Справа № 372/3220/23
Провадження № 2-1251/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря Бойко В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
17.07.2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути на їх користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 64005 грн. 66 коп., судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.07.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4540420 про надання споживчого кредиту. Зазначений укладений договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року. Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 15 000 грн., строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 28.08.2021 року вказується в графіку платежів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах вищезазначеного договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредитні кошти, шляхом зарахування їх на платіжну картку. Відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим кредитний договір було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 днів.
25.05.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про що відповідача було повідомлено шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 15 000 грн., нараховані проценти - 32440 грн., а всього - 47440 грн.00 коп..
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення судом заочного рішення у справі не заперечив.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у визначений ухвалою суду від 31.08.2023 строк відзив не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК Україна суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про розгляд справи в заочному порядку та задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Судом встановлено, що 29.07.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4540420 про надання споживчого кредиту. Зазначений укладений договір було укладено відповідно до правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року. Згідно з умовами кредитного договору чума кредиту складає 15 000 грн., строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 28.08.2021 року вказується в графіку платежів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах вищезазначеного договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредитні кошти, шляхом зарахування їх на платіжну картку.
Відповідно до кредитного договору, знижена процентна ставка 1,425 % вдень, та застосовується, якщо споживачу в межах строків визначеного в договорі, або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.
28.08.2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 6412 грн. 50 коп.. В зв'язку з чим, у відповідності до кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів до 27.09.2021 року з стандартною процентною ставкою 1,90% вдень.
27.09.2021 року відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим кредитний договір було авто пролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 днів. Невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 25.05.2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором було укладено договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про що відповідача було повідомлено шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 15 000,00 грн., нараховані проценти - 32440,00 грн., а всього - 47440 грн. 00 коп..
Зобов'язання позичальника, який отримав у власність грошові кошти, повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів, підпадають під регулювання розділу І книги п'ятої Цивільного кодексу України, яким визначені загальні положення про зобов'язання, параграфу 1 глави 71 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, яким визначені положення про договір позики.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків стаття 11 ЦК України визначає договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Як вказує позивач, відповідачем не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо погашення кредиту і процентів.
Згідно ст. 13 ЦПК України, 1 Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. 4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно ст. ст. 514, 625, 1050, 1054 ЦК України, 1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог суду не надано.
За таких обставин, позов задовольняється.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Надання позивачеві оплатної правничої допомоги підтверджується укладеним між позивачем і адвокатом Столітнім М.М. договором про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023, рахунком на оплату замовлення № 497/11/07 від 11.07.2023 на суму: 10000 грн., платіжною інструкцією в національній валюті від 11.07.2023 № 719, ордером серія АІ № 1423361 від 10.06.2023, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 9422/10 від 18.09.2020 року.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що з тексту Договору позики відповідача вбачається визнання відповідачем свого боргу, а відтак і отримання грошових коштів відповідачем, його розмір, строк та порядок їх повернення, будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання ним умов договору позики та враховуючи, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав та не повернув позивачу грошові кошти, суд вважає позовні вимоги «Фінансової компанії «Фінтраст Україна» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішується за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 2147,20 гривень з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 15, 16, 192, 209, 525, 526, 533, 549, 612, 625, 626, 627, 638, 639, 1046, 1047, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 76-79, 81, 82, 44, 247, 258, 263-265, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822): 64005,66 грн. - заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, втрати від інфляції, три проценти річних.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) судові витрати у розмірі 2147 грн. 20 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2023 року.
Суддя: О.Б. Тиханський