Рішення від 08.02.2011 по справі 2-170/11

Справа № 2-170/11

№ ------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1/54-6, укладеним 23.08.2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та відповідачем.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 23.08.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 66500 євро з кінцевим терміном погашення кредиту 22.08.2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних. Кредит був наданий позичальнику для придбання нерухомого майна, а саме бази відпочинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу, укладеного 23.08.2006 року між позичальником, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Покупці) та ОСОБА_7 (Продавець). Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язувався щомісячно сплачувати кредит, згідно з графіком погашення кредиту, однак кредитні кошти він перестав повертати, в результаті чого станом на 14.11.2007 року виникла заборгованість, тому на підставі ст. 625 ЦК України, а також відповідно до умов кредитного договору відповідачу почала нараховуватися пеня. В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути заборгованість по кредитному договору, що виникла станом на 25.10.2010 року у розмірі 1321320,75 грн., яка складається з: залишку заборгованості по кредиту у розмірі 59285 євро, залишку простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 20453,35 євро, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 398273,14 грн., а також штрафів за невиконання умов договору у розмірі 43986, 96 грн., що складає 3% від суми кредиту за кожний випадок. При цьому, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором в національній валюті України за курсом валют, встановленим Національним Банком України станом 25.10.10 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити у повному обсязі, в подальшому надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено письмовий договір, відповідно до якого ОСОБА_6 брав на себе зобов'язання по поверненню кредиту, однак ОСОБА_6 помер. Тільки після пред'явленого позову відповідачу стало відомо, що у нього виникла заборгованість по кредитному договору, оскільки ОСОБА_6 не виконував взяті на себе зобов'язання. Крім того, між банком та покупцями нерухомого майна, для придбання якого надавався цільовий кредит, був укладений договір іпотеки. 25.12.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого нотаріус, в рахунок забезпечення виконання умов за кредитним договором, запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки - базу відпочинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Таким чином, представник відповідача вважає, що позивач, в порушення умов кредитного договору, не вжив заходів досудового врегулювання спору, самостійно визначив спосіб захисту свого права і наклав стягнення на предмет іпотеки, тому представник відповідача вважає, що позивач втратив своє право на пред'явлення позову.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно договору кредиту № 1/54-6 від 23.08.2006 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», яке перейменоване в ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого банк надав відповідачеві кредит у сумі 66500 євро. на строк до 22.08.2016 року з графіком погашення зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12%. (а.с. 7-9).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наданими до суду анкетою позичальника та заявою та отримання кредиту стверджується, що позивач виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 66500 євро (а.с. 11,12)

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 частково виконав свої зобов'язання по кредитному договору, однак станом на 14.11.2008 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 59285 євро, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 6639, 94 євро, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 11558,24 євро., та пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у розмірі 735, 37 євро, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с. 6).

Станом на 25.10.2010 року заборгованість по кредиту склала 79738, 35 євро і складається з: залишку заборгованості по кредиту у розмірі 59285 євро, залишку простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 20453,35 євро, пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 398273,14 грн., а також штрафів за невиконання умов договору у розмірі 43986, 96 грн., що складає 3% від суми кредиту за кожний випадок (а.с. 101).

При цьому суд погоджується з наданим позивачем у позовній заяві розрахунком заборгованості, і з урахуванням встановленого Національним Банком України курсу валют станом на 25.10.2010 року (а.с. 131), однак вважає за необхідне стягнути заборгованість за кредитним договором 1277332, 79 грн., що не суперечить вимогам ст. 524 ЦК України.

При визначенні розміру заборгованості за кредитним договором, суд погоджується з розрахунком заборгованості, яка складається з залишку простроченої заборгованості за кредитом, залишку простроченої заборгованості по відсоткам, пенею за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, однак сума штрафу за невиконання умов договору, що складає 3 % від суми кредиту за кожний випадок позивачем нічим не обґрунтований.

При цьому, вимогами ч.2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність боржника за прострочення зобов'язання, умовами договору передбачена відповідальність боржника за прострочення зобов'язання у вигляді пені, однак з наданих документів не можливо визначити за які випадки настає відповідальність боржника у вигляді штрафу у розмірі 3% від суми кредиту, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Оцінюючи заперечення представника відповідача щодо неможливості задоволення позову, суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, в даному випадку, не являється перешкодою для звернення позивача за захистом свого порушеного права у вигляді поданого позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки іпотечний договір є невід'ємною частиною кредитного договору.

Пунктом 2.4 Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства у разі, коли на момент настання терміну виконання Іпотеккодавцями зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Крім того, іпотекодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки погасити наявну заборгованість за договорами кредиту, тому виконавче провадження, відкрите державним виконавцем за місцем знаходження нерухомого майна, на виконання виконавчого напису нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, являється лише способом погашення наявної заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 524, 1054, 529, 554, 203, 215, 230 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 213, 214 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 1/54-6 від 23.08.2006 року у розмірі 1277332,79 грн. (один мільйон двісті сімдесят сім тисяч триста тридцять дві грн., 79 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

В іншій частині позову публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя О.В. Сорока.