження в частині розгляду грошових вимог Повного товариства "УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЛОМБАРД "ГРОШОВИЧ'ОК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і Компанія" (ідентифікаційний код 40485181) та призначено розгляд справи на 14.09.2023.

04.09.2023 від розпорядника майна боржника надійшли пояснення.

14.09.2023 від боржника надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 відкладено розгляд спарви на 19.10.2023.

У судовому засіданні, розглянувши грошові вимоги Повного товариства "УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЛОМБАРД "ГРОШОВИЧ'ОК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і Компанія" та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Обґрунтовуючи подану заяву, кредитором було зазначено, що ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" є фінансовою установою відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що підтверджується Свідоцтвом серії ЛД № 642 від 16.06.2016 року, яке видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та має право здійснювати провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів відповідно до Ліцензійних умов.

Так, між кредитором та боржником було укладено ряд кредитних договорів, а саме:

- Договір про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016;

- Договір про надання фінансового кредиту № 12/ФК від 23.02.2017;

- Договір про надання фінансового кредиту № 13/ФК від 03.04.2017;

- Договір про надання фінансового кредиту № 14/ФК від 23.04.2017;

- Договір про надання фінансового кредиту № 16/ФК від 26.05.2017;

- Договір про надання фінансового кредиту № 17/ФК від 10.07.2017.

Обґрунтовуючи безспірність грошових вимог до ОСОБА_1 , кредитор посилався на чотири рішення судів, зокрема:

- Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором від 23.02.2017 № 12/ФК за період з 23.02.2017 року по 14.03.2019 року, а саме: за кредитом - 335.000,00 грн, заборгованості за процентами - 306.955, 17 грн, інфляційних збитків - 55.334,25 грн, судового збору 10 703,02 грн, а всього: 707.992, 44 грн;

- Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.11.2019 року у справі № 755/4512/19, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" безпідставно отриманих коштів за договором № 17/ФК від 10.07.2017 року в сумі 140.000,00 грн, 3% річних в сумі 6.789, 04 грн, інфляційних збитків в сумі - 23.451,01 грн, а всього - 170.240,05 грн;

- Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором № 16/ФК від 26.05.2017 року, по кредиту - 115.000,00 грн, заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам - 57.853,89 грн, інфляційних збитків - 7.678,55 грн та 2.707,99 грн судового збору, а всього 183.240,43 грн;

- Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором 13/ФК від 03.04.2017 року в сумі 246.715,72 грн.

Отже, загальна сума заборгованості боржника за розрахунком кредитора відповідно до рішень судів становить 1.310.742,24 грн, з яких: 944.306,11 грн. було стягнуто на користь кредитора.

Сума непогашеної заборгованості в межах виконання рішення складає 366.436, 13 грн.

Крім того, кредитором було зазначено, що між ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" та ОСОБА_1 26.07.2016 року було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016 року.

15.12.2016 року Додатковою угодою було внесено зміни до Кредитного договору та встановлено наступні умови: Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 3.250.000,00 грн. на строк 341 день з 05.08.2016 року до 01.07.2017 року включно.

Підтвердженням належного виконання кредитором умов Кредитного договору та перерахування боржнику кредитних коштів у повному обсязі є письмові заяви останньої: від 17.08.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 247.200, 00 грн. шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 та від 07.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 97.000, 00 грн., шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 13.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 97.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 18.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 223 100, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 06.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 106.700,00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 16.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 90.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 17.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 550.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 25.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 20.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 10.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 50.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 13.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 115.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 23.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 100.000,00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 04.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 65.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 06.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 10.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 12.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 350.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 18.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 500.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 25.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 60.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 27.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 105.000,00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 04.01.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 150.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 23.01.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 90.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 30.01.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 80.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 ; від 20.02.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 21.400, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 .

Отже, кредитором було зазначено, що з урахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 14.09.2020 року сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" за Договором № 1/ФК від 26.07.2016 становить 8.589.372, 93 грн., з них: заборгованість по основній сумі кредиту - 3 249 964,00 грн.; заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках - 3.933.185,20 грн.; інфляційні збитки - 705.923, 27 грн.; пеня за несвоєчасну сплату боргу - 700.300,46 грн.

Поряд із цим, кредитором було зазначено, що в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016 року між ПТ"Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки від 28.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1781.

Предметом іпотеки є Садовий будинок за номером АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 13950257. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 889812580366, а також земельна ділянка загальною площею 0, 0605 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:66:509:0015, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби. Номер запису про право власності: 15543104. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 980035280000.

Вартість предмета іпотеки станом на 22.07.2016 року становить 4.024.460, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору іпотеки, цим договором забезпечені вимоги кредитора як щодо повернення суми основного боргу за кредитним договором та всіх нарахованих процентів, так і щодо сплати всіх штрафів та відшкодування збитків і витрат, які можуть виникнути в зв'язку з неналежним виконанням основного зобов'язання.

Отже, за розрахунком кредитора всі вимоги ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016 року є забезпеченими.

Крім того, за твердженням кредитора, за Договором № 14/ФК від 23.04.2017 року ОСОБА_1 не було виконано кредитне зобов'язання.

Так, 23.04.2017 року між ПТ "Універсальний ломбард Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту та застави № 14/ФК.

Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надало Боржнику грошові кошти в сумі 235.000,00 грн. на строк 129-ть днів з 20.04.2017 року по 26.08.2017 року включно.

Підтвердженням належного виконання Товариством умов Кредитного договору та перерахування Боржнику кредитних коштів у повному обсязі є письмові заяви останньої від 20.04.2017 року про видачу частини (траншу) кредитних коштів в сумі 80.000, 00 грн, від 20.04.2017 року, про видачу частини (траншу) кредитних коштів в сумі 85.000, 00 грн та від 20.04.2017 року про видачу частини (траншу) кредитних коштів в сумі 70.000, 00 грн шляхом безготівкового перерахування вказаних коштів на власний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310 та відповідні платіжні доручення Товариства: № 87 від 20.04.2017 року про перерахування ОСОБА_1 траншу в сумі 80.000, 00 грн. згідно Кредитного договору, доручення № 91 від 26.04.2017 року про перерахування ОСОБА_1 траншу в сумі 85.000,00 грн згідно Кредитного договору та доручення № 89 від 25.04.2017 року про перерахування ОСОБА_1 траншу в сумі 70.000,00 грн. згідно Кредитного договору.

З урахуванням приписів п. 4.2. Кредитного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 14.09.2020 року за розрахунком кредитора заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 14/ФК від 20.04.2017 року складає 695.372,20 грн з яких: заборгованість за Кредитним договором - 235 000, 00 грн; заборгованість по відсотках - 358.975, 47 грн; інфляційні збитки - 50.759, 06 грн, пеня - 50.637, 67 грн.

Також, за твердженням кредитора, за Договором № 17/ФК від 10.07.2017 року ОСОБА_1 не було виконано кредитне зобов'язання.

10.07.2017 року ПТ "Універсальний ломбард Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" було отримано від ОСОБА_1 пропозицію щодо укладення договору про надання фінансового кредиту № 17/ФК від 10.07.2017 року.

Відповідно до приписів ст. 640 та ст. 642 Цивільного кодексу України пропозиція була прийнята Заявником та надано Боржнику два примірники договору № 17/ФК від 10.07.2017 року, підписані Заявником, для його подальшого підписання з боку Боржника.

Окрім того, на виконання прийнятої пропозиції та умов договору фінансового кредиту № 17/ФК від 10.07.2017 року Товариство платіжним дорученням № 136 від 11.07.2017 року перерахувало на рахунок Боржника грошові кошти в сумі 150.000,00 грн з призначенням платежу: "Перерахування траншу зг. договору фінансового кредиту № 17/ФК від 10.07.2017 року без ПДВ".

Однак, в подальшому боржником не були виконані свої зобов'язання як щодо підписання Кредитного договору, так не було вчинено і дій щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 150.000, 00 грн., які були перераховані заявником на виконання умов Кредитного договору.

З урахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України за розрахунком кредитора за період з 11.07.2017 року по 14.09.2020 року стягненню з боржника на користь Товариства підлягає загальна сума 196.895, 13 грн. з яких: повернення безпідставно отриманих коштів - 150.000,00 грн.; заборгованість по 3% річних - 14.313,70 грн.; інфляційні збитки 32.581,43 грн.

З огляду на викладене, кредитором було зазначено, що розмір вимог ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" до ОСОБА_1 станом на 14.09.2020 року складає 9.848.076,39 грн., з яких: забезпечені вимоги в розмірі 8 589.372,93 грн., конкурсні вимоги в розмірі 1.124.725,30 грн, вимоги зі сплати сум неустойки в розмірі 133.978,16 грн.

На підтвердження заявлених грошових вимог кредитором було надано до суду наступні докази: копія Свідоцтва серії ЛД № 642, роздруківка витягу з Державного реєстру фінансових установ, роздруківка витягу з Державного реєстру фінансових установ, копія рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19, копія рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.11.2019 року у справі № 755/4512/19, роздруківка рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18, копія виконавчого листа виданого Дніпровськім районним судом міста Києва 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18, роздруківка рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18, копії виконавчих листів виданих Дніпровськім районним судом міста Києва 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18, копія Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія Додатку №1 Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія Додатку №2 Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія заяви ОСОБА_1 від 17.08.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 247.200, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 07.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 97.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 13.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 97.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 18.09.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 223.100, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 06.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 106.700, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 11.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 129.980,00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 16.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 90.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 17.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 550.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 25.10.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 20.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 10.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 50.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 13.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 115.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 23.11.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 100.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 04.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 65.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 06.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 10.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 12.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 350.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 18.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 500.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 25.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 60.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 27.12.2016 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 105.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 04.01.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 150.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 23.01.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 90.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 30.01.2017 про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 80.000, 00 грн, копія заяви ОСОБА_1 від 20.02.2017 року про надання частини (траншу) кредитних коштів в сумі 21.400, 00 грн, копія платіжного доручення № 8 від 18.08.2016 року на суму 247.200, 00 грн; копія платіжного доручення №19 від 08.09.2016 року на суму 97.000, 00 грн; копія платіжного доручення №22 від 14.09.2016 року на суму 97.000, 00 грн; копія платіжного доручення №23 від 19.09.2016 року на суму 223.100, 00 грн; копія платіжного доручення №42 від 07.10.2016 року на суму 106.700, 00 грн; копія платіжного доручення №47 від 12.10.2016 року на суму 129.980,00 грн; копія платіжного доручення №49 від 17.10.2016 року на суму 90.000, 00 грн; копія платіжного доручення №50 від 18.10.2016 року на суму 550.000, 00 грн; копія платіжного доручення №60 від 26.10.2016 року на суму 20.000, 00 грн; копія платіжного доручення №72 від 11.11.2016 року на суму 50.000, 00 грн; копія платіжного доручення №73 від 14.11.2016 року на суму 115.000, 00 грн; копія платіжного доручення №83 від 24.11.2016 року на суму 100.000, 00 грн; копія платіжного доручення №89 від 05.12.2016 року на суму 65.000, 00 грн, копія платіжного доручення №96 від 07.12.2016 року на суму 10.000, 00 грн, копія платіжного доручення №98 від 13.12.2016 року на суму 350.000, 00 грн, копія платіжного доручення №103 від 19.12.2016 року на суму 500.000, 00 грн, копія платіжного доручення №112 від 26.12.2016 року на суму 60.000, 00 грн, копія платіжного доручення №123 від 28.12.2016 року на суму 105.000, 00 грн, копія платіжного доручення №6 від 12.01.2017 року на суму 150.000, 00 грн, копія платіжного доручення №15 від 24.01.2017 року на суму 90.000, 00 грн, копія платіжного доручення №27 від 31.01.2017 року на суму 80.000, 00 грн, копія платіжного доручення №3 від 21.02.2017 року на суму 21.400, 00 грн, розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 1/ФК від 20.04.2017 року; копія Вимоги від 10.06.2020 року та докази її відправлення, копія Кредитного договору № 14/ФК від 20.04.2017 року; копія заяви ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про видачу траншу в сумі 80.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про видачу траншу в сумі 85.000, 00 грн; копія заяви ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про видачу траншу в сумі 70.000, 00 грн; копія платіжного доручення № 87 від 20.04.2017 року; копія платіжного доручення № 91 від 26.04.2017 року; копія платіжного доручення № 89 від 25.04.2017 року; розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 14/ФК від 20.04.2017 року; копія платіжного доручення № 136 від 11.07.2017 року; копія вимоги на адресу Боржника від 11.06.2018 року; розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 17/ФК, копія Договору іпотеки від 28.07.2016 року, роздруківка Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджує повноваження ОСОБА_3 , копія довіреності ОСОБА_3 , оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, підтвердження надсилання заяви з додатками на адресу боржника та розпорядника майна.

Поряд із цим, до суду кредитором було подано низку заяв про уточнення заявлених грошових вимог до боржника та додаткові документи до них, а саме: копію Ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 29.10.2020 року у справі № 755/4515/19, засвідчену копію виписки з рахунку кредитора за 10.09.2019 року, засвідчену копію виписки з рахунку кредитора за 01.09.2020 року, витяг ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 755/9443/20 з ЄДРСР, витяг ухвали Дніпровського районного суду від 28.10.2020 року у справі № 755/11143/18 з ЄДРСР, копія Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія Додатку № 1 Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія Додатку № 2 Кредитного договору № 1/ФК від 26.07.2016 року; копія Договору іпотеки від 28.07.2016 року, розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 1/ФК від 20.04.2017 року; копія ухвали господарського суду міста Києва у справі № 755/4515/19, копія Кредитного договору №12//ФК від 23.02.2017 року, розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 12/ФК станом на 14.09.2020 року, копія платіжного доручення № 49 від 28.02.2017 року на суму 165.000,00 грн; копія платіжного доручення № 41 від 23.02.2017 року на суму 135.000,00 грн; копія платіжного доручення №65 від 27.03.2017 року на суму 35.000,00 грн, копія Договору № 1 застави обладнання від 15.12.2016 року з додатками, копія розрахунку боргу за Договором №17/ФК 10.07.2017 року, копія платіжного доручення №136 від 11.07.2017 року, копія вимоги від 11.06.2018 року з доказами її направлення на адресу ОСОБА_1 (копія опису вкладення та фіскального чека), ухвала Дніпровського районного суду від 21.07.2020 року у справі № 755/9443/20, ухвала Дніпровського районного суду від 01.10.2020 року у справі № 755/9443/20, Постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.03.202 року у справі № 755/4515/19, ухвала Дніпровського районного суду від 29.10.2020 року у справі № 755/4515/19, фотокопія касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 755/4515/19, оригінал фіскального чека № 2500634529934 від 11.06.2018 року; оригінал опису вкладення № 2500634529934 від 11.06.2018 року; розрахунок заборгованості за Договором № 1/ФК станом на 14.09.2020 року, виписка від 05.10.2016 року на суму 17.301,00 грн, виписка від 16.11.2016 року на суму 31.730,00 грн, виписка від 14.12.2016 року на суму 47.492,35 грн, виписка від 18.08.2016 року на суму 7.416,00 грн, виписка від 09.09.2016 року на суму 3.050, 00 грн, виписки від 03.04.2017 року, виписки від 27.02.2017 року, виписки від 24.02.2017 року, виписки від 31.03.2017 року, засвідчена фотокопія виписки від 29.12.2016 року, засвідчена копія заяви про повернення коштів від 05.10.2016 року, засвідчена копія виписки від 11.10.2016 року.

Так, відповідно до заяви про уточнення грошових вимог ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заявником було зазначено, що між кредитором та боржником було укладено низку кредитних договорів, а саме: Договір про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016 року; Договір про надання фінансового кредиту № 12/ФК від 23.02.2017 року; Договір про надання фінансового кредиту № 13/ФК від 03.04.2017 року; Договір про надання фінансового кредиту № 14/ФК від 23.04.2017 року; Договір про надання фінансового кредиту № 16/ФК від 26.05.2017 року та Договір про надання фінансового кредиту № 17/ФК від 10.07.2017 року.

Кредитор, обґрунтовуючи безспірність заявлених вимог, вказав, що безспірність грошових вимог до ОСОБА_1 встановлена трьома рішеннями судів, зокрема:

- Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.11.2019 року у справі № 755/4512/19, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" безпідставно отриманих коштів за договором № 17/ФК від 10.07.2017 року в сумі 140.000 грн., 3% річних в сумі 6.789,04 грн., інфляційних збитків в сумі - 23.451,01 грн., а всього - 170.240,05 грн., судові витрати в розмірі 2.533,60 грн., а всього 172.793,65 грн.

- Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором № 16/ФК від 26.05.2017 року, по кредиту - 115.000 грн., заборгованість по нарахованим та несплаченим відсотках -57.853,89 грн., інфляційних втрат - 7.678,55 грн. та 2707,99 грн. судового збору, а всього 183.240,43 грн.;

- Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18, яким вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором 13/ФК від 03.04.2017 року в сумі 246.715,72 грн. та судовий збір в сумі 1.762 грн. всього 248.477,72 грн.

На виконання судових рішень у справах № 755/11095/19 та 755/11096/19 приватним виконавцем здійснювались виконавчі дії у зведеному ВП № 57979341 (загальна сума боргу - 431.718,15 грн.), в межах якого на користь Товариства стягнуто 266.656,10 грн., що підтверджується випискою з рахунку Товариства від 10.09.2019. Сума боргу за виконавчим провадженням № 57979341 складає 165.062,05 грн.

Отже, загальна сума боргу боржника перед Товариством згідно рішень судів, що вступили в законну силу, за розрахунком кредитора складає - 165.062,05 грн. + 172.793,65 грн. = 337.855,70 грн.

Окрім того, за Договором № 1/ФК від 26.07.2016 ОСОБА_1 не було виконано кредитне зобов'язання.

З врахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 14.09.2020 року сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" за Договором № 1/ФК від 26.07.2016 року становить 9.280.977,37 грн., з них: заборгованість по основній сумі кредиту - 3.249.964,00 грн.; заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках - 3.933.185,20 грн.; інфляційні збитки - 705.923,27 грн.; пеня за несвоєчасно сплачені відсотки: 691.604,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату боргу - 700.300, 46 грн.

Також, кредитор вказує, що за Договором № 14/ФК від 23.04.2017 року боржником не було виконано кредитне зобов'язання.

З врахуванням приписів п. 4.2. Кредитного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 14.09.2020 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 14/ФК від 20.04.2017 року складає 695.372,20 грн., з яких: заборгованість за Кредитним договором - 235.000, 00 грн.; заборгованість по відсоткам - 358.975, 47 грн.; інфляційні збитки - 50.759, 06 грн., пеня - 50.637, 67 грн.

За Договором № 17/ФК від 10.07.2017 року з врахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 11.07.2017 року по 14.09.2020 року стягненню з боржника на користь кредитора, за розрахунком кредитора підлягає сума 196.895, 13 грн. з яких: повернення безпідставно отриманих коштів - 150.000,00 грн.; 3% річних - 14.313,70 грн.; інфляційні збитки - 32.581,43 грн.

За Договором № 12/ФК від 23.02.2017 року з врахуванням приписів п. 4.2. Кредитного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 14.09.2020 заборгованість ОСОБА_1 складає сума 972 457 ,34 грн. з яких: заборгованість за Кредитним договором у сумі - 335.000, 00 грн.; заборгованість по відсотках - 534.117, 00 грн.; інфляційні збитки - 71.951, 30 грн. та пеня - 31.389, 04 грн.

Під час судового розгляду кредитор зазначив, що заочне Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19, яким досліджувались обставини стягнення з ОСОБА_2 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором від 23.02.2017 року № 12/ФК скасовано і відповідно кредитор змінив свої вимоги в цій частині.

Враховуючи подані заявником уточнення, з урахуванням права учасника справи зменшувати або збільшувати розмір заявлених вимог, кредиторська заява ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" розглянута судом з урахуванням поданої заяви про уточнення заявлених грошових вимог до боржника від 02.07.2021, відповідно до якої кредитор просив визнати ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" забезпеченим кредитором у справі № 910/10505/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за Договором про надання фінансового кредиту № 1/ФК від 26.07.2016 на загальну суму 4.024.460,00 грн, з яких: заборгованість по пені - 700.300,46 грн., заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках - 3.324.159,54 грн. та визнати конкурсним кредитором у справі № 910/10505/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника загальною сумою 7.449.097,74 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредитів: 4 307.819,70 грн.; заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках - 907.406,17 грн.; інфляційні збитки - 861.215,06 грн.; пеня - 1.372.656,81 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.11.2019 року у справі № 755/4512/19 судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" з урахуванням судового збору 172.793, 65 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18 судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором № 16/ФК від 26.05.2017 року з урахуванням судового збору 183.240, 43 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18 судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" заборгованість за договором 13/ФК від 03.04.2017 року з урахуванням судового збору на суму 248.477, 72 грн.

За твердженнями заявника, на виконання судових рішень у справах № 755/11095/19 та 755/11096/19 приватним виконавцем здійснювались виконавчі дії у зведеному ВП № 57979341 (загальна сума боргу - 431.718,15 грн. ), у межах якого на користь Товариства стягнуто 266.656,10 грн., що підтверджується випискою з рахунку Товариства від 10.09.2019 року. Сума боргу за виконавчим провадженням № 57979341 складає 165.062,05 грн.

Загальна сума грошових вимог боржника перед кредитором на підставі зазначених вище судових рішень визнана місцевим судом у розмірі 337.855,70 грн .

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема пояснень приватного виконавця наданого на запит суду та матеріалів виконавчого провадження від час здійснення виконавчих дій державним виконавцем було реалізовано майно боржника, а саме обладнання для переробки насіння соняшника в кількості 19 одиниць та двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до протоколу № 428209 проведення електронних торгів від 27.08.2019 року ціна продажу обладнання склала 334.369, 19 грн. Сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно після відрахування гарантійного внеску організатору торгів склала 317.650, 73 грн., яка була перерахована на рахунок приватного виконавця для подальшого розподілу для погашення сум за зведеним виконавчим провадженням.

Згідно пояснень приватного виконавця на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11095/18 від 08.10.2018 року перераховано 303, 36 грн. та 42.476, 86 грн., а на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11096/18 від 05.11.2018 року 31.548, 36 грн.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження сума внесена переможцем електронних торгів за придбане майно (кватиру) після відрахування гарантійного внеску організатору торгів склала 760.000, 00 грн., яка була перерахована на рахунок приватного виконавця для подальшого розподілу для погашення сум за зведеним виконавчим провадженням.

Згідно пояснень приватного виконавця на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11095/18 від 08.10.2018 року перераховано 927, 79 грн. та 129.908,77 грн., а на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11096/18 від 05.11.2018 року 96.485,7 грн.

Таким чином на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11095/18 від 08.10.2018 року перераховано 173.616, 78 грн., а на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11096/18 від 05.11.2018 року 128.034, 06 грн.

Отже, загальна сума грошових вимог боржника перед кредитором на підставі зазначених вище судових рішень визнається судом у розмірі 302.860, 96 грн. та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у другу чергу.

Боржник стверджує, що кредитором за результатами зведеного виконавчого провадження було отримано 944.306, 11 грн., в зв'язку з чим розмір коштів, що підлягають поверненню боржнику складає 512.587, 96 грн.

Матеріалами справи встановлено, що в рамках виконання в зведеному виконавчому провадженні перебували виконавчі листи видані на виконання трьох рішень Дніпровського районного суду міста Києва, а саме від 05.11.2018 року у справі № 755/11096/18 (заборгованість за договором № 16/ФК від 26.05.2017) з на суму 183.240, 43 грн.; від 08.10.2018 року у справі № 755/11095/18 (заборгованість за договором 13/ФК від 03.04.2017 року) на суму 248.477,72 грн. та від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19, (заборгованість за договором від 23.02.2017 року № 12/ФК) на суму 707.992, 44 грн.

Як встановлено вище, на виконання рішень Дніпровського районного суду міста Києва № 755/11095/18 від 08.10.2018 року та № 755/11096/18 від 05.11.2018 року приватним виконавцем стягнуто 301.650, 84 грн.

Крім того, у відповідності до матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця останнім також перераховано кредитору 450.327, 75 грн. на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року у справі № 755/4515/19 скасоване заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року.

На думку боржника, після скасування рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року у справі № 755/4515/19 у ОСОБА_1 припинився обов'язок щодо виконання зазначеного рішення та сплати на користь кредитора 707.992, 44 грн. Про що боржник і зазначав кредитору в своїх зверненнях, зокрема в листі від 21.05.2021 року з вимогою повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 512.587, 96 грн.

Суд звертає увагу на те, що боржник не ставив питання щодо повернення коштів, а наголошував на зарахуванні стягнутих державним виконавцем на виконання скасованого рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2020 року у справі № 755/4515/19 коштів в рахунок загальної заборгованості боржника перед кредитором.

Кредитор щодо такого зарахування заперечував, в зв'язку з чим подав до суду заяву про зміну кредиторських вимог, в якій визначив розмір заборгованості боржника перед ним без врахування рішення суду.

Арбітражний керуючий в своїх поясненнях відносно цієї частини вимог зазначив, що вважає хибним висновок боржника стосовно того, що у ОСОБА_1 припинився обов'язок щодо виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10.12.2019 року у справі № 755/4515/19, оскільки станом на дату розгляду справи справа № 755/4515/19 призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, передана до господарського суду міста Києва, згідно ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 09.11.2020 року.

На думку арбітражного керуючого боржником обрано невірний спосіб захисту, щодо повернення коштів, оскільки це є окремим провадженням щодо стягнення безпідставно отриманих коштів.

В даному випадку суд погоджується з позицією арбітражного керуючого та кредитора та вважає за необхідне зазначити, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає здійснення зарахувань кредиторських вимог в рахунок погашення боргу боржника перед одним із кредиторів, за наявності відкритої відносно боржника справи про банкрутство. Це порушує загальні принципи введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства та права інших кредиторів на задоволення своїх вимог за рахунок активів боржника.

Скасування рішення суду на підставі якого приватним виконавцем проведено стягнення відповідних сум фактично нівелює підставу такого стягнення і надає боржнику можливість вчинити дії щодо повернення стягнутих в примусовому порядку коштів і відповідно поповнити свої активи для розрахунків з кредиторами.

Щодо договору 1-ФК, судом встановлено наступне.

26.07.2016 року між ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'ОК" ТОВ "Фінансова допомога" і Компанія" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір про надання фінансового кредиту № 1/ФК (Договір № 1/ФК), за умовами якого Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові фінансовий кредит, забезпечений іпотекою нерухомого майна, а саме: садовий будинок загальною площею 249,7 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 889812580366, номер запису про право власності: 13950257.

У відповідності до пункту 2.1. Договору № 1/ФК кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів з банківського рахунку Кредитодавця на банківський рахунок Позичальника або готівкою з каси Кредитодавця в день укладення Сторонами цього Договору одноразово на всю суму або частинами (траншами) за будь-яким графіком на розсуд Позичальника.

В абзаці 2 вказаного вище пункту Договору № 1/ФК зазначено, що під поняттям "Поточна заборгованість" тут і далі за текстом цього Договору розуміється сума коштів, термін сплати якої настав на відповідну (зазначену за текстом) дату (термін), чи яка повинна бути сплачена на виконання окремих умов цього Договору. Поточна заборгованість розраховується з суми Кредиту, процентів за користування Кредитом, пені за прострочення виконання зобов'язань, витрат на страхування Предмета застави (за необхідності), необхідних витрат на сплату податків, у відношенні до яких Кредитодавець є податковим агентом Позичальника, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання тощо.

Пунктом 2.2. Договору № 1/ФК передбачено, що детальні умови надання, користування та повернення Кредиту, порядок нарахування процентів та графік платежів, наведені у Додатку № 1 до Цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

У пункті 2.3. Договору № 1/ФК вказано, що Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю всю суму Кредиту, сплатити нараховані проценти та можливу пеню за користування Кредитом, інші платежі, передбачені цим Договором, не пізніше зазначеного в пункті 1.5. Додатку № 1 терміну, при цьому, якщо датою повернення Кредиту є неробочий для Кредитодавця день, то дата повернення переноситься на перший наступний за таким неробочим днем робочий день Кредитодавця. Моментом повернення Кредиту вважається день зарахування на банківський рахунок Кредитодавця всієї суми Кредиту, процентів та можливої пені, інших платежів, передбачених цим Договором.

У пункті 1.5. Додатку № 1 до Договору № 1/ФК вказано, що дата повного повернення суми Кредиту та нарахованих процентів є 01.07.2016 року.

Тобто, в додатку № 1 до Договору № 1/ФК від 26.07.2016 року дата повного повернення кредиту і нарахованих відсотків визначена раніше ніж дата укладення договору, надання першого траншу і навіть підписання самого Додатку № 1 до договору.

Як зазначено вище, Договір № 1/ФК був підписаний сторонами 26.07.2016 року, при цьому і в Додатку № 1 від 26.07.2016 року до Договору і в Додатку № 2 від 15.12.2016 року до Договору в п. 1.5 сторонами вказано, що дата повного повернення суми кредиту і нарахованих відсотків 01.07.2016 року.

Суд вважає, що визначення у розділі "Дата повного повернення суми кредиту та нарахованих процентів" технічною помилкою (опискою) - 01.07.2016, оскільки дата повного повернення суми кредиту та нарахованих процентів не може настати раніше, ніж був укладений Договір надання кредиту та відповідно перераховані кошти.

При цьому, встановлюючи реальні наміри сторін щодо встановлення дати повного повернення суми кредиту та нарахованих процентів суд звертає увагу на наступні обставини.

Додатком 1 від 26.07.2016 року та Додатком 2 від 15.12.2016 року до Договору № 1/ФК чітко визначено строк дії договору та термін його дії, а саме 341 день та до 01.07.2017 року.

В даному контексті, якщо порахувати 341 день від дати укладення договору 26.07.2016 року то кінцевим терміном його дії буде саме 01.07.2017 року.

Також, суд звертає увагу на визначення в п. 4 Додатку № 2 до Договору кінцевого періоду погашення кредиту, який встановлено 30.06.2017 року.

Між іншим в матеріалах справи наявний Договір № 1 застави обладнання від 15.12.2016 року, укладений між кредитором і товариством з обмеженою відповідальністю "МБМ-ГРУП" на забезпечення виконання боржником зобов'язань за Договором № 1/ФК, в якому зазначено, про обов'язок боржника повернути кредит у розмірі 3.250.000, 00 грн. саме до 01.07.2017 року.

У зв'язку з цим, суд вважає доведеним факт того, що сторонами свідомо узгоджено дату остаточного повернення кредиту і відсотків - 01.07.2017 року.

Підтвердженням належного виконання кредитором умов Кредитного договору та перерахування боржнику кредитних коштів у повному обсязі підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. В матеріалах справи наявні письмові заяви боржника, а також копії платіжних доручень.

Кредитор визначає заборгованість боржника за Договором № 1 /ФК в розмірі 9.280.977, 37 грн., з яких 3.249.964 грн. - основний борг, 3.933.185, 20 грн. - заборгованість по нарахованим але не сплаченим відсоткам, 705.923, 27 грн. - інфляційне збільшення боргу, 700.300, 46 грн. - пеня за несвоєчасно сплачений кредит, 691.604, 44 грн. - пеня за несвоєчасно сплачені відсотки.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується боржником, що станом на дату звернення з кредиторськими вимогами до суду розмір заборгованості за основним зобов'язанням складав 3.249.964 грн.

Заперечення боржника стосовно невизнання вказаних вимог зводився лише до того, що сторонами не було узгоджено остаточний термін погашення заборгованості і відсотків.

Зазначені доводи не знайшли свого підтвердження під час нового розгляду і спростовані матеріалами справи, в зв'язку з чим кредиторські вимоги в частині основного боргу в розмірі 3.249.964 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Відповідно до пп. 2.4.1-2.4.2 п. 2.4 Договору № 1/ДФ проценти за користування кредитом нараховуються на залишок кредитної заборгованості до повного погашення Позичальником перед Кредитодавцем всіх своїх грошових зобов'язань за цим Договором за кожний день фактичного строку користування кредитом, не враховуючи перший день надання Кредиту (траншу) та враховуючи останній день користування кредитними коштами. Процентні ставки за користування кредитом можуть бути змінені виключно на умовах цього договору. Тип процентних ставок та їх розмір наведені в Додатку № 1 (п.3).

Незалежно від фактичного строку користування Кредитом, мінімальний строк користування, за яким нараховуються проценти, становить один календарний день.

Проценти сплачуються Позичальником згідно з графіком, наведеним в Додатку № 1 (п.4). Позичальник має право сплачувати проценти за всі попередні та поточний періоди з випередженням зазначеного графіку, враховуючи черговість зарахування грошових коштів, що наведена в Додатку №1 (п.5). У разі закінчення строку дії цього договору але наявності у Позичальника заборгованості щодо повернення суми Кредиту (повністю або частково). На таку суму кредитної заборгованості будуть нараховуватись проценти по ставці 1% за кожний день фактичного строку користування кредитом.

Таким чином умовами договору сторони передбачили порядок та строки нарахування відсотків, визначивши їх відповідний розмір як під час дії договору та і після закінчення його дії.

При цьому, як вбачається з наданого кредитором розрахунку, відсотки за користування кредитом нараховані за період з 19.08.2016 року по 14.09.2020 року з визначенням відсоткової ставки за весь період нарахування в розмірі 0, 0950%.

Вказаний розмір відсоткової ставки передбачений п. 4 Додатку № 1 та в подальшому п. 4 Додатку № 2 до договору 1/ДФ та обмежений терміном дії Договору -01.07.2017 року.

Звертаючись з кредиторськими вимогами, як вказано вище, Товариство з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом після закінчення строку кредитування до дати звернення до суду (01.07.2017 року -14.09.2020 року) не змініючі відсоткову ставку, при цьому посилаючись на приписи ст.625 Цивільного кодексу України.

Су не погоджується з таким нарахуванням з огляду на наступне.

Питання можливості нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії кредитного договору та відповідно строку кредитування неодноразово було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13, постанова від 23.05.2018 року № 910/1238/17, постанова від 28.03.2018 року № 4444/9519/12, постанова від 31.10.2018 року № 202/4494/16-ц, постанова від 04.02.2020 року № 912/1120/16) і у постановах неодноразово вказувалось про те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Кредитор, заявляючи вимоги до боржника стосовно відсотків за користування кредитора між іншим посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України, однак відповідний розрахунок проводить у збільшеному розмірі, який сторонами не узгоджувався в договорі.

Як вказано вище, договором визначено, що у разі закінчення строку дії цього договору але наявності у Позичальника заборгованості щодо повернення суми Кредиту (повністю або частково) на таку суму кредитної заборгованості будуть нараховуватись проценти по ставці 1% за кожний день фактичного строку користування кредитом.

Однак відповідач не заявляв вимог з урахуванням визначеного пункту договору, а посилався на положення п. 4 Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору № 1/ДФ та ст. 625 Цивільного кодексу України.

При цьому визначений в договорі розмір відсотків не відповідає правовій природі відсотків річних за користування кредитом ні передбаченим ст. 1048 Цивільного кодексу України ні ст..625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне здійснити перерахунок заявлених кредиторських вимог в частині нарахування відсотків за користування кредитом після закінчення строку кредитування у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин визнанню підлягають відсотки за користування кредитом за уточненим розрахунком суду, за період дії кредитного договору в розмірі 714.649, 57 грн. та після закінчення строку кредитування 312.876, 73 грн.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлений факт прострочення боржником виконання грошового зобов'язання перед кредитором вимоги кредитора в частині інфляційних втрат підлягають визнанню в повному обсязі за розрахунком кредитора, який відповідає приписам діючого законодавства та перевірений судом на суму 705.923, 27 грн.

Відповідно до пп. 2.4.3 п. 2.4 Договору № 1/ДФ за прострочення виконання грошових зобов'язань перед Кредитодавцем за цим договором Позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в п. 1.9 Додатку № 1, за кожен день коли мало місце прострочення виконання. Пеня нараховується на суму невиконаних вчасно зобов'язань. Зобов'язання із сплати суми нарахованої на умовах цього пункту виникає у Позичальника з першого дня, коли матиме місце порушення ним строків виконання грошових зобов'язань перед Кредитодавцем.

Відповідно до п. 1.9 Додатку 1 та п. 1.9 Додатку 2 за Договором 1/ДФ пеня за прострочення Позичальником виконання зобов'язань за договором визначена в розмірі 1 % в день.

Кредитором заявлено вимоги щодо визнання його кредитором боржника на суму пені за порушення строків розрахунків за основним зобов'язанням та за зобов'язанням по сплаті відсотків за період з 15.09.2019 року по 14.09.2020 року. При цьому кредитором відповідний розрахунок здійснено не у відповідності до умов п. 1.9 Додатку 1 та п. 1.9 Додатку 2 за Договором 1/ДФ, а виходячи з визначеної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи встановлений факт прострочення виконання умов Договору 1/ДФ щодо своєчасного повернення кредитних коштів, суд вважає обґрунтованим нарахування пені на основне зобов'язання в розмірі визначеному кредитором. Нарахування пені виходячи із облікової ставки, визначеної Національним банком України відповідає положенням діючого законодавства і не перевищує розмір визначений договором.

Таким чином кредиторські вимоги в частині нарахованої пені підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів, однак за уточненим розрахунком суду в розмірі 697.870, 59 грн.

При цьому, суд відхиляє вимоги кредитора щодо нарахованої пені на несвоєчасно сплачені відсотки.

Кредитор здійснює нарахування на нараховані відсотки за період з 14.09.2019 року по 14.09.2020 року, тобто після припинення строків кредитування, при цьому розмір відсотків ним визначений за відсотковою ставкою, визначеною умовами п. 4 Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору № 1 /ДФ.

Судом встановлено, що нарахування відсотків поза межами строку кредитування відбувається у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим нарахування пені, визначеної умовами договору на відсотки нараховані поза межами строку дії договору є безпідставним.

Діючим законодавством не передбачено нарахування пені на відсотки визначені ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки самі по собі відсотки за вказаною статтею підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання і нарахування на такі відсотки пені, як додаткового виду відповідальності є необґрунтованим.

Таким чином, вимоги кредитора за Договором 1/ДФ підлягають визнанню частково на загальну суму 5.681.284, 16 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" та ТОВ "Фінансова допомога і Компанія" та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань до Договором № 1/ФК укладено Договір іпотеки від 28.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Копійкою В.В., зареєстрований в реєстрі за № 1781 (надалі по тексту Договір іпотеки).

Предметом іпотеки за вказаним договором відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 Договору є Садовий будинок за номером 26, загальною площею249, 7 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, "Укрдіпроцукор" садове товариство (Дніпровський район), вул. Садова, 31, а також земельна ділянка загальною площею 0, 0605 га, яка розташована за адресою: місто Київ, Дніпровський район, вул. 31 Садова, ділянка 26 с/т "Укріпроцукор",кадастровий номер: 8000000000:66:509:0015, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Вартість предмета іпотеки станом на 22.07.2016 року становить 4.024.460, 00 грн.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Законодавцем в абз. 3 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

За змістом ч. 6 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

В постанові від 17.06.2020 року по справі № 905/2028/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на підставі аналізу ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. За вказаного суд касаційної інстанції визнав правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що вимоги кредитора є забезпеченими лише в частині вартості предмета застави, а залишок вимог вважається незабезпеченим.

У цій же постанові суд касаційної інстанції вказав, що такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 15.05.2018 року у справі № 902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч.2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

При цьому судом враховано, що в даному провадженні боржник є одночасно і боржником за основним зобов'язанням та майновим поручителем, а отже в даному конкретному випадку суд має керуватись положенням ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

За викладених обставин, вимоги ПТ "Універсальний ломбард "Грошович'Ок" ТОВ "Фінансова допомога і Компанія" за Договором 1/ФК є часткового забезпеченими у погодженому сторонами розмірі предмету застави на суму 4.024.460, 00 грн., в той час як решта вимог на суму 1.656.824, 16 грн. підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості.

Відповідно до пп. 2.4.6 п. 2.4 Договору № 1/ФК зарахування грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок Кредитодавця чи були внесені Позичальником або третіми особами готівкою на банківський рахунок Кредитодавця здійснюється у черговості, наведеній в Додатку № 1 (п. 5).

Відповідно до п. 5 Додатку № 1 та п. 5 Додатку № 2 до Договору 1/ФК зарахування грошових коштів, здійснюється в наступній черговості:а) погашення понесених кредитодавцем витрат з тих, що підлягають відшкодуванню; б) погашення суми нарахованої пені; в) погашення в повному обсязі суми процентів за графіком за всі попередні періоди (якщо така заборгованість має місце) та суми процентів за графіком в поточному періоді за весь період чи за відповідну кількість днів у разі дострокового погашення всієї суми кредиту; г) погашення в повному обсязі частини суми кредиту за графіком за всі попередні періоди (якщо така заборгованість має місце) та частини суми кредиту, що підлягає сплаті в поточному періоді; д) погашення в повному обсязі несплаченого залишку розрахункових сум процентів за попередні періоди; е) погашення суми кредиту з надлишкових коштів платежу, що перевищують поточну заборгованість.

Відповідно до ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

В зв'язку з викладеним та положеннями договору щодо черговості зарахування платежів вимоги кредитора до боржника щодо пені на суму 697.870, 59 грн., інфляційних нарахувань на борг в розмірі 705.923,27 грн., відсотки нараховані в період до 01.07.2017 року на суму 714.649,57 грн., а також частина основного боргу в сумі 1.906.016, 57 грн. покриваються межами забезпечення і включаються до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені вимоги, інші вимоги включаються до реєстру вимог кредиторів в другу чергу задоволення.

Посилання боржника на наявності підстав для застосування строків позовної давності відносно основного боргу і відсотків не приймається судом.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки судом встановлено узгодження сторонами кінцевого терміну дії Договору № 1/ФК і відповідно повернення коштів і сплати відсотків 01.07.2017 року, то строк позовної давності для пред'явлення вимог за цим договором тривав до 01.07.2020 року.

Матеріалами справи встановлено, що 21.06.2020 року кредитор звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до боржника про стягнення заборгованості за Договором № 1/ФК і ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/9443/20 відкрито провадження по справі за вказаним позовом, в зв'язку з чим вести мову про пропуск кредитором строку позовної давності при зверненні до боржника з кредиторськими вимогами за вказаним договором безпідставно.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що боржник проводив часткову оплату заборгованості за визначеними Додатком №1 та Додатком №2 до Договору № 1/ФК відсотками з порушенням визначених в них строків та сум. Здійснення оплати свідчить про визнання ним свого зобов'язання та відповідно переривання строку давності. Кредитор наголошує, що остання сплата боржником процентів відбулась 03.04.2017 року, а отже боржник визнавав та виконував взяті на себе зобов'язання.

Відносно відсотків нарахованих після 01.07.2017 року строк позовної давності в будь-якому випадку не пропущений, враховуючи тривалий характер порушення, який визначений загальним строком позовної давності в три роки та відповідно зверненням кредитора до Дніпровського районного суду міста Києва за стягненням заборгованості за Договором № 1/ФК 21.06.2020 року.

Щодо заявленої кредитором заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 14/ФК від 23.04.2017 року судом встановлено, що відповідно до п. п. 1.1 п. 1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Сума фінансового кредиту 235000 грн.; дата надання фінансового кредиту згідно заяви/заяв клієнта; строк користування фінансовим кредитом - 129 днів; дата повернення фінансового кредиту - 26.08.2017; процент за користування кредитом - 289,72 грн. в день. Сума користування фінансовим кредитом 36.315,07 грн. Всього до погашення - 271.315, 07 грн.

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Договору річна відсоткова ставка складає 45,00085% річних або 0,12329% в день від суми кредиту. Загальна вартість кредиту за умови своєчасної сплати кредиту складає 36.315, 07 грн. та включає процент за користування кредитом, визначений п. 1.2 Договору у розмірі 36.315,07 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту (п. 1.1 Договору), дія Договору автоматично продовжується на контрольований термін - 30 календарних днів до 25.09.2017.

При порушенні строків (термінів) повернення кредиту (під час контрольного строку) Позичальник у відповідності до п. 4.2 Договору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування кредитом у розмірі 0,12329% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що кредитор свої зобов'язання за Договором виконав та перерахував боржнику 235.000, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які надані кредитором до матеріалів заяв.

Визначаючи розмір своїх кредиторських вимог до боржника з урахуванням поданої 02.07.2021 року заяви про уточнення кредиторських вимог до боржника за договором № 14/ФК кредитор просив визнати йог кредитором на суму 695.372, 20 грн.. з яких 235.000, 00 грн. основний борг, 358.975, 47 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 21.04.2017 року по 14.09.2020 року в розмірі 358.975, 47 грн., втрати від інфляції нараховані на суму основного боргу в розмірі 50.759, 06 грн., а також пеня нарахована за несвоєчасно сплачений кредит в розмірі 50.637, 67 грн.

З поданого кредитором розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом розраховувались ним за ставкою 0, 12329 в день від суми кредиту за весь період проведення розрахунку, у відповідності до положень п. 1.2 Договору № 14/ФК.

Суд не погоджується з таким нарахуванням здійсненим кредитором.

Як встановлено вище, сторонами в договорі передбачено, що річна відсоткова ставка складає 45,00085% річних або 0,12329% в день від суми кредиту. Загальна вартість кредиту за умови своєчасної сплати кредиту складає 36.315, 07 грн. та включає процент за користування кредитом, визначений п. 1.2 Договору у розмірі 36.315,07 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту (п. 1.1 Договору), дія Договору автоматично продовжується на контрольований термін - 30 календарних днів до 25.09.2017.

При порушенні строків (термінів) повернення кредиту (під час контрольного строку) Позичальник у відповідності до п. 4.2 Договору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування кредитом у розмірі 0,12329% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином сторони в договорі передбачили розмір відсотків, який підлягає сплаті боржником кредитору за користування кредитом як під час дії договору так і під час контрольного строку на який продовжено дію договору в разі порушення строків розрахунку.

Тобто розрахунок відсотків за ставкою 0, 12329% є вірним в період з 21.04.2017 року по 25.09.2017 року і з урахуванням перерахування кредитором боржнику коштів частинами та складає 45.093, 02 грн.

В іншій частині нарахування відсотків підлягають застосуванню приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема щодо визначення розміру відсотків, правове обґрунтування такого нарахування викладене вище, при розгляді кредиторських вимог за Договором 1/ФК.

Таким чином нарахування відсотків за користування кредитом поза межами дії договору в період з 26.09.2017 року по 14.09.2020 року здійснюється судом за ставкою 3 % річних від простроченої суми на складає 20.943, 23 грн.

Також, на думку суду вірним є розрахунок кредитора щодо нарахування інфляційних втрат за весь період прострочення, що відповідає і положенням договору (п. 4.2) та ст. 625 Цивільного кодексу України. Вимоги кредитора щодо визнання втрат від інфляції визнаються судом в повному обсязі на суму 50.759, 06 грн.

В зв'язку з викладеним вимоги кредитора за Договором 14/ФК визнаються на загальну суму 351.795, 31 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів другої черги.

Щодо заявленої кредитором заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 17/ФК від 10.07.2017, судом встановлено наступне.

Кредитор у своїй заяві як на підставу виникнення заборгованості перед ним у боржника посилається на Договір № 17/ФК від 10.07.2017, однак належних доказів укладення цього договору з боржником не надав, посилаючись на непідписання проекту договору Боржником. Однак, і судового рішення в якості визнання судом укладеним цього договору кредитором також не надано до матеріалів кредиторської заяви.

Під час судового розгляду в зв'язку з не підписанням сторонами Договору № 17/ФК, кредитор наголошував на безпідставності отриманих коштів боржником, не заперечував щодо таких доводів кредитора і боржник.

Суд зазначає, що відповідно до платіжного доручення № 136 від 11.07.2017 року кредитор перерахував на рахунок боржника грошові кошти у розмірі 150.000, 00 грн. Зважаючи на відсутність договірних відносин кредитора і боржника стосовно перерахованої суми грошових коштів, суд вважає, що ці кошти набуті боржником безпідставно, а тому він зобов'язаний повернути ці кошти кредитору у відповідності до ст. 1212 Цивільного Кодексу України. Крім того, з врахуванням приписів ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 11.07.2017 року по 14.09.2020 року стягненню з боржника на користь кредитора підлягає 3% річних - 14.313,70 грн; інфляційні збитки - 32.581,43 грн, а всього 196.895, 13 грн, з яких: повернення безпідставно отриманих коштів - 150.000,00 грн.

Посилання боржника на безпідставне нарахування відсотків річних і інфляції на вказану суму, в зв'язку з не визначенням сторонами дати їх повернення, що унеможливлює застосування ст. 625 Цивільного кодексу України не приймається судом.

Оскільки вказані кошти отримані боржником безпідставно, що і не заперечується самим боржником, то і відповідно обов'язок щодо їх повернення виник у боржника відразу ж з дати їх отримання і в зв'язку з чим нарахування відсотків річних і інфляції за прострочення такого повернення є правомірним саме з дати отримання коштів.

Таким чином вимоги кредитора за Договором № 17/ФК визнаються судом на загальну суму 196.895, 13 грн. та в повному обсязі включаються до 2 другої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо заявленої кредитором заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 12/ФК від 23.02.2017 року, судом встановлено.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Сума фінансового кредиту 335.000, 00 грн; дата надання фінансового кредиту згідно заяви/заяв клієнта; строк користування фінансовим кредитом - 129 днів; дата повернення фінансового кредиту - 01.07.2017; процент за користування кредитом - 413,03 грн в день. Сума користування фінансовим кредитом 50.881,79 грн. Всього до погашення - 385.881,79 коп.

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 Договору річна відсоткова ставка складає 45,00085% річних або 0,12329% в день від суми кредиту. Загальна вартість кредиту за умови своєчасної сплати кредиту складає 50.881,79 грн. та включає процент за користування кредитом, визначений п. 1.2 Договору у розмірі 50.881,79 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту (п. 1.1 Договору), дія Договору автоматично продовжується на контрольований термін - 30 календарних днів до 31.07.2017 року. При порушенні строків (термінів) повернення кредиту (під час контрольного строку) Позичальник у відповідності до п. 4.2 Договору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування кредитом у розмірі 0,12329% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що кредитор свої зобов'язання за Договором виконав та перерахував боржнику 335.000, 00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які надані кредитором до матеріалів заяви.

Щодо заявленої кредитором грошової суми у розмірі 31.389,14 грн. у якості пені за несвоєчасну сплату боргу за Договором № 12/ФК, суд зазначає наступне.

В доповненнях, що надійшли до суду 25.02.2021 року кредитор просить суд визнати його кредитором боржника за Договором 12/ФК на суму пені в розмірі 31.389, 04 грн.

Визначаючи розмір своїх кредиторських вимог до боржника з урахуванням поданої 02.07.2021 року заяви про уточнення кредиторських вимог до боржника (дата прийняття судом оскаржуваної ухвали) за договором № 12/ФК кредитор просив визнати його кредитором на суму 972.457, 34 грн.. з яких 335.000, 00 грн. основний борг, заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 23.02.2017 року по 14.09.2020 року в розмірі 534.117, 00 грн., пеня на суму 31.389, 04 грн., втрати від інфляції нараховані на суму основного боргу в розмірі 71.951, 3 грн.

Однак, в розрахунку, доданому до уточнень кредитором 31.389, 04 грн. визначена як 3% річних нарахована за період 01.08.2018 року по 14.09.2020 року.

З поданого кредитором розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом розраховувались ним за ставкою 0, 1233 в день від суми кредиту за весь період проведення розрахунку, у відповідності до положень п. 1.2 Договору № 14/ФК.

Суд не погоджується з таким нарахуванням здійсненим кредитором.

Як встановлено вище, сторонами в договорі передбачено, що річна відсоткова ставка складає 45,00085% річних або 0,12329% в день від суми кредиту. Загальна вартість кредиту за умови своєчасної сплати кредиту складає 50881,79 грн. та включає процент за користування кредитом, визначений п. 1.2 Договору у розмірі 50.881,79 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту (п. 1.1 Договору), дія Договору автоматично продовжується на контрольований термін - 30 календарних днів до 31.07.2017.

При порушенні строків (термінів) повернення кредиту (під час контрольного строку) Позичальник у відповідності до п. 4.2 Договору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування кредитом у розмірі 0,12329% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином сторони в договорі передбачили розмір відсотків, який підлягає сплаті боржником кредитору за користування кредитом як під час дії договору так і під час контрольного строку на який продовжено дію договору в разі порушення строків розрахунку.

Тобто розрахунок відсотків за ставкою 0, 12329% є вірним в період з 23.02.2017 року по 31.07.2017 року з урахуванням перерахування кредитором боржнику коштів та складає 62.859, 41 грн.

В іншій частині нарахування відсотків підлягають застосуванню приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема щодо визначення розміру відсотків, правове обґрунтування такого нарахування викладене вище, при розгляді кредиторських вимог за Договором 1/ФК.

Таким чином нарахування відсотків за користування кредитом поза межами дії договору в період з 01.08.2017 року по 14.09.2020 року здійснюється судом за ставкою 3 % річних від простроченої суми на складає 31.397, 17 грн., що і було здійснено кредиторам в поданих розрахунках, однак останній помилково двічі нарахував відсотки на суму боргу і відповідно до п. 4.2 Договору і відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Також, на думку суду вірним є розрахунок кредитора щодо нарахування інфляційних втрат за весь період прострочення, що відповідає і положенням договору (п. 4.2) та ст. 625 Цивільного кодексу України. Вимоги кредитора щодо визнання втрат від інфляції визнаються судом в повному обсязі на суму 71.951, 30 грн.

В зв'язку з викладеним вимоги кредитора за Договором 14/ФК визнаються на загальну суму 501.207, 88 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів другої черги.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Також, судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, а роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ["Cantoni v. Frace", заява № 17862/91, §31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, §65)].

Крім того, суд керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що грошові вимоги документально підтверджені, суд дійшов висновку включити їх до реєстру вимог кредиторів на суму 7.038 .247,44 грн., з яких: 4.204 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 3.009.583,44 грн. - до другої черги; 4.024.460 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Визнати Повне товариство "УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЛОМБАРД "ГРОШОВИЧ'ОК" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова допомога" і Компанія" (ідентифікаційний код 40485181) кредитором по відношенню до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 7.038 .247,44 грн., з яких: 4.204 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 3.009.583,44 грн. - до другої черги; 4.024.460 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

2.У визнанні решти вимог відмовити.

3.Ухвала набрала чинності з дати її прийняття та підлягає оскарженню в установленому Законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 30.10.2023.