Справа №953/6050/22
Провадження №1-кп/635/449/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченої - ОСОБА_6
секретар судових засідань ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001005 від 01.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення прокурору обвинувального акту, затвердженого 25.07.2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001005 від 01.05.2022, як такого, що не відповідає вимогам КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначила, що обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, затверджений 25 липня 2023 року заступником керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , відповідно до якого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, не відповідає вимогам ст. 109, 291 КПК України. Вказала на те, що, у порушення вимог ч. 4 ст. 291 КПК України прокурором одночасно з переданням обвинувального акту до суду не вручено його копію та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 . У зв'язку з чим, органом досудового розслідування були порушені вимоги кримінального процесуального закону і ОСОБА_6 фактично не було пред'явлено обвинувачення. Крім того, в порушення вимог ч.1 ст. 384 КПК України, прокурором ОСОБА_6 не роз'яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, оскільки вона обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. В обвинувальному акті у порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутнє формулювання обвинувачення, оскільки у врученому ОСОБА_6 обвинувальному акті викладено лише частину тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого вона підозрювалася, а також зазначено правову кваліфікацію, що на думку захисника, є неприпустимим. Одночасно з цим захисник вказала, що сторона обвинувачення не виконала вимоги КПК України щодо роз'яснення суті обвинувачення, характеру та причин обвинувачення. Вважає, що ОСОБА_6 формально не набула статусу підозріваної та обвинуваченої, оскільки їй було вручено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111-2 КК України у КП №22022220000001005 від 01.05.2022, при цьому обвинувальний акт спочатку було вручено за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.111-2 КК України, хоча стаття 111-2 КК України не містить частини 2, а потім змінено на ч.2 ст.111 КК України, в чому й полягає не конкретність, яка позбавляє можливість розуміти, в чому саме обвинувачується ОСОБА_6 та на підставі яких доказів (які також не зазначено в обвинувальному акті), що порушує право обвинуваченої знати, в чому вона обвинувачується та захищатися в належний спосіб. Неконкретність обвинувачення позбавляє обвинувачену можливості захищатися в належний спосіб, оскільки суть пред'явленого обвинувачення в цій частині їй не зрозуміла.
Обвинувачена у підготовчому судовому засіданні підтримала захисника.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання про повернення обвинувального акту, вважав за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту, оскільки він відповідає вимогам ст.ст. 291, 292 КПК України.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор з метою зміни правової кваліфікації діяння з ч. 1 ст. 111-2 КК України на ч. 2 ст. 111 КК України змінив обвинувачення в суді.
Діючий КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).
З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 КПК складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення.
Вимогами ч. 2 ст. 338 КПК України встановлено, що копії обвинувального акту надаються зокрема обвинуваченому, його захиснику. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з права людини допускається можливість зміни або доповнення обвинувачення у суді, якщо при цьому забезпечується належне і своєчасне інформування обвинуваченого про пред'явлене йому обвинувачення, а також надається можливість здійснення його права на захист практичним та ефективним способом і у належний строк.
Відповідно до журналу судового засідання у судовому засіданні, яке відбулось 25 липня 2023 року прокурор надав копії обвинувального акту обвинуваченій та її захиснику, після чого суд роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_6 суть зміненого обвинувачення та відклав розгляд справи з метою надання стороні обвинувачення можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. Обвинувачена ОСОБА_6 відмовилась підписати розписку про отримання копії обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням.
Отже, при зміні обвинувачення прокурором був дотриманий порядок зміни обвинувачення, передбачений вимогами ст. 338, 341 КПК України, а також було дотримано право на захист обвинуваченої ОСОБА_6 .
Згідно із ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
У відповідності до ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Таким чином, закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення"); 3) формулювання обвинувачення.
Відповідно до сталої судової практики важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків сторони обвинувачення, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Відштовхуючись від зазначеного розуміння формулювання обвинувачення, слідчий, прокурор при викладенні даного блоку інформації повинні виходити з кримінально-правової концепції розуміння складу злочину. Тобто, наведені фактичні дані у своїй сукупності повинні створювати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою (постанова Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16).
Тобто у формулюванні обвинувачення повинні бути відображені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: час, місце спосіб та наслідки вчинення кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, вказівку на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інші.
З наданого до суду обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням вбачається, що зазначені вимоги при його складанні дотримані та зі змісту вбачається, що він містить всі наведені складові, зокрема формулювання обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення -це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Отже, при складанні обвинувального акту прокурор має право викласти в ньому ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими та на підставі цього на свій розсуд здійснити кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначена обставина відповідно до положень ст. 291 КПК України не може бути підставою для висновку суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням в зазначеному кримінальному провадженні при викладені фактичних обставин справи та формулюванні обвинувачення стосовно ОСОБА_6 прокурором зазначено ті обставини вчинення кримінального правопорушення, які він вважає встановленими.
При цьому посилання на неконкретність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення не приймаються до уваги, оскільки з викладеного в обвинувальному акті формулювання обвинувачення можливо зрозуміти, у чому саме вона обвинувачується.
За таких обставин суд вважає, що доводи захисника в цій частині є безпідставними.
Фактичні дані, що містяться в обвинувальному акті, у своїй сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, при цьому визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреції органу досудового розслідування та прокурора. Посилання захисника на те, що в обвинувальному акті йдеться про припущення прокурора про нібито вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, не може бути підставою для повернення обвинувального акту. Так питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення вирішуються судом при ухваленні вироку в нарадчій кімнаті.
Суд також враховує висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Окрім того, у клопотанні про повернення обвинувального акту захисник вказує, що обвинувачення у цій справі не висунуто і стороною обвинувачення не роз'яснено суті обвинувачення.
Разом з цим, суд звертає увагу, що роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення закріплено в статті 348 КПК України, є елементом процедури судового розгляду та полягає в тому, що після оголошення обвинувачення головуючий роз'яснює обвинуваченому суть обвинувачення.
Вимоги щодо роз'яснення слідчим і прокурором суті обвинувачення особі, якій воно висунуте, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить.
Також захисник як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору посилається на те, що до обвинувального акту в порушення вимог ч. 4 ст. 291 КПК України не долучений реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченої про отримання копії обвинувального акту.
Суд зазначає, що додатки до обвинувального акту, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування, лише долучаються до обвинувального акту, тобто не є його частиною чи складовою.
Водночас реєстр матеріалів досудового розслідування не може бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання, оскільки КПК України не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для прийняття судом рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Крім того, твердження сторони захисту про невручення обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням обвинуваченій ОСОБА_6 є безпідставними та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відомостями, що містяться в журналі судового засідання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу захисника, що у підготовчому провадженні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченої, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті. Завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогам КПК України обвинувального акту та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження - судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001005 від 01.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3