Справа № 183/12014/23
№ 1-кс/183/3100/23
УХВАЛА
30 жовтня 2023 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному 25 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000430 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Біловодськ Луганської області, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання, у якому прокурор просить обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор указала на встановлення досудовим розслідуванням, що наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області № 326 від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_6 призначено на посаду оперативного чергового оперативно-диспетчерського відділу у смт Марківка оперативно-координаційного центру Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі за текстом Положення) ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі за текстом НС), запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків НС, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки; бере участь у: розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних і інших невідкладних робіт.
Згідно з п. 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, оперативного чергового оперативно-диспетчерського відділу у смт Марківка оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Луганській області ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.
Водночас ОСОБА_6 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, вчинив злочин проти основ національної безпеки України за таких обставин.
24 лютого 2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авійційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території смт Мілове Старобілського району Луганської області, яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дію якого у подальшому неодноразово продовжено.
Так, приблизно 21 квітня 2022 року (більш точні дату та час під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , перебуваючи на території смт Мілове Луганської області, тобто території України, яка з березня 2022 року тимчасово окупована зс країни-агресора рф, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - оперативним черговим оперативно-диспетчерського відділу у смт Марківка оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України у Луганській області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надав згоду представникам країни-агресора рф на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного структурного підрозділу «міністерства надзвичайних ситуацій лнр» (далі - «мнс лнр») окупаційної адміністрації рф, та розпочав свою «службу» в одному з структурних підрозділів «державної пожежно-рятувальної частини мнс та ліквідації наслідків стихійних лих лнр», перейшовши таким чином на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, тобто таким чином вчинив державну зраду.
14 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 62022050020000173 від 16 квітня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Постановою слідчого на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук, проведення якого доручено оперативним працівникам відповідного правоохоронного органу.
Враховуючи наведені вище обставини, стороною обвинувачення, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Прокурор указує, що у зв'язку зі збройною агресією рф, введеним воєнним станом в Україні, захопленням смт Мілове Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій на лінії зіткнення, беручи до уваги існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити складене письмове повідомлення про підозру та повістки про виклик, вказане позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 14 липня 2023 року у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики (на 23 липня 2023 року, 24 липня 2023 року, 25 липня 2023 року), відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опубліковано 14 липня 2023 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора (за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-sicovu-vyu-ta-povistka-pro-viklik-do-organu-dosudovogo-rozsliduvannya-23072023-24072023-25072023), а також офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Прокурор указує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується слідчим посиланням на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль, спосіб вчинення злочину, тимчасова окупація території України, поведінка підозрюваного. Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі з підстав, указаних у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що в повідомленні про підозру відсутні докази, які вказують на мету вчинення кримінального правопорушення, наявності умислу. Докази, надані в обґрунтування клопотання викликають сумніви щодо їх достовірності, оскільки покази свідків, які були допитані в різних місцях є ідентичними.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши докази додані до клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи, викладені в ньому, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею досліджено витяг з ЄРДР, відповідно до якого 25 липня 2023 року за № 62023050020000430 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів.
З протоколу огляду інтернет сторінки від 09 червня 2023 року; витягів із наказів по особовому складу від 01 жовтня 2021 року № 326 та від 31 березня 2022 року № 104; показів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю: свідка ОСОБА_7 від 17 травня 2023 року, свідка ОСОБА_10 від 15 травня 2023 року, свідка ОСОБА_8 від 31 травня 2023 року, свідка ОСОБА_9 від 15 травня 2023 року, у їх сукупності, вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
При розгляді доказів, наданих слідчим у підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.
14 липня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яку направлено в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 23 липня 2023 року та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження 19 липня 2023 року, у зв'язку з чим ОСОБА_6 належним чином повідомлений про підозру 23 липня 2023 року.
При цьому, правомірність застосування положень ч. 8 ст. 135 КПК України та неможливість вручення підозри в порядку ч. 1, 2, 4-7 ст. 135 КПК України підтверджується наданими слідчим доказами на підтвердження місця проживання підозрюваного.
З постанови слідчого про оголошення розшуку підозрюваного від 25 липня 2023 року вбачається оголошення ОСОБА_6 органом досудового розслідування у розшук.
Також, слідчий суддя вважає доведеним указаний прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, не прибув на виклики до слідчого, вручені 19 липня 2023 року у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України три рази поспіль (23, 24 та 25 липня 2023 року) та не повідомляв орган досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини неможливості прибуття.
Дані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, у переважній більшості випадків, ураховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Також є доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 , знаходячись на волі, враховуючи режим воєнного стану та особливості вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, має можливість продовжити вчинювати вказаний злочин, вчинити інші подібні кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, а так само інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя не приймає до уваги посилання захисника на недопустимість наданих доказів - показів свідків, як такі, що спростовуються самими показами. Також, слідчий суддя відхиляє доводи захисника про відсутність в повідомленні про підозру мети вчинення кримінального правопорушення та наявності умислу, оскільки вказане спростовується змістом самого повідомлення.
Отже, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючі данні про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Матеріалами, долученими до клопотання доведено, що підозрюваний у цьому кримінальному провадженні перебуває на території смт Мілове Старобільського району Луганської області, яке є тимчасово окупованою територією в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1-1, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з урахуванням положень абз. 2 п. 1 Постанови КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.
З урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи данні про особу підозрюваного та те, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено та підтверджено наявними в матеріалах клопотання доказами, що ОСОБА_6 оголошено у розшук та щодо нього наявні фактичні дані, що він перебуває на тимчасово окупованій території, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а отже - клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя при постановленні ухвали ураховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Біловодськ Луганської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 08:00 годині 31 жовтня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1