Справа № 643/6965/23
Провадження № 2/643/2848/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2023 м.Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Осадчого О.В.,
за участю секретаря Ткачова Д.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
24 липня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Савченко О.О. звернулась до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 20.10.2023 сторони перебувають у зареєстрованому Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції шлюбі. Від спільного життя подружжя має двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння та розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Фактично шлюбні відносини між подружжям припинено, спільне господарство не ведеться, втрачено всі фізичні та духовні зв'язки. Подружжя проживає окремо більше року й шлюбних стосунків не підтримує, шлюб повністю і безповоротно розпався і відновленим бути не може, перебування у шлюбі носить формальний характер. Позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, оскільки наш шлюб відновленим бути не може.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31 липня 2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
18.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просив зупинити розгляд справи, надавши подружжю строк у 6 місяців для примирення. У випадку, якщо суд прийде до висновку про неможливість надання такого строку, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві представник позивача посилається на те, що відповідач має теплі почуття любові до своєї дружини. Крім того, він хоче зберегти сім'ю не стільки заради себе, а заради їхніх малолітніх дітей. На думку відповідача, діти не повинні страждати через невеличкі скандали між подружжям. Крім того, дружина не мають місця роботи. Через це вона самостійно не здатна забезпечити сталий матеріальний, духовний та психологічний розвиток дітей. Відповідач переконаний, що сварки між ним та дружиною не повинні зашкодити інтересам дітей. Вони повинні жити у дружній сім'ї, в гармонії та усвідомлювати правильну сімейну модель. Це можливо, але для цього потрібен час, поки подружжя зможе прийти до компромісів у своїх взаємовідносинах.
10.10.2023 до суду надійшла відповідь відзив у якій представник позивача підтримала позовні вимоги та просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення подружжю строку для примирення. Зазначила, що спільне проживання позивача з відповідачем стало неможливим саме через надмірно агресивну поведінку відповідача, зловживання алкоголем, постійні конфлікти, які він провокував на очах у дітей, сварки з позивачем та її матір'ю. Також відповідач почав застосовувати фізичне та психічне насильство до ОСОБА_3 та її матері, погрожувати їм вбивством на очах у дітей. Під час чергового конфлікту ОСОБА_4 розбив телефони позивача та її матері, вдарив лопатою по голові ОСОБА_7 , внаслідок чого позивач була змушена звернутися до поліції, а її мати - за медичною допомогою. Внаслідок цього інциденту в Італіїї було видано заборонний припис, відповідно до якого ОСОБА_4 заборонено наближатися до ОСОБА_3 . Вказані обставини унеможливлюють подальше спільне проживання та перебування у шлюбних відносинах, оскільки є небезпечним для життя та здоров'я позивача, має негативні наслідки для психіки дітей, які вимушені спостерігати за постійними конфліктами. Додала, що матеріальне забезпечення родини відповідачем не може бути підставою для відмови у розірванні шлюбу.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги посилаючись на викладені у позові та відповіді на відзив обставини. У наданні строку на примирення заперечувала, оскільки позивач категорично не бажає примиритись та це суперечить її інтересам.
Представник відповідача зазначив, що розірвання шлюбу є передчасним, вказав, що жодні заборонні приписи щодо ОСОБА_4 не застосовувались, наявність конфліктів нічим не підтверджена. У сторін є діти, його довіритель бажає зберегти шлюб. У зв'язку з цим просив надати сторонам строк на примирення терміном у 6 місяців.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про надання строку на примирення такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно із ст.240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Суд зазначає, що наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому, надання строку на примирення є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Підставою для надання строку для примирення являється бажання сторін зберегти сім'ю.
Представник відповідача просив надати час на примирення подружжя строком у 6 місяців посилаючись на те, що сторони мають спільних дітей, відповідач бажає зберегти шлюб, має почуття любові до дружини.
Разом з цим, позивач категорично не бажає зберегти шлюб з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу, вказує, що відповідач застосовував до неї фізичне насильство.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання строку для примирення, оскільки таке суперечитиме інтересам позивача та положенням ст.24 СК України, при цьому судом враховується, що дана справа перебуває на розгляді у суді більше 3 місяців та цього часу жодних позитивних зрушень у напрямку примирення подружжя не відбулося, фактичного контакту для примирення відповідач з позивачем не має, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про надання строку для примирення.
Керуючись ст.ст. 24, 111 СК України, ст.260, 261 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволені клопотання представника відповідача про надання строку на примирення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Осадчий