Дата документу 10.10.2023Справа № 554/13957/22
Провадження № 2/554/3404/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Заочне
10 жовтня 2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Андрієнко Г. В.,
за участю секретаря судового засідання Звігольської О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 -адвоката Максимова Миколи Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог-служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з дитиною,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 -адвокат Максимов Микола Ігорович звернувся до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог-служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із позовом про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з дитиною.
Посилається на те, що 01 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 58.
Від даного шлюбу у сторін народилася дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після народження дитини відносини подружжя поступово почали погіршуватися. Сімейне життя сторін не склалося. У зв'язку із чим 01 жовтня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення суду.
Спору щодо визначення місця проживання дитини разом із матір'ю не було. Проте з часом, через конфлікти сторін щодо поділу спільного майна подружжя, ОСОБА_2 вирішила, що в інтересах дитини необхідно встановити місце її проживання разом із матір'ю, про що відповідачем було подано відповідний позов до суду.
ОСОБА_1 не заперечує, щоб дитина проживала разом із матір'ю, але вбачає за потрібне реалізувати своє право встановити порядок спілкування з дитиною.
Позивач постійно проживає у м. Харкові, має у цьому місті житло та працевлаштований. Донька мешкала разом із матір'ю у місті, проте зараз перебуває поза межами України.
Позивач не знаходить спільної мови із матір'ю доньки, тому існують ризики, що приїхавши до іншого міста, він не матиме змогу, в добровільному порядку бачитись із дитиною.
У зв'язку із вищевказаним, позивач звернувся до суду із позовом про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні із нею.
Прохав визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 : побачення ОСОБА_1 із донькою- ОСОБА_5 за відсутності ОСОБА_2 на території міста Івано-Франківськ, у кожну п'ятницю кожного тижня з 15 год. 00 хв. До 19 год. 00 хв., та у кожну суботу кожного тижня з 15 год. до 19 год.
Відпочинок ОСОБА_1 із донькою- ОСОБА_5 , за відсутності ОСОБА_2 протягом 35 календарних днів щороку, а саме: 14 календарних днів безперервно в зимовий період з 01 грудня по 28 лютого; 21 календарний день у літній період безперервно з 01 червня по 31 серпня.
30 січня 2023 року по справі відкрито загальне позовне провадження.
27 квітня 2023 року по справі закрито підготовче судове засідання.
27 квітня 2023 року ухвалою суду доручено службі у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зробити висновок щодо визначення способів участі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса- АДРЕСА_1 ) у вихованні доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача- адвокат М.І. Максимов надав заяву про розгляд справи без його та участі позивача. Позов прохають задовольнити з урахуванням висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, проте прохає після повернення доньки на територію України визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 : побачення ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_5 , за відсутності ОСОБА_2 на території міста Івано-Франківська( або іншого міста за місцем мешкання доньки ОСОБА_4 на території України), кожної п'ятниці кожного тижня з 15 год. до 19 год. та кожної суботи кожного тижня з 15 год. до 19 год.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Суд про причину своєї неявки не повідомила. Відзив на адресу суду від відповідача не надходив.
Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності з урахуванням наданого висновку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 01 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 58.
Від даного шлюбу у сторін народилася донька- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після народження дитини відносини подружжя поступово почали погіршуватися. Сімейне життя сторін не склалося. У зв'язку із чим 01 жовтня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано ну судовому порядку.
Спору щодо визначення місця проживання дитини разом із матір'ю не було. Проте з часом, через конфлікти сторін , ОСОБА_2 вирішила, що в інтересах дитини необхідно встановити місце її проживання разом із матір'ю, про що було подано відповідний позов до суду.
ОСОБА_1 не заперечує, щоб донька проживала разом із матір'ю, але вбачає за потрібне реалізувати своє право встановити порядок спілкування з дитиною.
Позивач постійно проживає у м. Харкові, має у цьому місті житло та працевлаштований. Проте донька наразі мешкає у місті Івано-Франківському разом із матір'ю, що значно ускладнює можливість батька постійно бачитися з дитиною.
ОСОБА_1 бажає особисто спілкуватися із донькою шляхом зустрічей, проте не знаходить спільної мови із матір'ю доньки, тому існують ризики, що приїхавши до іншого міста, він не матиме змогу, в добровільному порядку бачитись із дитиною.
У зв'язку із вищевказаним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно ст.142СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
За статтею 153Сімейного КодексуУкраїни мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживала разом із відповідачем у м.Івано-Франківськ. Проте . у зв'язку із запровадженим на всій території України режимом воєнного стану, виїхала за межі України .
Згідно зі статтею 158СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
ОСОБА_1 у листопаді 2022 року також звернувся із відповідною заявою до служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про порушення матір'ю дитини його права на спілкування та виховання доньки.
Відповідно до частин першої, другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
До предмету доказування у вказаній категорії справ входить встановлення наявності або відсутності перешкод, які створюються відповідачем щодо участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а, крім того наявність умов, які батьки можуть запропонувати задля участі кожного з них у вихованні своїх дітей, а також способів участі кожного з них у спілкуванні з дітьми, усунення при цьому існуючих перешкод, що не повинно шкодити інтересам дітей.
В ході розгляду справи судом встановлено, що між сторонами виникли особисті конфліктні відносини, а відтак самостійно домовитись щодо участі кожного з них у вихованні та спілкуванні з власною дитиною вони не можуть, що в кінцевому результаті стало підставою для звернення позивача до суду.
Отже, фактично предметом спору вданій справі є можливість батька бачитись із дитиною та брати участь у її вихованні.
Позивач наполягав на такому порядку участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 : побачення ОСОБА_1 із донькою- ОСОБА_5 . За відсутності ОСОБА_2 на території міста Івано-Франківськ, у кожну п'ятницю кожного тижня з 15 год. 00 хв. До 19 год. 00 хв., та у кожну суботу кожного тижня з 15 год. до 19 год.
Відпочинок ОСОБА_1 із донькою- ОСОБА_5 , за відсутності ОСОБА_2 протягом 35 календарних днів щороку, а саме: 14 календарних днів безперервно в зимовий період з 01 грудня по 28 лютого; 21 календарний день у літній період безперервно з 01 червня по 31 серпня.
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 01.09.2023 № 1129 щодо визначення способів участі батькові ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,є доцільним визначити такий спосіб участі батька у вихованні дитини:перша і третя п'ятниці місяця з 16 год. до 20 год. та перша і третя субота місяця з 11 год. д 16 год. за допомогою системи обміну повідомленнями «Вайбер» чи іншими телекомунікаційними засобами зв'язку на час перебування дитини з мамою за межами України-з рахуванням режиму дня дитини.
Зі змісту даного висновку вбачається, що службі вдалося встановити зв'язок із матір'ю та з'ясувалося, що дійсно, на даний час дитина разом із матір'ю перебуває за межами України, та на час запровадження на всій території України, режиму воєнного стану повертатися в Україну не планують. Після закінчення війни відповідач пропонує узгодити питання щодо особистих зустрічей.
Комісією з питань захисту прав дитини батькові ОСОБА_1 рекомендовано після повернення дитини з мамою на Україну, в разі перешкоджання нею бачитися з дочкою звернутися у ЦНАП для встановлення йому порядку участі у вихованні дочки, оскільки дитина з мамою перебуває за межами України. З метою забезпечення спілкування дитини з батьком, йому запропоновано спілкування з дочкою за допомогою системи обміну повідомленнями « Вайбер» чи іншими телекомунікаційними засобами зв'язку.
При вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд не повинен надавати пріоритет інтересам батьків, а вирішувати спір, беручи до уваги передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до статей 3, 18 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відтак, будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахуванням кожних конкретних обставин справи.
Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівномірне виховання батьками.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право на спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином, законодавством України закріплено не право, а обов'язок того із батьків, який проживає окремо, регулярно брати участь у вихованні дитини. У іншого з батьків виникає зустрічний обов'язок не чинити цьому перешкоди.
Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішенні від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 141СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, обов'язки щодо забезпечення розвитку дітей покладаються на обох батьків, кожен з батьків у рівній мірі зобов'язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Отже, у зв'язку з порушенням права позивача щодо участі у вихованні дитини та наявності спору між сторонами у спілкуванні з нею, на підставі ч.2ст.159 СК України, суд визначає способи участі батька у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з врахуванням позиції сторін.
При цьому для визначення способів спілкування батька із донькою, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та враховує насамперед інтереси дитини.
Зокрема, при ухваленні даного рішення судом в першу чергу прийнято до уваги принцип рівності батьків у вихованні та спілкуванні із власною дитиною, а також те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер.
Позивач бажає приймати участь у вихованні, спілкуванні із донькою не тільки через засоби мобільного зв'язку, мобільні додатки, а і особисто, шляхом зустрічей з дитиною.
Враховуючи вищевикладене, встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини і вимог статей 157,158 СК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів побачень позивача з дитиною.
Оскільки донька позивача на даний час перебуває за межами території України, з урахуванням встановлених обставин,беручи до уваги право дитини підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, та враховуючи те, що таке спілкування не повинно бути формальним, має носити систематичний характер, суд вважає за можливе визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 , а саме : перша і третя п'ятниці місяця з 16 год. до 20 год. та перша і третя субота місяця з 11 год. д 16 год. за допомогою системи обміну повідомленнями Вайбер чи іншими телекомунікаційними засобами зв'язку на час перебування дитини з мамою за межами України-з врахуванням режиму дня дитини.
Під час перебування дитини на території Українисуд вважає за можливе та доцільне визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 , а саме: побачення ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_5 , за відсутності ОСОБА_2 на території міста Івано-Франківська( або іншого міста за місцем мешкання доньки ОСОБА_4 на території України), кожної п'ятниці кожного тижня з 15 год. до 19 год. та кожної суботи кожного тижня з 15 год. до 19 год.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1480 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 , 280-289 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Максимова Миколи Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог-служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з дитиною,-задовольнити частково.
Визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме : перша і третя п'ятниці місяця з 16 год. до 20 год. та перша і третя субота місяця з 11 год. д 16 год. за допомогою системи обміну повідомленнями «Вайбер» чи іншими телекомунікаційними засобами зв'язку на час перебування дитини з мамою за межами України-з врахуванням режиму дня дитини.
Під час перебування дитини на території України визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: побачення ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_5 , за відсутності ОСОБА_2 на території міста Івано-Франківська( або іншого міста за місцем мешкання доньки ОСОБА_4 на території України), кожної п'ятниці кожного тижня з 15 год. до 19 год. та кожної суботи кожного тижня з 15 год. до 19 год.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1480 грн.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заяв про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.10.2023.
сторони по справі:
позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса- АДРЕСА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса фактичного проживання- АДРЕСА_2 .
третя особа-Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ, вул. М.Грушевського, 21, код ЄДРПОУ-36498179.
Суддя Г.В. Андрієнко