ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №338/1395/23
27 жовтня 2023 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Після виконання вимог п.2 ч.1 ст.187 ЦПК України, ухвалою від 13 вересня 2023 року було відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (без виклику) сторін.
Позов обґрунтований тим, що вона з відповідачем зареєстрували шлюб, 10 грудня 2020 року у Дарницькому районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1924. У шлюбі народжена дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не складалося з самого початку. Шлюбні відносини між ними не підтримуються, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюб носить формальний характер, примирення між ними неможливе. Позивачка вказує, що подальше спільне проживання з відповідачем та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, тому просить такий розірвати, крім того, неповнолітню дочку ОСОБА_4 , просить залишити проживати разом з нею.
В судове засідання позивач не з'явилася, у поданій позовній заяві просить проводити розгляд справи у її відсутності, вимоги позову підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
З огляду на встановлення одночасного існування умов передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 10 грудня 2020 року у Дарницькому районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1924 (а.с.3).
У шлюбі народжена дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Загальна декларація прав людини у частині 2 статті 16 та стаття 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права містять положення, за яким шлюб не може укладатися без вільної і повної згоди сторін, що одружуються.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З вказаних положень закону вбачається, що однією з засад шлюбу є його добровільність. При чому принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу (наявність вільної згоди) - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
З огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог позивачки щодо розірвання шлюбу, оскільки сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, поновлювати шлюбно-сімейні відносини наміру не мають. Обов'язки чоловіка та дружини зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та моральним засадам суспільства, що має істотне значення, тому шлюб слід розірвати.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Так, у постанові від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини, а саме, що згідно з частиною 1 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , оскільки сторони, добровільно дійшли згоди у вирішенні цього питання, що не суперечить положенням ст. 160 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 грудня 2020 року у Дарницькому районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1924, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: м. Київ, фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.
Суддя: