Справа № 635/5329/21
Провадження № 1-кп/635/51/2023
УХВАЛА
26 жовтня 2023 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 3 ст. 185 КК України, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, може вчинити тиск на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються ОСОБА_4 , відповідає особі обвинуваченого та позбавляє його можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду. При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор просив суд врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого, відсутність офіційних джерел доходу, відсутність належного нагляду з боку родичів та близьких.
Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Перебуваючи на свободі, перешкоджатиме розгляду кримінального провадження шляхом не з'явлення за викликом до суду та необґрунтовано затягуватиме строк розгляду кримінального провадження у суді. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінують обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого, який раніше судимий, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, та позбавляє його можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду. Тому зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, пояснив, що у розшуку не перебував, ризики прокурором не доведені, з 17.06.2021 перебуває під вартою, добровільно з'явився в поліцію, не ухилявся, має місце реєстрації.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримала думку підзахисного, пояснивши, що наведені прокурором ризики не існують, обвинувачений має постійне місце реєстрації, міцні соціальні зв'язки, батька пенсіонера, який потребує його допомоги, в умовах сізо у обвинуваченого погіршився стан здоров'я, та він потребує лікування.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження застосування до ньогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснивши, що у розшуку не перебував, працював неофіційно вантажником, має соціальні зв'язки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримала думку підзахисного, пояснила, що ризики прокурором не підтверджені, просила обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2021 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 липня 2021 року.
В подальшому запобіжний захід відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався Харківським районним судом Харківської області та Полтавським районним судом Полтавської області, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2023 року на 60 днів - до 29 жовтня 2023 року включно.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2021 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 16 серпня 2021 року.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 неодноразово продовжувався Харківським районним судом Харківської області та Полтавським районним судом Полтавської області, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2023 року на 60 днів - до 29 жовтня 2023 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 29 жовтня 2023 року.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 29 жовтня 2023 року.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Щодо клопотання прокурора в частині запобіжного заходу ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку тримання під вартою, а саме ризику можливості обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які санкції статей кримінального закону передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої та у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. У суду відсутні підстави вважати про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, обвинувачений не має місця роботи або навчання, а також законного джерела доходів, судом також не встановлено наявності будь-яких інших зв'язків обвинуваченого з державою.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого, у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, за відсутності у останнього міцних соціальних зв'язків, є об'єктивні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох умисних тяжких злочинів, має ряд судимостей, в тому числі за злочини проти власності, офіційно не працевлаштований, законних джерел заробітку не має. Вказані обставини в сукупності об'єктивно свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, його репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки,а також ту обставину, що потерпілі та свідки не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність зазначених ризиків у їх сукупності виправдовує тримання обвинуваченого під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.
Щодо клопотання прокурора в частині запобіжного заходу ОСОБА_5 суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу,оцінивши в сукупності тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його особу, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати.
Так, у суду відсутні підстави вважати про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, оскільки останній не має постійного місця проживання та місця роботи, а також законного джерела доходів, судом також не встановлено наявності будь-яких інших зв'язків обвинуваченого з державою.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого, у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, за відсутності у останнього міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, є об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується в крадіжках, поєднаних з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, на думку суду у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, та який об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що останній обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів проти власності, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел заробітку не має.
Вказані обставини в сукупності об'єктивно свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Об'єктивність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_5 та обставин кримінального провадження.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, відсутність у них міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки,а також ту обставину, що потерпіла та свідки у кримінальному провадженні не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність зазначених ризиків у їх сукупності виправдовує тримання обвинуваченого під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
За вказаних підстав, строк тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити на 60 днів, залишивши без змін раніше визначений розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжити на шістдесят днів - до 24 грудня 2023 року включно.
Раніше визначений розмір застави залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченими в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Повний текст ухвали оголошено 31.10.2023.
Суддя ОСОБА_1