3/381/2247/23
381/4135/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року місто Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч.2 ст184 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 918011, ОСОБА_1 02.09.2023 о 20 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 918016 ОСОБА_1 02.09.2023 близько 21:00 за адресою: АДРЕСА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків, відносно малолітнього сина ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://fs.ko.court.gov.ua, однак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи у даній категорії справ є необов'язковою.
Зважаючи на положення ст. ст. 268, 277 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , зважаючи на її об'єктивну можливість бути обізнаним про необхідність прибути до суду.
Така позиція суду ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким в даному випадку є правопорушення, передбачене ч. 2 ст.184 КУпАП по відношенню до ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, суд вважає за необхідне об'єднати справу № 381/4135/23, провадження № 3/381/2247/23 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП, зі справою № 381/4145/23, провадження № 3/381/2261/23 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі № 381/4135/23, провадження 3/381/2247/23.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст.184 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. Такий обов'язок не припиняється і в тому випадку, коли діти набувають повну дієздатність до досягнення ними повноліття при укладанні шлюбу у випадку зниження їм шлюбного віку. Лише після досягнення повноліття діти втрачають право на утримання.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, у тому числі протоколами серії ВАВ № 918016 від 05.09.2023 та серії ВАВ № 918011 від 07.09.2023, заявами та письмовими поясненнями.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй, передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст.184 КУпАП, правопорушень.
Під час розгляду справи судом обтяжуючих та пом'якшуючих обставин судом не встановлено, що враховано при обранні адміністративного стягнення, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приходжу до висновку про необхідність застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 33, 37, 38, 40-1, 173-2, 184, 221, 248, 249 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Об'єднати в одне провадження справи №№ 381/4135/23, 381/4145/23 про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушенняприсвоїти номер 381/4135/23.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є.Ю. Чернишова