УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/3845/22
№ 1-кп/183/703/23
30 жовтня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської кримінальне провадження № 12022040350000448 від 30 травня 2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченоїу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, які були враховані судом при обранні їй запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченої не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 просила змінити запобіжний захід на більш м'який, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачена переховуватися від суду не буде, має постійне місце проживання і місце постійної реєстрації. За таких обставин вважала, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, зокрема, на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов до наступного.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Крім того, з відомостей, що містяться в обвинувальному акті вбачається, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи раніше засудженою, востаннє 17.05.2022 року до 2 років обмеження волі, звільнена від відбуття покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, знову обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, вчиненого в період іспитового строку.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту, однак їх наявність не спростовує висновків суду, викладених вище.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченої від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання останньої винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, та вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченій строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченій ОСОБА_5 продовжити на 60 днів.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянці України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченійу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 28 грудня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1