номер провадження справи 18/104/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
31.10.2023 Справа № 908/1298/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький тепловозоремонтний завод” про видачу дублікатів наказів про примусове виконання рішення у справі № 908/1298/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький тепловозоремонтний завод” (вул. Демократична, 73, м. Запоріжжя, 69067)
до відповідача державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
про стягнення 1979054,52 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.22 у справі №908/1298/22 (суддя Левкут В.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький тепловозоремонтний завод” 1738800,00 грн основного боргу, 24295,56 грн 3% річних, 215958,96 грн інфляційних втрат та 29685,82 грн судового збору, всього 2008740,34 грн.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.22 у справі № 908/1298/22 14.02.23 видано відповідний наказ.
Крім того, додатковим рішенням від 07.12.22 частково задоволено заяву ТОВ “Запорізький тепловозоремонтний завод” ” та стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” на користь ТОВ “Запорізький тепловозоремонтний завод” 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 07.12.22 у справі № 908/1298/22 14.02.23 видано відповідний наказ.
Постановою Центрального апеляційного господарського суд від 18.07.23 рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.22 у справі № 908/1298/22 залишено без змін.
13.10.23 через систему «Електронний суд» від позивача ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» надійшла заява про видачу дублікатів наказів від 14.02.23. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що судові накази від 14.02.2023 про примусове виконання рішення та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/1298/23 були подані на виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві, яким відкрито виконавче провадження № 71152273 та № 71154471 відповідно. В ході проведення виконавчих дій виконавцем було стягнуто в межах виконавчого провадження №71152273 суму в розмірі 1 532 983,70 грн, та в межах виконавчого провадження №71154471 суму в розмірі 11 447,35 грн. Отже, станом на 13.10.23 заборгованість за виконавчими провадженнями №71152273 складає 475 756, 64 грн, та №71154471 складає 3 552, 65 грн. В подальшому, за повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва №761/14227/23 в рамках кримінального провадження № 7202300220000011 було вилучено матеріали виконавчих проваджень №71152273 та №71154471, в тому числі оригінали наказів Господарського суду Запорізької області, що на думку державного виконавця є перешкодою у виконанні рішень суду.
На підставі по доповідної записки судді Левкут В.В. від 23.10.23 та розпорядження керівника апарату суду №П-673/23 від 23.10.23 у зв'язку з перебуванням судді Левкут В.В. у відпустці в період з 25.10.23 по 19.11.23 здійснено повторний автоматизований розподіл заяви про видачу дублікатів судових наказів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.23 заяву про видачу дублікатів судових наказів у справі №908/1298/22 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Розглянувши матеріали справи №908/1298/22 та заяву ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод»», суд дійшов висновку про її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Разом з тим, згідно зі ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як свідчать матеріали справи та зазначено у відповідних наказах у справі №908/1298/22, рішення та додаткове рішення набрали законної сили 18.01.23, а наказ може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Таким чином, заяву про видачу дублікатів наказів подано в межах встановленого законом строку для пред'явлення наказів до виконання.
При цьому суд враховує наступні висновки Касаційного господарського суду Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №18/1147/11 зауважив, що аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є:
- втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо);
- звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12).
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Колегія суддів зазначає, що для мети отримання дублікату наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому було видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду по справі № 916/922/16 сформулював наступні висновки щодо порядку видачі дубліката виконавчого документа:
- Умовою видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
- Під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
КГС ВС дійшов такої думки виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу.
Таким чином, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат за умови його вилучення у виконавця, сплати судового збору за видачу дубліката наказу та у разі звернення із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При цьому, суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.
Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або поновлення за рішенням суду.
Як свідчить доданий до заяви лист Шевченківського ВДВС у місті Києві наразі матеріали виконавчого провадження з виконання наказів суду у даній справі вилучено і виконавцем не зазначено про повне виконання наказів суду у даній справі та завершення виконавчого провадження з виконання наказів, а зазначено про видачу розпорядження щодо перерахування коштів і переривання строків вчинення виконавчих дій.
Боржником в свою чергу, доказів повного виконання рішень суду у даній справі та завершення виконавчого провадження з виконання наказів суду у справі не надано.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши надані заявником докази, а також те, що строк пред'явлення наказів до виконання не закінчився, а також те, що судові рішення підлягають обов'язковому виконанню, заява ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» про видачу дублікатів судових наказів від 14.02.23 у справі № 908/1298/22 судом задовольняється.
Керуючись ст. 234, ч. 1 п. 19. підпункту 19.4 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ТОВ «Запорізький тепловозоремонтний завод» про видачу дублікатів судових наказів від 14.02.23 у справі №908/1298/22 задовольнити.
Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 14.02.23 у справі № 908/1298/22 про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький тепловозоремонтний завод” (вул. Демократична, 73, м. Запоріжжя, 69067; ідентифікаційний код 40297125) 1738800,00 грн. (один мільйон сімсот тридцять вісім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу, 24295,56 грн. (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять грн. 56 коп.) 3% річних, 215958,96 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн. 96 коп.) інфляційних втрат та 29685,82 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 82 коп.) судового збору.
Видати дублікат наказу Господарського суду Запорізької області від 14.02.23 у справі № 908/1298/22 про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький тепловозоремонтний завод” (вул. Демократична, 73, м. Запоріжжя, 69067; ідентифікаційний код 40297125) 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Ця ухвала є невід'ємною частиною дублікатів наказів Господарського суду Запорізької області № 908/1298/22 від 14.02.23.
Копію даної ухвали направити стягувачу (разом з оригіналами дублікатів наказів) та боржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 31.10.23 та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя В.Л. Корсун