Справа № 139/725/23
Провадження № 3/139/355/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в будинку АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
УСТАНОВИЛА:
Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 258723 від 07.10.2023 про те, що він, керуючи 07 жовтня 2023 року о 19-ій годині по вул. Тімірязєва (біля будинку № 38) в смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області автомобілем «ВАЗ 2108» (номерний знак НОМЕР_1 ), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на паркан. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 вміняється порушення п. 12.1 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді свою вину не визнав і пояснив, що того дня, в обідню пору у нього зламався його автомобіль неподалік від будинку № 38 на вулиці Тімірязєва в смт Муровані Курилівці. Він сам не зміг завести автомобіль, а друзі, до яких він мав їхати на зустріч, не змогли його звідти відбуксирувати, оскільки не мали із собою троса. Тому він залишив ТЗ припаркованим біля тротуару, а сам поїхав з друзями у с. Вищеольчедаїв, де відмічали зустріч з друзями, які мобілізовані до ЗСУ і приїхали додому у відпустку. Ввечері біля 19-ої години друзі знову підвезли його до місця стоянки автомобіля, він забрав звідти деякі свої речі і пішов додому. Не далеко відійшовши, він згадав, що в автомобілі, який не зачиняється, залишилися документи, а тому повернувся до нього, але ТЗ уже не було на місці. Спочатку він подумав, що автомобіль хтось викрав, а тому побіг у напрямку по вулиці Тімірязєва, куди був направлений автомобіль. Однак, знайшов його у провулочку. У автомобіля уже були розбиті передня ліва фара і ліве крило, за кермом нікого не було. Не розуміючи ситуації, він сів за кермо, і почав діставати документи (вони були за козирком). Через кілька хвили по тому до автомобіля підійшли ОСОБА_2 із сином і почали звинувачувати його у пошкодженні автомобілем їхнього паркану. Він заперечував свою вину, а тому ті викликали поліцію. Ніхто не хотів прислухатися до його пояснень, що він не керував транспортним засобом у момент його зіткнення з парканом, і що, можливо, автомобіль самовільно покотився в паркан.
За клопотанням ОСОБА_1 (а.с. 13) під час розгляду справи були допитані як свідки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, свідок ОСОБА_4 показав суду, що 07.10.2023 він мав зустріч на ринку із ОСОБА_1 і вони домовились про спільний відпочинок у с. Вищеольчедаїв. Приблизно о 14-ій годині ОСОБА_5 зателефонував до нього і попросив приїхати за ним, оскільки він не може завести свого автомобіля. ОСОБА_1 чекав на нього біля автомобіля на вулиці Тімірязєва в смт Муровані Курилівці і попросив відбуксирувати його додому, однак траса не було ні у ОСОБА_6 , ні у нього самого, а тому ОСОБА_7 залишив автомобіль на вулиці. У с. Вищеольчедаїв вони вдвох і ще один товариш відмічали зустріч, розпивали спиртні напої. Біля 19-ої години дружина товариша підвезла ОСОБА_6 до автомобіля, він забрав звідти сумку і пішов додому, а вони поїхали додому в с. Вищеольчедаїв. Наступного дня ОСОБА_1 по телефону розповів, що автомобіль самовільно покотився і зіткнувся із парканом біля будинку, пошкодивши і паркан і ліве автомобільне крило.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав: 07.10.2023 він із сином заливали бетоном площадку біля свого будинку по АДРЕСА_2 . Приблизно біля 19-ої години, коли вони з сином уже мили руки біля колонки, почули як щось гримнуло по їхньому паркану. Вони не могли одразу вийти на вулицю, оскільки хід до однієї хвіртки був залитий свіжим бетоном, а інша, яка виходить у провулочок, була зачинена на ключ. Поки вони знайшли ключ і відчинили хвіртку, минуло біля 10-ти хвилин. Присвітивши ліхтариками, вони із сином побачили, що неподалік біля їх паркану стоїть авто, за кермом сидить ОСОБА_1 , ліві крило і фара на автомобілі розбиті, а дві секції їхнього паркану - пошкоджені. Він почав звертатися до ОСОБА_1 , почув від того запах алкоголю, почав висловлювати до нього претензії, але той повторював, що він не винен. Син викликав поліцію, вони зафіксували пошкодження паркана і автомобіля, склали схему ДТП і протоколи на ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_3 зауважив, що не бачив, хто саме керував автомобілем, і не чув звук двигуна автомобіля до моменту удару по паркану, двигун і світло фар в автомобілі були вимкнені.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, вона відбулася на вул. Тімірязєва в смт Муровані Курилівці біля будинку № 38. Згідно зі схемою автомобіль «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться біля вказаного будинку: відстань від лівого переднього колеса до паркану будинку 1,5 м. При цьому сам автомобіль знаходиться на лінії розташування паркану. У схемі зазначено, що автомобіль має наступні пошкодження: пошкоджене ліве переднє крило, ліва фара, передній бампер, капот, лобове скло.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які вони надавали поліцейським, які зазначили, що того вечора, після зіткнення автомобіля з парканом біля їхнього будинку, вони виявили за кермом транспортного засобу ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, у них виникла суперечка, а тому вони викликали поліцію.
Разом з тим, допитані під час судового розгляду справи свідки, а також сам ОСОБА_1 заявляли, що ОСОБА_1 не міг керувати автомобілем, оскільки від обідньої пори його двигун не могли завести (свідок ОСОБА_3 заявив, що не чув роботу двигуна і ознак, що він працював перед зіткненням з парканом).
Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Стаття 124 КУпАП визначає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Узгодженими між собою поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 спростовується обставина, що на той момент автомобіль міг бути приведений в рух за допомогою двигуна. Частково ця обставина підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_3 , який заявив, що не чув роботу двигуна автомобіля ОСОБА_1 . ОСОБА_1 наполягає, що автомобіль міг самовільно покотитися в паркан, або ж хтось сторонній придав йому руху, поки він відійшов від нього в протилежному напрямку.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю ( ст. 252 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Як зазначено вище, на ствердження факту події вміненого правопорушення суду надано: протокол серії ААД № 258723 від 07.10.2023 про адміністративне правопорушення та його копію (тобто особі, щодо якої його складено, він не вручався і не направлявся); схема місця ДТП (а.с. 3) із фото таблицею (а.с. 6, 7) та пояснення ОСОБА_3 (вони повністю співпадають із тими, що він надав у суді) та ОСОБА_8 . Пояснення від ОСОБА_1 не відбиралися, а зроблена відмітка, що він «надасть пояснення в суді».
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, доказами протиправної поведінки ОСОБА_1 , наслідками якої стало складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 258723 від 07.10.2023, є лише фіксація у схемі та на фото обстановки, що мала місце після зіткнення автомобіля з парканом.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під час судового розгляду справи не здобуто достатньо доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108» (номерний знак НОМЕР_1 ) 07 жовтня 2023 року о 19-ій годині по вул. Тімірязєва біля будинку № 38 в смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області. При цьому суд також враховує, що схема місця ДТП і фото фіксація ушкоджень автомобіля та паркана ніяким чином не підтверджує обставину, що ОСОБА_1 керував ТЗ на момент такої події.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).
Завданням кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Встановлені під час розгляду справи обставини не підтверджують достовірність викладених у протоколі даних про подію вміненого правопорушення 07 жовтня 2023 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Так, в рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Враховуючи принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, приходжу до висновку, що поданими до суду матеріалами не доведено належними доказами подію вчинення ОСОБА_1 о 19-ій годині 07 жовтня 2023 року ДТП.
У разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись ст.ст. 124, 221, 247, 283, 284, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя : ____________