Справа № 716/1253/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2023 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.,
з участю
секретаря судових засідань Якимик К.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Старостинського округу №5 с.Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Старостинського округу №5 Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької областіпро встановлення факту родинних відносин, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить, зокрема житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 . Вказане спадкове майно ОСОБА_3 відповідно до заповіту від 10.12.2018 заповіла їй. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом після смерті ОСОБА_3 , немає.
Зазначає, що спадщину після смерті ОСОБА_3 позивачка прийняла вчасно, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавицею за однією адресою, однак у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок нотаріусом було відмовлено, оскільки позивачкою не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді згаданого житлового будинку, а також докази, які б підтверджували факт проживання позивачки із спадкодавицею на день її смерті.
Поряд з цим, при вивченні нотаріусом поданих позивачкою документів, необхідних для оформлення спадкових прав, було виявлено відсутність відомостей про батька у актовому записі про народження покійної ОСОБА_3 .
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримали заявлені позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Старостинського округу №5 с. Ржавинці, в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, покази свідків, врахувавши заяву представника відповідача, приймаючи до уваги безумовне визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданий 25.11.2021 (а.с.13).
Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий 24.11.1970, а також свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 22.10.1989 (а.с.25).
10.12.2018 ОСОБА_3 склала заповіт у відповідності до якого усе своє майно, що буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось заповіла ОСОБА_1 (а.с.15).
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку при спадкуванні за заповітом згідно приписів ст. 1241 ЦК України, не встановлено.
Відповідно до ч.ч. 1, 1 ст. ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка, маючи намір оформити свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом, подала до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Малітовської Т.М. заяву про прийняття спадщини у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , проте у видачі свідоцтва про право на вказане спадкове майно їй було відмовлено.
Із змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.10.2022 (а.с.16) вбачається, що спадкоємиця звернулася до нотаріальної контори після закінчення 6-місячного строку, встановленого для прийняття спадщини, не перебуваючи при цьому на реєстраційному обліку по місцю останнього проживання померлої ОСОБА_3 на день її смерті, що на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України давало б їй право вважатися такою, що прийняла спадщину, та не надала правовстановлюючі документи, які б підтвердили право власності померлої на спадковий будинок.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Як вбачається із копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 27.09.2002 Заставнівським РВ УМВС в Чернівецькій області (а.с.10), позивачка на день смерті матері ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно абз. 1 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Той факт, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала із спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 в судовому засіданні підтверджується письмовими відомостями Старостинського округу №5 с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області Юрковецької сільської ради від 23.03.2023 № 270, за якими позивачка ОСОБА_1 фактично проживала без реєстрації за вищевказаною адресою разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , здійснювала за нею догляд по день смерті, вони вели спільне господарство та були пов'язані спільним побутом (а.с.24).
Відповідно до змісту ст. 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені юридичні факти, зокрема, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на день смерті останнього.
З огляду на наведене, враховуючи, що позивачкою доведено факт постійного проживання зі своєю матір'ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що такий факт необхідно встановити.
Одночасно, судом встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 здійснювала та здійснює догляд та утримання по даний час будинковолодіння, в якому постійно проживала померла.
За відомостями виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (а.с.22) житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , однак документи про право власності на вказаний будинок не видавалися.
На день смерті останнього разом із ним в одному будинку проживала його донька ОСОБА_3 , яка за життя вступила в управління домогосподарством, однак не встигла оформити своїх спадкових прав, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
Той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували між собою у родинних відносинах, як батько та донька, в судовому засіданні підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Факт перебування останніх у родинних зв'язках додатково підтверджується довідками Старостинського округу №5 с.Ржавинці Юрковецької сільської ради від 11.11.2022 (а.с.19-21).
Згідно роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.
Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин породжують юридичні наслідки для позивачки у вигляді реалізації спадкових прав, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заявлені вимоги в частині встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.
Щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 у відповідності до приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавицею та такою, що в порядку спадкування за заповітом претендує на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 .
Також судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 набув право власності на спірний житловий будинок, проте його не оформив належним чином. Чого після його смерті не зробила і його спадкоємиця ОСОБА_3
Старостинський округ №5 с. Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, як відповідач по справі, пред'явлений позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верхового Суду України викладених у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин, суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а протилежного судом не встановлено, тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261-1265, 1268, 1269, 1270, 1272, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 206, 235, 247, 259, 263 - 265, 273,315, 354, 355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, як батька та доньки, між ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, актовий запис про смерть №14 від 08.02.1996, та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис про смерть №209 від 25.11.2021.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із спадкодавицею ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, а саме станом на 23.11.2021.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок, загальною площею 48,60 кв.м. та житловою площею 33,90 кв. м., що зазначений в плані під літ "А", з господарськими будівлями та спорудами, а саме: вбиральню під літ. "Б", огорожу №1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис про смерть №209 від 25.11.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Дата складення повного судового рішення: 30.10.2023
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ