Постанова від 25.10.2023 по справі 908/2252/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2252/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023 (суддя Ніколаєнко Р.А.; повне судове рішення складено 30.05.2023) у справі № 908/2252/22

за заявою Компанії «MBR Metals OU», Tallinn, Estonia

про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Запоріжжя,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство в розмірі 6183604,86 грн основного боргу (еквівалент 1268007,86 доларів США та 391367,55 євро), 234920,47 грн трьох процентів річних (еквівалент 5929,12 доларів США та 458,00 євро) і 1143277,27 грн пені (еквівалент 28854,98 доларів США та 2228,94 євро).

Заява кредитора про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ґрунтується на невиконанні Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» зобов'язання з оплати вартості отриманого відповідно до умов договору товару.

Ухвалою від 02.05.2023 Господарський суд Запорізької області, окрім іншого, частково задовольнив заяву про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» у справі № 908/2252/22, визнавши грошове зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» зі сплати 5368,00 грн судового збору (перша черга), основної суми боргу у розмірі 61836704,86 грн (четверта черга), трьох процентів річних у сумі 234920,47 грн (четверта черга) і 794860,83 грн пені (шоста черга). Вимоги щодо виконання боржником грошових зобов'язань зі сплати 348416,14 грн пені (шоста черга) місцевий господарський суд відхилив.

Відмову у задоволенні грошових вимог щодо визнання обов'язку боржника зі сплати 348416,14 грн пені, місцевий господарський суд обґрунтував положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, які обмежують строк нарахування пені шістьма місяцями.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023 у справі № 908/2252/22 в частині відхилення грошових вимог кредитора скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким визнати грошове зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Металургійний завод «Азовсталь» зі сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» пені у повному обсязі - у сумі 1143277,27 грн.

Скаржник вважає, що при визначенні строку, за який кредитором нарахована пеня, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки застосовуючи встановлене частиною шостої статті 232 Господарського процесуального кодексу України шестимісячне обмеження строку нарахування пені, не врахував положень розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, який Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 234 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Скаржник зазначає, що строк виконання зобов'язання з оплати вартості отриманого товару у боржника настав у період запровадження карантину, тому нарахування пені за більший період, ніж зазначено у частині шостій статті 232 Господарського кодексу України, є правомірним.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Розпорядник майна Приватного підприємства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Розпорядник майна вважає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не відповідає закріпленому у статті 8 Конституції України принципу верховенства права, оскільки наслідком його прийняття стала руйнація регулювання суспільних відносин стосовно граничного строку нарахування пені у господарських зобов'язаннях, закріпленого у частині шостій статті 232 Господарського кодексу України.

Арбітражний керуючий зазначає, що укладаючи договір, невиконання якого стало підставою для нарахування спірної суми пені, боржник покладався на принцип передбачуваності цивільного законодавства, тобто вважав узгодженим шестимісячний строк нарахування пені, який після прийняття вищевказаного Закону фактично став необмеженим, що є порушення принципу справедливості суспільних відносин, як однієї з засад права.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023 у справі № 908/2252/22.

У судовому засіданні 25.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (покупець) 08.05.2015 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» (продавець) контракт № 089LО-1, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами договору товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» у період з січня 2021 року по лютий 2022 року поставило Приватному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» товар загальною вартістю 1268007,86 USD і 391367,55 EUR.

Ухвалою від 21.12.2022 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі № 908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» звернулося до Господарського суду Запорізької області з грошовими вимогами до боржника у справі № 908/2252/22, які ґрунтуються на неналежному виконанню Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» зобов'язань зі сплати вартості отриманого за контрактом № 089LО-1 від 08.05.2015 товару.

У заяві про визнання грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» зазначає, що сума основного боргу становить 6183604,86 грн, яка еквівалентна 1268007,86 доларів США та 391367,55 євро, три проценти річних складають 234920,47 грн, що є еквівалентом 5929,12 доларів США та 458 євро, а нарахована пеня становить 1143277,27 грн, що еквівалентно 28854,98 доларам США та 2228,94 євро.

Ухвалою від 02.05.2023 Господарський суд Запорізької області задовольнив грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» стосовно суми основного боргу і трьох процентів річних у повному обсязі, а щодо нарахованої кредитором пені задовольнив частково, відхиливши 348416,44 грн, що і стало причиною спору.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом розгляду у даній справі є грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод», заявлені у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані неналежним виконанням боржником умов контракту № 089LО-1 від 08.05.2015 в частині повної і своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими заявлені вимоги щодо наявності у боржника зобов'язання зі сплати основної суми боргу у розмірі 61836704,86 грн і трьох процентів річних у сумі 234920,47 грн, нарахованих кредитором відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України. Вимоги в частині визнання зобов'язання боржника сплатити нараховану кредитором пеню, місцевий господарський суд задовольнив частково.

Скаржник не оскаржує судове рішення про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» в частині основної суми боргу і трьох процентів річних і не заперечує момент виникнення грошового зобов'язання, з початку якого розрахована пеня.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» не погоджується з оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні у повному обсязі заяви щодо визнання грошових вимог за сумою нарахованої пені.

Враховуючи вищевикладене, предметом апеляційного перегляду є встановлення додержання місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права при визначенні періоду, за який нарахована пеня у даному випадку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із частиною другою, третьою статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Положеннями пункту 7.2 контракту № 089LО-1 від 08.05.2015 сторони передбачили, що у разі порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нарахована пеня).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За неналежне виконання Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» зобов'язань зі сплати вартості отриманого за контрактом № 089LО-1 від 08.05.2015 товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» нарахувало пеню у загальному розмірі 28845,98 USD і 2228,94 EUR, що за курсом НБУ на момент подання заяви з грошовими вимогами еквівалентно 1143277,27 грн.

Пеня нарахована кредитором окремо за поставку кожної партії товару за період з травня 2022 року по 20 грудня 2022 року - день, який передує даті введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Боржник не заперечує ні дати отримання товару, ні його загальну вартість, ні наявність заборгованості по його оплаті.

Водночас частково визнаючи грошові вимоги в цій частині, місцевий господарський суд застосував встановлені положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України обмеження при визначенні періоду заборгованості, за який може бути нарахована неустойка.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, зазначила, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Апеляційним господарським судом встановлено, що сторони контракту № 089LО-1 від 08.05.2015 не визначили строк нарахування пені за прострочення з оплати вартості поставленого товару, тому за загальним правилом, нарахування встановленої пунктом 7.2 контракту пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання з оплати вартості кожної партії товару мало бути виконане.

Водночас пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020.

У період за який нарахована пеня, у даному випадку це з травня 2022 року по 20 грудня 2022 рік, на всій території України тривав карантин, тому дія Закону України № 540-IX від 30.03.2020 фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що положення пункту 7 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, надають заявнику право нараховувати пеню за неналежне виконання умов вищевказаного контракту понад шестимісячний період, встановлених положеннями частини шостої статті 232 Господарського кодексу України обмежень.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для зміни ухвали місцевого господарського суду у відповідній частині.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати скаржника щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, покладаються на боржника.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023 у справі № 908/2252/22 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.05.2023 у справі № 908/2252/22 змінити.

Резолютивну частину ухвали щодо ухвалення рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» про визнання грошових вимог викласти у наступній редакції:

«Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» (найменування чеською мовою: Vitkovicke slevarny, spol. s.r.o.; вул. Галасова, 2904/1, Вітковіце, 703 00 м. Острава, Чеська Республіка, код ЄДРПОУ 62304992) у повному обсязі, а саме: 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору (перша черга); 61836704,86 грн (шістдесят один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч сімсот чотири гривні 86 копійок) основного боргу та 234920,47 грн (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять гривень 47 копійок) трьох процентів річних (четверта черга); 1143277,27 грн (один мільйон сто сорок три тисячі двісті сімдесят сім гривень 27 копійок) пені (шоста черга)».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Південне шосе, 89/12, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітковицький ливарний завод» (найменування чеською мовою: Vitkovicke slevarny, spol. s.r.o.; вул. Галасова, 2904/1, Вітковіце, 703 00 м. Острава, Чеська Республіка, код ЄДРПОУ 62304992) 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 00 копійок) витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 31.10.2023

Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ

Суддя О. ІВАНОВ

Суддя В. МОРОЗ