Ухвала від 17.10.2023 по справі 379/921/20

Єдиний унікальний номер: 379/921/20

Провадження № 2-др/379/7/23

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за заявою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 до суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.В. про ухвалення додаткового рішення по справі № 379/921/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: Державний нотаріус Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмила Броніславівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Товянський Сергій Ярославович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Кузьміна Леся Леонідівна про визнання правовстановлюючих документів недійсними та скасування їх державної реєстрації, про стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом в сумі 25000 грн (а.с. 75-77 т.2).

В обґрунтування заяви зазначав, що в зв'язку з черговою неявкою у судове засідання 13.09.2023 позивачки та її представника ухвалою Таращанського районного суду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог (на стороні відповідачів) - Державний нотаріус Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Калітенко Людмила Броніславівна, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Товянський Сергій Ярославович та Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріат округу Кузьміна Леся Леонідівна про визнання правовстановлюючих документів недійсними та скасування їх державної реєстрації - було залишено без розгляду. Проте при залишенні вище вказаної позовної заяви без розгляду судом невирішене питання щодо розподілу судових витрат та стягнення судових витрат з позивача, а саме: витрат понесених відповідачем при розгляді даної справи, зокрема витрат на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги № 63/23 від 10.08.2023 року. Факт надання професійної правничої допомоги адвокатом підтверджується самим договором про надання правничої допомоги адвокатом за № 63/23 від 10 серпня 2023 року, актом виконаних робіт та квитанцією про сплату гонорару адвокатові за №63/23 від 15.08.2023.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання двічі 03.10.2023 та 17.10.2023 не з'явилися, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином. Представник позивачки - адвокат Поліщук С.М. подав заяву про відкладення судового засідання на іншу дату, у підтвердження даних обставин представником до заяви не долучено жодних доказів. На адресу суду жодних клопотання та заперечень щодо розміру заявлених витрат на правову допомогу, не надходило.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.В. у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі та прохав її задовільнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, представників не направили, причини неявки не повідомляли, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином. На адресу суду клопотань про відкладення розгляду справи, не надходило.

Неявка сторони в судове засідання за умов дотримання судом вимоги про повідомлення сторони про призначення заяви до розгляду в судовому засіданні, не перешкоджає розгляду такої заяви та прийняттю відповідного додаткового рішення за наслідком розгляду.

Заслухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 13.09.2023 у справі № 379/921/20 (провадження № 2/379/10/23) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: Державний нотаріус Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмила Броніславівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Товянський Сергій Ярославович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Кузьміна Леся Леонідівна про визнання правовстановлюючих документів недійсними та скасування їх державної реєстрації - залишено без розгляду (а.с. 67-69 т.2).

Під час розгляду даної справи з 13.08.2020 по 13.09.2023 Таращанським районним судом Київської області інтереси відповідачки ОСОБА_1 представляв адвокат Якименко О.В., згідно наданого15.08.2023 ордеру серія АІ №1439966 від 10.08.2023 (а.с.238 т.1).

10.08.2023 ОСОБА_1 та адвокатом Якименком О.В. укладено договір про надання правничої допомоги, представництво в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції, а також представництво в усіх органах державної влади, установах та організації будь-якої форми власності (а.с.237 т.1, 28 та 78 т.2).

У розділі 3. «Ціна Договору» договору №63/23 про надання правничої допомоги адвокатом від 10.08.2023 зазначено, що:

«3.1 Оплата за надання правничої допомоги у справі № 379/921/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання правовстановлюючих документів недійсними та скасування їх державної реєстрації, здійснюється замовником у вигляді фіксованої суми, (не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу) та складає 25000 грн.

3.2. Факт оплати підтверджується відповідними платіжними квитанціями та актами виконаних робіт.».

Згідно квитанції №63/23 про оплату витрат за надання правової допомоги від 15.08.2023 ОСОБА_1 сплатила гонорар адвокату Якименку О.В. у сумі 25000 грн (а.с. 239 т.1, 29 та 79 т.2)

15.08.2023 ОСОБА_1 та адвокат Якименко О.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3207/10 від 18.01.2007 (а.с.31, 80 т.2), склали акт № 63/23/1 виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги адвокатом у формі: надання правничої допомоги у справі № 379/921/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання правовстановлюючих документів недійсними та скасування їх державної реєстрації, вартість яких складає 25000 грн (а.с. 29, 79 т.2).

Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу з детальним описом робіт відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.08.2023 року за № 63/23 від 20.08.2023 адвокатом Якименком О.В. надано послуги, вартість та обсяг яких був обумовлений безпосередньо у договору про надання правничої допомоги та в акті приймання-передачі виконаних робіт, а саме:

-Надання консультацій;

-Ознайомлення з матеріалами справи;

-Підготування заперечень, клопотань;

-Представництво інтересів позивача в судових засіданнях у Таращанському районному суді Київської області. Всього на загальну суму - 25000 грн (а.с.30, 80 т.2).

Під час розгляду Таращанським районним судом Київської області даної справи представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Якименком О.В. було надано наступні послуги:

-15.08.2023 ознайомлення з матеріалами справи (а.с.236 т.1);

-21.08.2023 подано заперечення у справі та клопотання про розподіл судових витрат (а.с.1-32 т.2);

-28.08.2023 та 13.09.2023 представляв інтереси відповідачки у судових засіданнях, на яких розгляд позовних вимог по суті не відбувався, у зв'язку із неявкою позивачки та її представника (а.с.42-43, 63-66 т.2).

-

-Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу. (ч.5, 6 ст. 142 ЦПК України).

Позов ОСОБА_2 залишено без розгляду ухвалою суду від 13.09.2023, а 22.09.2023 представник відповідачки ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат разом із додатками, які підтверджують розмір витрат та раніше подавалися разом із клопотанням про розподіл судових витрат (21.08.2023).

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (п. 145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 106-108 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Також, у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п'ята статті 130 ГПК України, частина п'ята статті 142 ЦПК України). Частиною шостою зазначених статей передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цих статей, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 ГПК України (частини дев'ятої статті 141 ЦПК України), зокрема, якщо судом не буде встановлено зловживання стороною чи її представником або виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Отже відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір, а надалі попросив залишити його без розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції.

Компенсація таких витрат здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема щодо надання позивачу права заявити клопотання про зменшення їх розміру, якщо позивач вважає їх неспівмірними відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України (частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України).

Отже, цивільним та господарським процесуальними кодексами передбачено однакові процесуальні гарантії для сторони щодо можливості подання клопотання про неспівмірність заявлених до стягнення витрат за правничу допомогу за рахунок позивача у випадку здійснення судом розподілу таких витрат як за наслідком розгляду справи по суті, так у випадку залишення позовної заяви без розгляду.

При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п'ятої статті 130 ГПК України (частини п'ятої статті 142 ЦПК України) має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов'язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).

Таким чином, компенсація витрат позивачем за надану правничу допомогу відповідачу у випадку залишення позову без розгляду здійснюється з дотриманням загальних процесуальних гарантій щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду спору по суті, з дотриманням вимог, передбачених частиною п'ятою статті 126, частиною восьмою статті 129 ГПК України (частиною п'ятою статті 137, частиною восьмою статті 141 ЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона позивачки клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подавала.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір винник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 141 ЦПК України).

Положення ст. 141 ЦПК України кореспондуються із положеннями ст. 129 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/2 зазначала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Акт виконаних робіт від 15.08.2023 № 63/23/1 та розрахунку з детальним описом робіт від 20.08.2023 не підтверджують надання всього обсягу правничої допомоги, передбаченої договором №63/23 від 10.08.2023, сума гонорару за яким складає 25000 грн, оскільки перелічено ряд послуг, які фактично складають одну послугу.

Так, підготовка заперечення у справі неможлива без ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_2 та доданих до неї документів, підготовки стратегії захисту інтересів ОСОБА_1 у цій справі.

Крім того, представник відповідачки взяв участь лише у двох останніх судових засіданнях, з яких:

28.08.2023 - було відкладено у зв'язку із першою неявкою позивачки та її представника;

13.09.2023 - у зв'язку з повторною неявкою позивачки та її представника залишено позовну заяву без розгляду.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі "Гімайдуліна й інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року в справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням встановлених обставин та складності справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов договору, кількості та тривалості судових засідань у яких брав участь представник відповідачки, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити заявлену суму витрат відповідачки на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у п. 7.39 постанови від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21, що ухвала суду про компенсацію судових витрат після закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду є судовим рішенням про розподіл судових витрат, яке приймається за наслідком розгляду відповідного клопотання відповідача з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Також Верховний Суд у справі № 910/12184/20 погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оформлення місцевим господарським судом оскарженого судового рішення у формі ухвали замість додаткової ухвали не призвело до ухвалення незаконного судового рішення та жодним чином не впливає на його зміст (п 47. постанови від 23 травня 2023 року).

Зважаючи на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе ухвалити додаткову ухвалу в справі № 379/921/20 номер провадження 2/379/10/23 та частково задовольнити заяву.

На підстави викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 247, 263-265, 270, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Якименка О.В. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані з професійною правничою допомогою у розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Повний текст ухвали складено 23.10.2023.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Сторони справи:

позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Головуючий:В. І. Зінкін

Попередній документ
114534670
Наступний документ
114534672
Інформація про рішення:
№ рішення: 114534671
№ справи: 379/921/20
Дата рішення: 17.10.2023
Дата публікації: 01.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Таращанський районний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.10.2023)
Дата надходження: 22.09.2023
Розклад засідань:
04.11.2020 08:30 Таращанський районний суд Київської області
24.02.2021 13:30 Таращанський районний суд Київської області
14.04.2021 11:00 Таращанський районний суд Київської області
17.05.2021 16:00 Таращанський районний суд Київської області
26.08.2021 13:30 Таращанський районний суд Київської області
13.10.2021 13:30 Таращанський районний суд Київської області
30.11.2021 13:30 Таращанський районний суд Київської області
28.08.2023 09:00 Таращанський районний суд Київської області
13.09.2023 10:00 Таращанський районний суд Київської області
03.10.2023 09:45 Таращанський районний суд Київської області
17.10.2023 10:00 Таращанський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗІНКІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ЗІНКІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
відповідач:
Балацька Лариса Володимирівна
Власюк Віталій Петрович
боржник:
Кондратчук Володимир Миколайович
заявник з питань забезпечення позову (доказів):
Кіриченко Тетяна Михайлівна
представник відповідача:
Кочин Сергій Сергійович
Якименко Олег Васильович
представник заявника:
Поліщук Микола Іванович
представник позивача:
Поліщук Сергій Миколайович
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Державний нотаріус Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Людмила Броніславівна
Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Кузьміна Леся Леонідівна
Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Товянський Сергій Ярославович