Справа № 717/1379/23
Номер провадження2/717/230/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2023 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судових засідань Ковальчук А.А.,
позивач ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явилася,
представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася,
відповідач ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явився,
представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання з'явився.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) і до досягнення донькою 23 років, або припинення навчання.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці Чернівецької області цивільну справу в порядку спрощеного провадженя за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності.
Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила, що дочка позивачки та відповідача продовжує навчання, в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги з боку батьків. Позивачка ніде не працює, тому вона не може повністю забезпечити матеріальні потреби дочки у зв'язку з її навчанням. Відповідач працездатний проходить службу за контрактом, тому має достатній дохід для матеріального забезпечення дочки, яка продовжує навчання та має витрати на одяг, їжу, оплату проживання, а відповідач має обов'язок її утримувати відповідно до ст.199 СК України.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав повністю та пояснив, що відповідач не має матеріальної можливості утримувати свою повнолітню дочку, так як він має значні матеріальні витрати на лікування свої неповнолітніх дітей, які мають складні хронічні захворювання, від другого шлюбу, а також несе витрати на утримання своє непрацездатної матері, яка має недостатній рівень пенсії та має ряд захворювань, які потребують лікування та у зв'язку з цим значних матеріальних затрат. Крім того дочка позивачки та відповідача не проживає з матірю - позивачкою, тому відповідно до ч.3 ст.199 СК України позивачка не має права на позов. Також позивачка безпідставно заявляє вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки правову допомогу позивачці надавали не адвокати, а інші правники. Відповідач сприяв своїм статусом учасника бойових дій тому, що дочка навчається на державному замовленні, при народженні у відповідача двох дітей в іншому шлюбі, він не звертався із заявами про зменшення аліментів на дочку, тому відповідач на належному півні піклувався та піклується про свою дочку.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , є батьком повнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 від 04.08.2005 року, яка в даний час продовжує навчання та є студенткою 2 курсу 2023/24 навчальногороку1-го медичного факультету та навчається на денній формі навчання за держзамовленням Буковинського державного медичного університету з 01.09.2023 року по 31.08.2024 року, що підтверджується довідкою № 1876 від 23.10.2023 року, виданої Буковинським державним медичним університетом та студентським квитком . Дочка оплачує проживання в гуртожитку № 4 кімната 316, що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.3199807307.1.
Згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу та не утримує свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
Отже між сторонами склалися правовідносини з приводу утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання і відповідачем порушуються права позивача та дитини на утримання.
Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або)у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є працездатним та проходить військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, що підтверджується довідкою від 05.08.2022 року № 72 10 територіального вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, тобто є працездатним.
Судом також враховується, що у відповідача на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, які мають хронічні захворювання та в зв'язку з цим відповідач повинен нести матеріальні витрати в зв'язку з хворобами дітей.
Згідно з частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В матеріалах справи відсутні, а відповідач та його представник в порушення ч.1 ст.81 ЦПК України не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що у відповідача на утриманні перебуває його мати ОСОБА_6 . Зокрема, відповідач та його представник не надали суду жодного доказу, який би підтверджував ту обставину та факт, що ОСОБА_6 є матір'ю відповідача ОСОБА_3 .
Суд відхиляє доводи відповідача та його представника проте , що позивачка не мала права на звернення з даним позовом, так як повнолітня дитини не проживає з нею, оскільки такі доводи спростовуються довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 від 01.08.2019 року № 71, виданою сільським головою села Росошани Кельменецького району Чернівецької області, витягом з реєстру територіальної громади від 24.10.2023 року, з якого вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 є АДРЕСА_1 , а згідно паспорта громадянина України позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 її зареєстроване місце проживання також АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач не надав доказів, що він є непрацездатним та не має можливості утримувати свою повнолітню дочку, враховуючи наявність на утриманні відповідача двох неповнолітніх дітей, які мають хронічні захворювання, суд вважає, що позов слід задовольнити частково і з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), до досягнення ОСОБА_5 двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
Згідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні часу з якого слід стягати аліменти суд враховує, що заява направлена позивачкою до суду 21.07.2023 року.
Суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки з наданого позивачкою договору № 07072302 про надання правової допомоги вбачається, що позивачці правову допомогу надавав не адвокат.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 757/13974/21-ц вказав, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об'єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України ( пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо інших судових витрат суд враховує, що згідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд також враховує, що у даному випадку позивачку, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, а тому судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог. Мінімальний розмір судового збору за позовами майнового характеру на момент подання позову до суду згідно закону України „Про судовий збір» визначено в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, тому з відповідача на користь держави слід стягнути 715,33 грн судового збору, тобто пропорційно до задоволеної частини вимог.
На підставі ст. ст. 191, 199, 200,201 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 209, 258, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь позивача ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 21 липня 2023 року і до досягнення ОСОБА_5 , двадцяти трьох років.
Право на отримання аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_5 навчання.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в розмірі 1/6 частки від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2023 року в Україні, що становить 1116 (одна тисяч сто шістнадцять ) гривень 67 (шістдесят сім) копійок в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 33 (тридцять три) копійки судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 31.10.2023 року.
Суддя Телешман О.В.