Справа № 214/2831/23
2/214/3032/23
РІШЕННЯ
Іменем України
30 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 18.10.2010, що виникла станом на 25.03.2023 у сумі 56 536,39 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, з яких: 46 265,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 271,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. В обґрунтування вимог зазначено про звернення відповідача до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим сторонами було підписано заяву № б/н від 18.10.2010. Відповідач ознайомилась з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Позивач умови договору виконав, надавши кредит відповідачу, однак остання умови договору виконувала неналежним чином, що призвело до виникнення кредитної заборгованості, яку позивач просить стягнути на свою користь.
Ухвалою суду від 16 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача АТ КБ "Приватбанк" просить проводити розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Представник відповідача адвокат Велегура М.І. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, проти вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.
В обґрунтування відзиву зазначено, що надані до суду позивачем документи не можуть бути допустимими доказами, оскільки завірені неналежним чином. Крім того, у доданому розрахунку до позовної заяви зазначена заборгованість починаючи з 01 листопада 2015 року по 25 березня 2023 року, тобто позивач ставить питання про стягнення заборгованості за 8 років, з перевищенням строку позовної давності, визначеної у статті 257 ЦК України. Так, розмір боргу за період з 01.11.2015 по 25.03.2023 становить 56 536,39 грн., за період з 01.11.2015 по 15.03.2020 становить 33 449,68 грн. Тому до стягнення підлягає сума у розмірі 23 086,71 грн. шляхом розрахунку 56 536,39 грн. - 33 449,68 грн., де 12 815,62 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10 271,09 грн. заборгованість за відсотками. У зв'язку з цим просить задовольнити вимоги частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму боргу 23 086,71 грн.
У відповіді на відзив представником позивача АТ КБ «Приватбанк» зазначено про порядок нарахування відсотків за кредитом та тіла кредиту та доповнено, що відповідно до Правил користування карткою, строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, от же строк перевипущеної картки відповідача до останнього дня 11/2024. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача до спливу строку позовної давності, а отже строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Тому наполягає на задоволенні вимог.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідно до укладеного договору № б/н від 18 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 18 - копія анкети-заяви).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею і банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомлена та погоджується з ними, що були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Доказів на спростування цього відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 22.05.2023 має заборгованість у сумі 56 536,39 грн. (а.с. 5-17), яка складається з наступного:
-46 265,30 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-10 271,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростувала, контррозрахунку боргу не надала. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором, не заявлялось.
Представником відповідача подано письмову заяву про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності за зверненням до суду.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За правилами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. У разі, коли суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги, є необґрунтованими, суд повинен відмовити у задоволенні такого позову саме з цієї підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс180).
Судом установлено, що сторони 30 липня 2021 року погодили строк дії кредитної картки до 11/24 (до того до 07/21, до 06/17, до 10/14, тощо) (а.с. 17 - довідка).
Користуючись кредитними коштами, ОСОБА_1 періодично сплачувала заборгованість за наданим кредитом, останні платежі вона здійснила 12.01.2022 на суму 2 171,38 грн., 15.02.2022 на суму 2 138,71 грн., 30.09.2022 на суму 11,19 грн. та 02.10.2022 на суму 10,00 грн., що ОСОБА_1 не заперечується і не спростовано (а.с. 60 - виписка).
На підтвердження обізнаності ОСОБА_1 щодо умов кредитування позивач надав суду довідку про умови кредитування з використання кредитної картки «Універсальна», яка містить відмітку про ознайомлення позичальника з фінансовими умовами надання послуг за допомогою кредитної картки 27 жовтня 2010 року.
У вказаній довідці про умови кредитування зазначено розмір щомісячного платежу (7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості), строк внесення щомісячного платежу (до 25-го числа місяця, наступного за звітним) тощо.
Отже, сторони у справі визначили умови щомісячного повернення кредиту, при цьому не фіксованими (ануїтетними) платежами, а залежно від залишку заборгованості, домовились про строк та термін закінчення кредитування, що відповідає останньому дню строку дії картки, зазначеному на її звороті. Відповідач повинен не пізніше останнього дня листопада місяця 2024 року повернути банку отримані від нього кредитні кошти у повному обсязі.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 628/3327/15 (провадження № 61-887св21).
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 та від 27 травня 2021 року у справі № 569/14514/17 (провадження № 61-650св19) дійшов висновку про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України).
Оскільки перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), тобто з 30 листопада 2024 року, то строк позовної давності за такою вимогою спливає 30 листопада 2027 року. Позивач звернувся до суду з позовом 25 квітня 2023 року, тобто у межах загального строку позовної давності.
При цьому суд також враховує положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Інших доводів на заперечення проти позову, стороною відповідача не заявлено.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 684,00 грн., сплачений ним при подачі позову, яку суд вважає можливим задовольнити.
Керуючись статями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором - повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором №б/н від 18.10.2010, що виникла станом на 25.03.2023 у сумі 56 536 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 39 коп., з яких 46 265 (сорок шість тисяч двісті шістдесят п'ять) гривень 30 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 10 271 (десять тисяч двісті сімдесят одна) гривня 09 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д).
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 30 жовтня 2023 р.
Суддя А.В. Ткаченко