Справа № 214/2857/23
2/214/3040/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
Іменем України
18 жовтня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за розпискою від 01.05.2020 року у розмірі 900 доларів США, що станом на 14.04.2023 року за курсом НБУ еквівалентно 36000 грн. 00 коп.; за розпискою від 26.05.2020 року у розмірі 900 доларів США, що станом на 14.04.2023 року за курсом НБУ еквівалентно 36000 грн. 00 коп.; моральну шкоду у розмірі 50000 грн. 00 коп., а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказано наступне. 01.05.2020 року позивач та відповідач письмово домовились про купівлю-продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 або квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання домовленості позивачем було передано відповідачу завдаток у розмірі 300 доларів США, що станом на дату передання коштів за курсом НБУ становило 8100 грн. 00 коп. Також, 26.05.2020 року між позивачем та відповідачем була укладена домовленість щодо продажу квартир за вищевказаними адресами, на виконання якої позивачем було передано відповідачу завдаток у розмірі 300 доларів США, що станом на дату передання коштів за курсом НБУ становило 8100 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язався продати позивачеві квартиру за адресою: АДРЕСА_1 або квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та оформити спочатку попередній, а потім основний договір купівлі-продажу нерухомого майна. Проте до теперішнього часу укладання угоди не здійснив, грошові кошти не повернув, у зв'язку із чим позивач вимушений був звернутись до суду за захистом порушених прав. Крім того, позивач зазначив, що йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінив у 50000 грн. 00 коп.
Позивач до суду не з'явився, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити та розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, до суду не з'явився, заяв не надав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача суд уважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Так, відповідно до розписки від 01.05.2020 року позивач та відповідач письмово домовились про купівлю-продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 або квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання домовленості позивачем було передано відповідачу завдаток у розмірі 300 доларів США, що станом на дату передання коштів за курсом НБУ становило 8100 грн. 00 коп. Відповідач також письмово зобов'язався у разі розірвання договору з продажу квартири повернути передані кошти з пенею у трикратному розмірі від сплаченої позивачем суми. Розписка містить підписи свідків, які засвідчили факт передання позивачем відповідачу в рахунок вартості квартири 300 доларів США.
26.05.2020 року відповідачем позивачеві було надано розписку аналогічного змісту, якою підтверджено факт передачі позивачем коштів у розмірі 300 доларів США в рахунок вартості квартири, купівлю-продаж якої відповідач зобов'язався оформити у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами ст. 571 ЦК України, зокрема:
- якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора;
- якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості;
- сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором;
- у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу.
З матеріалів справи вбачається, що основний договір купівлі-продажу нерухомого майна між сторонами не укладено, а вони лише домовились укласти такий договір у майбутньому.
Враховуючи викладене та положення ст. 570 ЦК України, сума, яка названа в розписках завдатком, фактично є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених ст. 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти.
Отже, з відповідача підлягає стягненню лише сума авансу, яка була передана йому позивачем, а саме: за розпискою від 01.05.2020 року у сумі 300 доларів США та за розпискою від 26.05.2020 року у сумі 300 доларів США, що за офіційним курсом на дату ухвалення рішення (1 долар США = 36 грн. 45 коп.) складає 10935 грн. 00 коп. + 10935 грн. 00 коп. = 21870 грн. 00 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд знаходить їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Так, відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу, викладеного у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Виключення, що не потребують доведення вини, визначені у ч. 2 вказаної норми, зокрема, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, виходячи із наведених норм права, у даному випадку до вимог позивача про стягнення моральної шкоди, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 1167 ЦК України, за якою факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.
Між тим, під час судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт завдання позивачу моральної шкоди, не надано належних доказів спричинення йому моральної шкоди, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діями відповідача та його вини в заподіянні моральної шкоди позивачу. Тому суд знаходить такі вимоги недоведеними і не вбачає підстав для їх задоволення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 326 грн. 11 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 546, 570, 571, 657, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) заборгованість за розпискою від 01.05.2020 року у розмірі 300 доларів США, що еквівалентно 10935 грн. 00 коп., заборгованість за розпискою від 26.05.2020 року у розмірі 300 доларів США, що еквівалентно 10935 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 326 грн. 11 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст. 285 ЦПК України, та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Попов.