ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 636/192/22 Головуючий суддя І інстанції Шиховцова А. О.
Провадження № 22-ц/818/1402/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: договірна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Пилипчук Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 05 червня 2023 року, по цивільній справі № 636/192/22, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2023 було повернуто позовну заяву позивачеві з мотивів не усунення у повному обсязі недоліків змісту позовної заяви.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У скарзі помилково вказана дата - 25.06.2023 року, що не впливає на можливість її розгляду, оскільки у матеріалах позову є лише одна ухвала суду першої інстанції про повернення позову, яка датована 05 червня 2023 року (а.с. 39), а тому суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу саме на вищевказану ухвалу від 05 червня 2023 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, допустився надмірного юридичного формалізму, який не ґрунтується на положеннях ЦПК України, та фактично позбавив позивача гарантованого йому національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя, що є недопустимим для демократичної та правової держави.
Вказав, що суд при постановленні ухвали суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не врахував того, що саме судом повинна здійснюватися перевірка та встановлення зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо в результаті здійснених судом заходів щодо такої перевірки не вдається за можливе встановити зареєстроване місце проживання (перебування) або реєстрації відповідача, суд здійснює відкриття провадження у справі.
Звертає увагу, що відсутність доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, адже не є предметом дослідження на стадії відкриття провадження.
Вказує, що на вимогу суду у ухвалі без руху надати оригінал договору позики та боргової розписки він надав суду своє зобов'язання надати зазначені письмові докази під час підготовчого судового засідання, оскільки наразі він знаходиться у санаторно-курортному закладі і Івано-Франківській області, а оригінал документа залишився за його місцем постійного проживання у м. Чугуїв Харківської області.
Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу судді - скасувати.
Оскаржена ухвала суду першої інстанції від 05 червня 2023 року мотивована тим, що недоліки, вказані в ухвалі судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 травня 2023 року позивачем не усунуто, у зв'язку з чим на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики.
Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Червонозаводського районного суду м. Харкова з підстави, передбаченої ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.02.2022 позов залишений без руху, з тих підстав, що з наданих документів суду не відоме місце реєстрації проживання або перебування відповідача, оскільки відповідач за зазначеною у позовній заяві адресою не зареєстрований, відомості про останнє відоме зареєстроване місце його проживання, місцезнаходження майна відповідача чи місце постійного його заняття (роботи) суду не надані, а відомості про належне відповідачу нерухоме майно (витяг з Державного реєстру) не є актуальними на дату вирішення питання про відкриття провадження у справі.
20.01.2023 ОСОБА_1 на виконання ухвали суду надав до суду заяву та інформаційну довідку з Державного реєстру майнових прав про наявність у відповідача нерухомого майна за територіальною підсудністю Червонозаводського районного суду м. Харкова у актуальному стані.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.05.2022 позов був повторно залишений без руху з тих підстав, що позивач на підтвердження наявності заборгованості за договором позики повинен надати суду оригінал договору позики та розписки, яку надав позивачу позичальник на підтвердження факту отримання грошових коштів. Також задля усунення вказаних розбіжностей та встановлення наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» йому слід надати суду Довідку до акту огляду МСЕК із зазначенням групи інвалідності позивача, та терміну на який вона встановлена.
02.06.2023 ОСОБА_1 на виконання ухвали суду надав до суду клопотання та копію Довідки до акту огляду МСЕК із зазначенням групи інвалідності, на підтвердження права звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». У клопотанні він також вказав, що наразі він з поважних причин не може надати на вимогу суду оригінали письмових доказів: договору позики та боргової розписки, та зобов'язується надати під час підготовчого судового засідання. Зазначив, що наразі він є тимчасово переміщеною особою та знаходиться у санаторно-курортному закладі і Івано-Франківській області, а оригінал залишився за місцем постійного проживання у м.Чугуїв Харківської області.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.06.2023 було повернуто позовну заяву позивачеві. При цьому суд вказав, що позивач повідомив про своє місцезнаходження в Івано-Франківській області, зазначає у клопотанні адресу листування: АДРЕСА_1 , а лист з поданим клопотанням був надісланий з м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області.
З огляду на вказані обставини суд вважав, що він позбавлений можливості здійснювати судові виклики судовими повістками про виклик шляхом направлення засобами поштового зв'язку або СМС-повідомленнями, оскільки позивач не зазначив номер мобільного телефону і не визначився з адресою, за якою зможе отримувати судові повістки. Крім того, позивач не зазначив строк, у який буде мати можливість з'явитися у судове засідання та подати оригінали письмових доказів на виконання ухвали суду.
Виходячи з вищевказаного суд першої інстанції вважав, що позивач вказані в ухвалі суду першої інстанції від 05 травня 2023 року недоліки не усунуті, а тому позов підлягає поверненню позивачу.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Доступ до суду є також елементом конституційний гарантій права на судовий захист.
Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 був сформульований правовий висновок про те, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
На виконання ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.05.2022 про повторне залишення позову без руху позивач надав наявні у нього документи та зазначив, що решту запитаних судом документів у формі оригіналу він зможе надати суду у підготовчому провадженні, оскільки він наразі перебуває на санаторному лікуванні не за місцем знаходження цих документів.
Повертаючи позов з мотивів не усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 05 травня 2023 року суд вказав на те, що позивач не вказав необхідних даних про свою адресу проживання та номер телефону, що з огляду на його тимчасове перебування на санаторному лікуванні перешкоджає відкриттю провадження у справі. Однак такі зауваження суду не відповідають наявним у справі відомостям про місце проживання позивача, яке він послідовно вказує у АДРЕСА_1 ), про зміну адреси для свого листування він суд не повідомляв, а тому у суду не було підстав вважати, що позивач зловживає правом та внаслідок не зазначення адреси тимчасового свого перебування на санаторному лікуванні він створює штучні перешкоди для затягування розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Так, відповідно до ст. 44 ЦПК України Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Позивач дійсно повідомив суд, що він знаходиться в Івано-Франківській області, зазначає у клопотанні адресу листування: АДРЕСА_1 , а лист з поданим клопотанням був надісланий з м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Але у матеріалах позову відсутні відомості, що позивач не отримує поштову кореспонденцію, яку йому надсилає суд за вказано ним адресом, він вчасно реагує на ухвали суду про усунення недоліків, а тому той факт, що позивач всупереч вказаній нормі ч. 1 ст. 131 ЦПК України не повідомив суд про своє тимчасове місце знаходження, не свідчить про його намір затягування розгляду справи поза розумні строки.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається заявникові.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Такого обов'язку як надання оригіналів доказів на стадії подання позовної заяви у згаданих нормах ст.ст. 175, 177 ЦПК України для позивача не передбачено, а тому така вимога суду першої інстанції цим нормам цивільного процесуального права не відповідає. Позивач пояснив суду про можливість надання оригіналів документів на стадії підготовчого провадження, що відповідає завданню підготовчого провадження, яке визначене у ст. 189 ЦПК України, а саме: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За таких обставин ненадання до позовної заяви певних доказів по суті спору не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а наступне повернення її як неподаної порушує процесуальний порядок розгляду справи, що не відповідає меті цивільного судочинства, яка визначена у ст. 2 ЦПК України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при реалізації положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви є передчасною, постановлена суддею з порушенням норм процесуального права. За таких обставин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У контексті вказаної норми ч. 6 ст. 187 ЦПК України та для забезпечення виконання завдання цивільного судочиснтва, визначеного у ст. 2 ЦПК України, колегія суддів також звертає увагу суду першої інстанції, що відповідно до наявної у загальнодоступному Єдиному державному реєстрі судових рішень вироку колегії суддів Московського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2021 року у кримінальній справі № 645/1287/16-к громадянин Великобританії ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_2 , яка збігається з вказаною позивачем адресою відповідача (а.с. 1) та перебуває у межах територіальної підсудності Черівонозаводського районного суду м. Харкова, засуджений за скоєння злочинів остаточно до покарання у вигляді 12 років 01 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке йому належить на праві власності, строк відбування покарання йому обчислюється з 09.12.2015 року: https://reestr.court.gov.ua/Review/102212126.
Згідно інформації з публічного Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2023 року по вищевказаній кримінальній справі № 645/1287/16-к встановлено, що згаданий вирок суду набрав законної сили 29 червня 2023 року: https://reestr.court.gov.ua/Review/114272256.
Оскільки наразі було розглянули лише проміжне процесуальне питання, а не вирішується спір по суті, питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується.
Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Повний текст судового рішення складений 30 жовтня 2023 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В. Бурлака.
Н.П. Пилипчук.