ПОСТАНОВА
Іменем України
12 жовтня 2023 року м. Кропивницький
справа № 404/2172/20
провадження № 22-ц/4809/1050/23
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
секретар судового засідання Діманова Н. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС»,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року у складі головуючого судді Кулінки Л. Д.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
07.04.2020 Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі АТ «Таскомбанк»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором №R53700504258В від 20.12.2013 в сумі 159596,41 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду, суд виходив з того, щоналежним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи позивач неодноразово не з'являвся в судові засідання без поважних причин, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, та свою позицію щодо позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ТОВ «ДЕБТ ФОРС» подало до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вказує, що 08.02.2021 на підставі договору факторингу б/н Акціонерне товариство «Таскомбанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за договорами кредиту.
19.12.2022 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Додаткову угоду, відповідно до якої ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за договором кредиту №К53700504258В від 20.12.2013.
В подальшому, згідно Договору №09-03/23 від 09.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №К53700504258В від 20.12.2013.
11.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено Договір №11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №К53700504258В від 20.12.2013.
Зазначає, що Акціонерним товариством «Таскомбанк» подано позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №К53700504258В від 20.12.2013 в сумі 159596,41 грн. з яких: заборгованість по тілу кредити в сумі 82825,63 грн, заборгованість по відсоткам в сумі 27192,17 грн, заборгованість по комісії в сумі 13518,64 грн, пеня на суму простроченої заборгованості за період з 28.02.2019 по 29.02.2020 в сумі 36059,97 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказує, що позивачем неодноразово подавались клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що свідчить про зацікавленість у своєчасному та об'єктивному розгляді судом його позову, проте в їх задоволенні судом було відмовлено.
Звертає увагу на те, що судом жодного разу не визнавалась явка представника позивача обов'язковою.
Посилається на те, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан. 21.04.2022 Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану. Так, згідно п. 6 рекомендувала усім судам виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Тому вважає, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду були відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «ДЕБТ ФОРС» адвоката Мальцевої А. В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача адвоката Москаленка Ю. В., який заперечував проти задоволення скарги і просив закрити апеляційне провадження як помилково відкрите за скаргоюособи,прав таінтересів якої не стосується ухвала суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав.
Рух справи справи в суді першої інстанції.
У квітні 2020 року Акціонерного товариства «Таскомбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53700504258В від 20.12.2013 в сумі 159596,41 грн, з яких: заборгованість по тілу кредита в сумі 82825,63 грн, заборгованість по відсоткам в сумі 27192,17 грн, заборгованість по комісії в сумі 13518,64 грн, пеня на суму простроченої заборгованості за період з 28.02.2019 по 29.02.2020 в сумі 36059,97 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (т. 1 а. с. 42-44).
Справа перебувала у провадженні Кіровського районного суду міста Кіровограда три роки, ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду (т. 2 а.с. 118-119).
Судом неодноразово призначались судові засідання, в тому числі в режимі відеоконференції за участі представника позивача поза межами Кіровського районного суду міста Кіровограда, проте лише одне судове засідання 28.09.20 відбулося за участі представників сторін, в якому за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 09.12.2020.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06.11.2020 задоволено клопотання представника позивача адвоката Семенова М. М. про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання, призначене на 09 грудня 2020 року о 09 год 30 хв. Суд ухвалив копію ухвали направити негайно Північному апеляційному господарському суду (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 1А) та учасникам справи, які братимуть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Проте, копії вказаної ухвали судом не були направлені за відсутності у Кіровському районному суді м. Кіровограда поштових марок і судовий розгляд у призначену дату не відбувся, розгляд справи відкладений на 09.02.2021 на 15:00, про що зазначено у протоколі судового засідання від 09.12.2020 (т.2 а.с.17)
В подальшому позивачем подавались клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, які залишені судом без задоволення з підстав недотримання норм ст. 212 ЦПК України.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема: на 12:00 год 17.03.2022, 11:00 год 06.06.2022, 09:30 год 06.09.2022, 09:10 год 07.12.2022, на 12:00 год 13.03.2023, 10:30 год 31.05.2023 ( т.2 а.с.97,102,104, 106, 108, 110).
У справі наявні судові повістки на 12:00 год 17.03.2022, які отримані учасниками справи (т.2 а.с.100, 101 ).
Також матеріали справи містять відомості про невручення судової повістки на 10:30 год 31.05.2023, направлену судом на адресу ОСОБА_1 , через відсутність останнього за місцем проживання (а.с.114, 115 т.2), а також довідку про доставлення 13.03.2023 о 14:57:44 до електронної скриньки АТ «Таскомбанк» судової повістки на 10:30 год 31.05.2023.
При цьому у справі відсутні докази про направлення судом і одержання позивачем АТ «Таскомбанк» судових повісток на 11:00 год 06.06.2022, 09:30 год 06.09.2022, 09:10 год 07.12.2022, на 12:00 год 13.03.2023, долучені довідки про відсутність у суду необхідного матеріального забезпечення для направлення поштової кореспонденції (т. 2 а.с.103, 105, 107, 109) .
Причинами відкладення розгляду справи в протоколах судових засідань неодноразово зазначено - відсутність в суді матеріального забезпечення, зокрема, поштових марок, що позбавило суд можливості направити судові повістки.
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Мотивуючи ухвалу про залишення позову АТ «Таскомбанк» без розгляду, суд першої інстанції виснував, що позивач, який весь час повідомлявся належним чином, розглядом справи не цікавився, заяв, клопотань не подавав, судові засідання залишив без реагування. В судове засідання призначене на 31 травня 2023 року позивач вкотре не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (том 2, а.с.111), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавав.
Суд першої інстанції зазначив, що врахував норми частини першої статті 44 ЦПК України, яка зобов'язує учасників судового процесу та їхні представників повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, частини п'ятої статті 223 ЦПК України, згідно якої у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважав, що позивач продемонстрував пасивну поведінку щодо участі в розгляді зазначеної цивільної справи. Крім того, звернення до суду з безпідставним клопотання про залучення правонаступника свідчить про необізнаність представників позивача про наявні матеріали справи. При цьому, позивачем не подано до суду заяви про підтримання (не підтримання) позовних вимог, що перешкоджає вирішенню спору.
З цими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У своєму рішення від 08 жовтня 2020 року у справі «Осіпов проти України» (Заява № 795/09) ЄСПЛ нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27 жовтня 2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії» (Gankin and Others v. Russia), заява № 2430/06 та 3 інші заяви, пункт 25, від 31 травня 2016 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).
Згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частинами 1-5, 8 ст. 130 ЦПК передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Якщо особу, якій адресовано судовуповістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
За змістом ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Учасники справи зобов'язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені судом обставини, що позивач завжди повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, що призначені на 12:00 год 13.03.2023 та на 10:30 год 31.05.2023, не повідомив причину неявки, не надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, не дають підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 5 ст. 223 ЦПК України, оскільки відсутні у матеріалах прави відомості про повідомлення АТ «Таскомбанк» про розгляд справи на декілька попередніх перед останнім судових засідань відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ДЕБТ ФОРС» дають підстави для скасування вказаної ухвали суду першої інстанції, оскільки вказують на необхідність перевірки судом обставин переходу права вимоги за спірним кредитним договором до нового кредитора, зокрема до ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на підставі відповідних договорів (т.2 а.с.131-186), що має значення для правильного вирішення спору по суті.
Клопотання представника відповідача адвоката Москаленка Ю. В. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ДЕБТ ФОРС» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року є необгрунтованим, ґрунтується на припущеннях, тому не підлягає задоволенню.
Оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального права, порушує процесуальні права позивача ефективно представляти свою справу в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року про залишення позовної заяви АТ «Таскомбанк» на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду .
Відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат може бути вирішене судом за результатами розгляду позову.
Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Москаленка Юрія Віталійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 389, 390 ЦПК України.
Головуючий С. М. Єгорова
Судді О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко