Справа № 181/1478/23
Провадження №3/181/816/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року смт. Межова
Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф. з участю захисника - адвоката Рябенка В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого механізатором ТОВ «Межівське», мешканця АДРЕСА_1 , притягнутого по ст.122-4 та ст.124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
26 серпня 2023 року о 19.30 годині ОСОБА_1 по вул.Водоп'янова, смт.Межова керуючи транспортним засобом марки Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на тварину (собаку) після чого залишив місце ДТП до якої він причетний.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що дійсно під час керування ним авто по вулиці вибігло чотири собаки, які кидались під колеса, однак після того як він зупинив транспортний засіб та відкрив двері собаки відбігли на узбіччя. Потім він поїхав до себе додому. Будь-яких механічних ушкоджень його транспортний засіб не зазнав. Вину не визнає.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Рябенко В.В. пояснив, що ОСОБА_1 інкриміновані йому адміністративних правопорушень не вчиняв, його транспортний засіб пошкодження не зазнав, що виключає склад адміністративного правопорушення. Просив закрити провадження у справі з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що бачила як ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі по вул.Водоп'янова, смт Межова наїхав на собаку, після чого навіть не зупинився та поїхав далі.
Свідок ОСОБА_3 дав аналогічні покази свідка ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що чула як по її вулиці їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який наїхав на її собаку, що бігала по вулиці. Після цього останній продовжив рух до свого подвір'я.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про адміністративні правопорушення за правопорушення, передбачені ст.122-4 та ст.124 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 вважаю, що, згідно ст.36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти загальний номер справи №181/1478/23 (провадження №3/181/816/23).
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідків, дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також забезпечення виконання винесеної постанови.
Так, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.
За визначенням ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, інкримінується діяння як створення аварійної обстановки.
За змістом ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі, вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Відповідно до критеріїв Енгеля, сформованих Європейським судом з прав людини у справі Енгель та інші проти Нідерландів (1976 рік), критеріями для визначення поняття кримінальне обвинувачення є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як кримінального дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).
Протокол про адміністративне правопорушення є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Виходячи із положень статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу ОСОБА_1 , який у розумінні ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення на основі якого у визначеному законом порядку посадова особа могла встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час дослідження матеріалів справи, з урахуванням пояснень та наданих суду доказів, судом встановлено, що дані викладені у протоколах про адміністративні правопорушення не знайшли свого підтвердження, а саме того, що водій ОСОБА_1 допустив будь-яке порушення ПДР України, що призвело до пошкодження транспортного засобу, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а відтак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Диспозицією ст.122-4 КУпАП, передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Особою, яка притягується до відповідальності вина у вчиненні правопорушеннь заперечується, а інші належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення особою правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП відсутні.
Суд, будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збирання доказів та документальну законну фіксацію правопорушення, котра в даному випадку не була виконана належним чином. Також, суд не вправі самостійно змінювати фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку . Згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі Малофєєва проти Росії (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі Карелін проти Росії (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколах не містять належних та допустимих доказів та всіх істотних ознак складу правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, а тому провадження у справах про адміністративні правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.62 Конституції України ч.2 ст.36, ст.122-4, ст.124, п.1 ч.1 ст.247, ст.280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №181/1478/23 (провадження №3/181/816/23) по ст.122-4 КУпАП та №181/1479/23 (провадження №3/181/938/23) по ст.124 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №181/1478/23 (провадження №3/181/816/23).
Провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.122-4 КУпАП та ст.124 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя Л. Ф. Літвінова