Справа № 639/4550/23
Провадження № 1-кп/639/464/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000361 від 01.04.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який є військовослужбовцем та проходить військову службу на посаді солдата-стрільця у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,
цивільного позивача ОСОБА_8 ,
представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
01.04.2023, приблизно о 12:30, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, керував технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_10 , та рухався по вулиці Дудинської в місті Харкові, зі сторони вулиці Полтавський Шлях у напрямку проспекту Любові Малої.
Під час руху, в районі будинку № 22 по вулиці Дудинської в м. Харкові, водій ОСОБА_3 , діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
- п. 12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди»,
та допустив зіткнення із автомобілем «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався попереду в попутному з ним напрямку по вулиці Дудинської в м. Харкові, зі сторони вулиці Полтавський Шлях в напрямку проспекту Любові Малої, та в момент зіткнення виконував маневр повороту праворуч до будинку № 22, за наслідками події пасажиру автомобілю «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-14/198-А/23 від 21.04.2023, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пасажиру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому (піднадокістний) правої променевої кістки у проекції дистального епіметафізу.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № CE-19/121-23/13420-ІТ від 29.06.2023, у даній дорожній обстановці водій автомобілю «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_11 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № CE-19/121-23/13421-ІТ від 30.06.2023, у даній дорожній обстановці водій автомобілю «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/13422-IT від 30.06.2023, у даній дорожній обстановці водій автомобілю «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_7 , ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ІІ. Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 щодо пред'явленого обвинувачення та висновки суду
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію не оспорює.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 01.04.2023 приблизно о 12 годині він зустрів свого товариша ОСОБА_12 , з яким вони випили на двох пляшку горілки об'ємом 0,5 л, він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Далі він сів за кермо автомобіля, його товариш ОСОБА_12 сів на переднє пасажирське сидіння, а син ОСОБА_13 сів на заднє сидіння, після чого вони поїхали. Він рухався на автомобілі по вулиці Дудинської у м. Харкові, в напрямку Баварії. Момент зіткнення транспортних засобів він не пам'ятає, однак не оспорює механізм дорожньо-транспортної пригоди, як він був встановлений в ході досудового розслідування та зазначений в обвинувальному акті. Далі пам'ятає, що його сина ОСОБА_14 забрала швидка медична допомога, оскільки у нього була зламана рука.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення він визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, піддав критичній оцінці свої дії, просить суд його суворо не карати.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що позовну заяву представника цивільного позивача ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, він визнає у повному обсязі.
Крім цього обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що він визнає у повному обсязі розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні, а саме: процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 14000 грн., витрати на проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4500 грн., а також процесуальні витрати за проведені у кримінальному провадженні судові експертизи.
13.10.2023 законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 надали на адресу суду заяву, в якій просять розглянути справу без їх участі, матеріальної та моральної шкоди не мають, просять призначити обвинуваченому найменш суворе покарання.
30.10.2023 на адресу суду від адвоката ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд кримінального провадження без його участі та без участі цивільного позивача ОСОБА_8 , позовні вимоги за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди він підтримує у повному обсязі.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого та його законного представника, цивільного позивача та його представника, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженнямматеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням письмових доказів щодо цивільного позову, процесуальних витрат та речових доказів.
В іншій частині, за погодженням із учасниками судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні.
ІІІ. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ІV. Мотиви суду при призначенні покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким необережним злочином, наявність двох пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України, покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 58 КПК України, із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 на теперішній час є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Збройних Сил України, приймаючи до уваги обставини справи, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненому злочині щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд вважає можливим на підставі положень ст. 58 КК України замість покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки призначити ОСОБА_3 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки, із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення військовослужбовця у розмірі 20 (двадцяти) відсотків.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
V. Цивільний позов у кримінальному провадженні
17.08.2023 адвокатом ОСОБА_9 , який діє в інтересах цивільного позивача ОСОБА_8 , пред'явлена позовна заява до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (судова справа арк. 23-27).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.10.2023 прийнято до розгляду у кримінальному провадженні № 12023220000000361 від 01.04.2023 позовну заяву представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_9 , яка подана в інтересах цивільного позивача ОСОБА_8 .
У позовній заяві цивільний позивач просить:
-стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 276113,19 грн. (двісті сімдесят шість тисяч сто тринадцять гривень 19 коп.);
-стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.);
-стягнути із цивільного відповідача понесені цивільним позивачем судові витрати в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.
У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_8 позовну заяву підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що пред'явлений цивільний позов у частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 276113,19 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн. він визнає повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з таких обставин.
Відповідно до інформації з централізованої бази даних МТСБУ, станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Lanos, p.н. НОМЕР_8 , ОСОБА_3 перед третіми особами не була застрахована (судова справа арк. 31).
18.04.2023 між ОСОБА_8 та суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_15 було укладено Договір на проведення експертної оцінки № 247/05-23 щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Cruze, р.н. НОМЕР_9 .
Звітом про оцінку розміру матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу № 247/05-23 від 01.05.2023 підтверджується, що:
- вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Cruze, р.н. НОМЕР_4 складає 503727,38 грн.;
- вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди складає 334560,00 грн.;
- вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди складає 58446,81 грн.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» порядок відшкодування шкоди, пов?язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі ст. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим або економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу.
Таким чином, виходячи із положень статті 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб Chevrolet Cruz, р.н. НОМЕР_9 , вважається фізично знищеним і в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 334560,00 - 58446,81 = 276113,19 грн.
Отже, загальний розмір матеріального збитку, завданого цивільному позивачеві ОСОБА_8 , складає 276113,19 грн.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов?язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка і завдала. Обов?язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Таким чином, з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_8 необхідно стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 276113,19 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з таких обставин.
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась із вини ОСОБА_3 , цивільному позивачу ОСОБА_8 була заподіяна моральна шкода, яка обґрунтовується такими обставинами.
Цивільний позивач ОСОБА_8 зазначає, що під час дорожньо-транспортної пригоди він отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв та синців, проте від госпіталізації відмовився з огляду на те, що на той момент не вважав за доцільне витрачати час на поїздку до медичного закладу, оскільки його дружина перебувала на сьомому місяці вагітності та потребувала постійної допомоги і підтримки.
При цьому, внаслідок зазначеної події ОСОБА_8 зазнав фізичних, моральних та душевних страждань, пережив значний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, а головне - страху за життя та здоров?я, як своє так і інших учасників події.
Цивільному позивачу були заподіяні душевні страждання і тим, що внаслідок протиправних дій відповідача було суттєвим чином пошкоджене належне йому майно.
Моральна шкода полягає в моральних стражданнях, переживаннях, клопотах з приводу ДТП, захисту своїх прав. Наслідки даної події призвели до порушення звичайного перебігу його життя, погіршили гармонійні адаптовані умови життєдіяльності. Виникла необхідність нераціональних витрат часу, залучення душевних та фінансових зусиль на розв'язання даної проблеми. На тривалий період часу суттєво змінився спосіб його життя, з'явилася необхідність адаптуватися до нових, дискомфортних умов пересування та існування. Все це завдає значних моральних страждань позивачу та його родині.
Протиправні діяння відповідача завдають ОСОБА_8 моральної шкоди, що полягає у тривалому часі та зусиллях, які на даний час витрачає позивач задля відстоювання власного права та законного інтересу.
Також, в результаті пошкодження автомобіля відбулось порушення нормальних життєвих зв?язків позивача, через неможливість продовження активного громадського життя, порушення робочих планів та завдань, відбулася вимушена зміна способу пересування, змінився усталений спосіб життя. Розмір грошового відшкодування цієї моральної шкоди позивач визначає у сумі 10000 грн.
Враховуючи значне пошкодження автомобіля, який до ДТП був практично в ідеальному стані, обсяг пов?язаних з цим страждань та переживань, розмір грошового відшкодування цієї моральної шкоди позивач оцінює у сумі 10000 грн.
Таким чином, цивільному позивачеві ОСОБА_8 внаслідок вчинення цього кримінального правопорушення було спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 20000 грн.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім?ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вимогами ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими, відповідають вимогам розумності та справедливості, у зв'язку з чим із цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ОСОБА_8 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 276113,19 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн. підлягає задоволенню.
VІ. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні
У позовній заяві від 17.08.2023 представник цивільного позивача ОСОБА_9 просить стягнути із цивільного відповідача ОСОБА_3 понесені судові витрати в порядку, встановленому ст. 141 ЦПК України.
25.10.2023 представник цивільного позивача - адвокат ОСОБА_9 на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова надав письмову заяву, в якій просить задовольнити вимогу про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_16 понесених судових витрат з надання правової (правничої) допомоги у розмірі 14000 грн. та стягнення витрат на проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4500 грн.
30.10.2023 на адресу суду від представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_9 надійшла письмова заява, в якій він підтримує у повному обсязі вимоги про стягнення на користь ОСОБА_8 понесених судових витрат у розмірі 18500 грн.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що він визнає повністю позовні вимоги про відшкодування на користь ОСОБА_8 понесених процесуальних витрат на загальну суму 18500 грн.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема: із витрат на правову допомогу, витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
У постановах Касаційного кримінального суду Верхового Суду від 05.08.2020 по справі № 753/10028/18 (провадження № 51-121км20) та від 29.09.2022 по справі № 362/6438/21 (провадження № 51-1995км22) викладено правовий висновок, що правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).
Цивільний позивач ОСОБА_8 уклав із адвокатом ОСОБА_9 договір про надання правової допомоги від 11.05.2023 (судова справа арк. 73-74).
11.05.2023 ОСОБА_8 сплатив адвокату ОСОБА_9 за договором про надання правової допомоги грошові кошти у розмірі 10000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 8 від 11.05.2023 (судова справа арк. 76).
Крім цього, 20.10.2023 ОСОБА_8 сплатив адвокату ОСОБА_9 за договором про надання правової допомоги грошові кошти у розмірі 4000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 11 від 20.10.2023 (судова справа арк. 153).
Згідно з актом про надану правову допомогу № 1 від 11.05.2023, розмір витрат на правову допомогу складає 11000 грн., за актом № 2 від 20.10.2023 розмір витрат на правову допомогу складає 3000 грн., тобто в загальному розмірі 14000 грн. (судова справа арк. 113, 154).
Крім цього встановлено, що ОСОБА_8 поніс витрати на проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4500,00 грн., які сплачено 17.08.2023 на користь суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_15 , яким складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 247/05-23 від 01.05.2023 (судова справа арк. 72).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до відшкодування на користь цивільного позивача ОСОБА_8 підлягають документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 14000 грн. та витрати на проведення незалежної оцінки вартості матеріального збиту (процесуальні витрати на залучення спеціаліста) у розмірі 4500 грн., тобто в загальному розмірі 18500 грн., які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Крім цього, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 16033 грн.
VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт майна у кримінальному провадженні, який накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2023 по справі № 953/2632/23 (провадження № 1-кс/953/2615/23), оскільки в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Крім цього, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.06.2023 по справі № 953/2632/23 (провадження № 1-кс/953/3979/23) скасовано арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2023 на автомобіль Chevrolet Cruze, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання немає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 58 КК України, замість покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, призначити ОСОБА_3 службове обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки, із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_16 у розмірі 20 (двадцяти) відсотків.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 КК України, під час відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Позовну заяву цивільного позивача ОСОБА_8 до цивільного відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь цивільного позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , матеріальну шкоду у розмірі 276113,19 грн. (двісті сімдесят шість тисяч сто тринадцять гривень 19 копійок).
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь цивільного позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь цивільного позивача ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , понесені процесуальні витрати у розмірі 18500,00 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведені Харківським НДЕКЦ МВС України судові експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 16033,00 грн. (шістнадцять тисяч тридцять три гривні 00 копійок).
Скасувати арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.04.2023 по справі № 953/2632/23 (провадження № 1-кс/953/2615/23) на транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_11 , який було вилучено 01.04.2023 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_11 , який було вилучено 01.04.2023 в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - повернути ОСОБА_10 як власнику;
- автомобіль «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_4 , вважати повернутим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власнику.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення направляється обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1