532/1575/23
2/532/454/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін цивільну справу № 532/1575/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій остання прохає шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 листопада 2015 року у Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1143 - розірвати; після розірвання шлюбу її прізвище залишити « ОСОБА_1 »; стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 28 листопада 2015 року вони з відповідачем Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції уклали зазначений шлюб актовий запис - № 1143, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .
Дітей від цього шлюбу у них немає.
Спільне життя з відповідачем не склалося. Останні три роки їхнє подружнє життя не склалося. Відповідач постійно щось від неї приховував, говорив неправду, по відношенню до позивачки, проявляв неповагу, грубість, байдужість, влаштовував сварки, зловживав спиртними напоями, часто не ночував вдома. З червня 2023 року сторони не проживають разом, вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Спір про майно відсутній. Заходи досудового врегулювання спору не вживалися. З огляду на вказане позивачка вважає, що їхнє з відповідачем подальше спільне життя як подружня не можливе, а збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Позивачка запропонувала відповідачу спільно подати заяву до відділу РАЦС про розірвання шлюбу, але відповідач категорично відмовився, внаслідок чого позивачка змушена звернутися до суду.
Ухвалою від 16 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 19 вересня 2023 року.
Ухвалою від 19 вересня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24 жовтня 2023 року у зв'язку з нез'явленням відповідача, судова повістка на ім'я якого повернута з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
У судове засідання 24 жовтня 2023 року сторони не з'явилися.
До суду надійшла письмова заява позивачки від 23.10.2023, відповідно до якої остання прохає розгляд справи проводити за її відсутності, прохає позов задовольнити, не заперечує проти заочного рішення суду.
Відповідач про причини своєї неявки, суд не повідомляв, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судовою повісткою від 11.10.2023.
З огляду на зазначене, зважаючи на положення пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України, про що постановлено ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку, визначеному частиною 4 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 28 листопада 2015 року сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Амур-Нижньодніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського Міністерства управління юстиції, актовий запис № 1143, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
Відомостей про існування спору про поділ майна позовна заява не містить.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки в цьому конкретному випадку, це суперечило б інтересам щонайменше позивачки, яка не хоче продовжувати подружні стосунки з відповідачем та миритися категорично не бажає.
Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.
Згідно з положеннями статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 Сімейного кодексу України).
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України визначено, що підставою припинення шлюбу є його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, миритися з відповідачем категорично не бажає, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, так як сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу є неможливим.
Позивачка прохає залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З квитанції про сплату судового збору № 0.0.3118871527.2 від 26.07.2023 встановлено, що позивачкою при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок (а.с. 6).
Враховуючи вищезазначене та у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі на користь позивача у вказаному розмірі.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 206, 211, 258, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 104, 105, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 28 листопада 2015 року у Амур-Нижньодніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1143 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачку й надалі іменувати прізвищем « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Відповідачеві направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Роз'яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Роз'яснити позивачці, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя