Справа № 189/3946/23
2-о/189/161/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.10.2023 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту роботи заявника в КСП «Зоря», у ТОВ «Зоря», у ФГ «Сизон» за 1985-2000, 2000, 2001, 2008, 2009, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 року по теперішній час. Зі змісту даної заяви вбачається спір про право на призначення пільгової пенсії пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Приписами ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви (заяви у справах окремого провадження) без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження.
Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просить суд встановити факт роботи. Встановлення факту необхідно для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючисправу № 347/576/18про встановлення факту, що має юридичне значення, сформулював такі висновки.
Відповідно до пункту 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду в порядку окремого провадження в межах цивільного судочинства, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури, а у разі відмови відповідного органу у встановленні таких фактів - шляхом оскарження відповідного рішення УПФУ за правилами адміністративного судочинства.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови:від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження№ 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18) та від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 (провадження № 61-45995св18).
При цьому відповідно до ст. 186 ч. 5 ЦПК України слід роз'яснити заявнику, що визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, яким є орган Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні пенсії є юрисдикцією адміністративних судів згідно ст. 19 КАС України. Тобто такі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
А відтак, ОСОБА_1 необхідно звернутись до адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідного органу Пенсійного фонду України, в якому як самостійні вимоги заявити про встановлення відповідного факту, про визнання неправомірними дій щодо відмови в зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу, про зобов'язання зарахувати цей період роботи та призначити пенсію.
Враховуючи наведене, суддя доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі викладеного, ст.ст.186,315, 258-261,353 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що він має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які він вказав у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: К.С. Лукінова