Гайворонський районний суд Кіровоградської області
м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 385/1650/19
4-с/385/2/23
УХВАЛА
31.10.2023 року Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИВ:
До Гайворонського районного суду звернулася ОСОБА_1 з скаргою до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька О.О. про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Зазначена скарга підписана представником скаржника адвокатом Медвідьом В.А.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави судді для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом одного з документів, зазначених у ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді на підставі відповідного договору.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 811/1507/18, ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №202/5348/18 повноваження адвоката, зокрема, щодо підписання заяви/скарги, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Суддя вважає за необхідне зауважити, що повноваження адвоката щодо підписання скаргим, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Як вбачається із документів доданих до скарги адвокатом Медвідьом В.А. на підтвердження статусу представника скаржника (адвоката) надано договір про надання правової допомоги від 10.10.2023 року та ордер на надання правничої допомоги від 23.10.2023 року укладений поміж ОСОБА_2 і адвокатом Медвідьом В.А., хоча скаржником, яка звернулася до суду є ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорта та ідентифікаційного номера, що долучені до позовної заяви.
Водночас суддя звертає увагу, що на підтвердження статусу представника скаржника (адвоката), ордер виданий на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Медвідьом В.А. до суду не надано.
Так, скаргу від імені ОСОБА_1 подано адвокатом Медвідьом В.А. та за його підписом, який не надав документів про свої повноваження відповідно до ст.ст. 60, 62 ЦПК України, відповідно вказана особа є особою, яка не має процесуальної дієздатності звернення до суду з даною скаргою, відповідно така скарга підписана указаною особою, яка не має права її підписувати (без права на повноваження).
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, скарга повертається у випадку, коли скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що представником скаржника не додано належно оформлених документів, які б підтверджували його повноваження щодо представництва у Гайворонському районному суді Кіровоградської області та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, внаслідок чого зазначена скарга має бути повернута скаржнику.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 та від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Повернення скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаною скаргою до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька Олександра Олександровича про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Ігор Панасюк