Справа № 404/9245/23
Номер провадження 3/404/3360/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
м. Кропивницький, Україна
31 жовтня 2023 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано, за ч. 1 ст. 156 КУпАП, суд,-
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
1.Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 238700 від 20.10.2023 року, встановлено, що 20.10.2023 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Кропивницькому по вул. Є. Тельнова, 1, на території ринку «Черемушки» здійснював роздрібну торгівлю горілкою невідомої марки без марок акцизного збору та дозвільних документів, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
2.Повідомлення сторін і судовий виклик.
До суду під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, шляхом надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою повідомлення у додаток «Viber» на номер зазначений ним при складанні протоколу, яке отримано ним о 15 год. 06 хв. 30.10.2023 року, що підтверджується довідкою, причини неявки суду не відомі.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано його номер мобільного телефону. Таким чином ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаним ним номером мобільного телефону Кіровським районним судом м. Кіровограда будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даних справ до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справ. При цьому ОСОБА_1 клопотання про відкладення судових засідань не подано, причини неявки не повідомлені.
Також, судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за допомогою повідомлення у додаток «Viber» на номер зазначений ОСОБА_1 при складанні протоколу;
2) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справ, не подано.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справ за вказаним ним ж мобільним номером телефону, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справ. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
3. Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, мотиви з яких суддя виходив при прийнятті рішення, положення закону яким керувався суддя
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам прихожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення, рапорт та акт вилучення, не є достатніми доказами, котрі дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
За вимогами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. При цьому, статтею 1 вказаного Закону визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону до суб'єктів господарювання застосовується відповідальність, яка передбачена у законі порядку.
Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без ліцензії або марок акцизного збору.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб.
Згідно зі ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Між тим, жодні дані про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та від свого імені здійснював господарську (підприємницьку) діяльність, в матеріалах справи відсутні.
Слід відзначити, що закон передбачає отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб'єктами господарювання.
Крім вказаного, у протоколі, що надійшов до суду, не викладена суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Зокрема, не зазначено, якими саме алкогольними напоями і в якій кількості здійснював торгівлю ОСОБА_1 , кому була здійснена реалізація таких напоїв.
При цьому, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП полягає у здійсненні торгівля, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу алкогольного напою, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі дані і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Зазначене виключає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 33, 156, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,-
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
1.Висновки судді.
Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко